Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про закриття провадження в справі

07 листопада 2012 р. Справа № 2а/0570/13623/2012

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул.50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі

головуючого - судді Спасової Н.В.,

при секретарі судового засідання - Симонової Ю.Ю.

за участю представників :

позивача - Голобородової О.Ю.

відповідача - Сітнік Н.Й.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі судових засідань Донецького окружного адміністративного суду клопотання представника відповідача Голобородової О.Ю. про закриття провадження у справі в частині позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Стиролбіофарм» до Донецького обласного центру зайнятості про визнання недійсним акту перевірки № 25 від 09,10 лютого 2012року,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Стиролбіофарм» звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Донецького обласного центру зайнятості, в якому просить: визнати недійсним Акт перевірки № 25 від 09,10 лютого 2012року та Припис до акту перевірки від 09,10 лютого 2012року, складені посадовими особами Інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість Донецького обласного центру зайнятості.

Ухвалою суду від 11 жовтня 2012 року за вказаним позовом було відкрите провадження в адміністративній справі.

У судовому засіданні по даній справі представником відповідача Голобородовою О.Ю. заявлене клопотання про закриття провадження у справі в частині позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Стиролбіофарм» до Донецького обласного центру зайнятості про визнання недійсним акту перевірки № 25 від 09,10 лютого 2012року. Вказане клопотання обґрунтоване тим, що акт перевірки, який оскаржується позивачем, не є тим рішенням, дією чи бездіяльністю, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки позивача у сфері публічно-правових відносин. Оскаржуваний акт перевірки є службовим двостороннім документом, який підтверджує факт ревізійних дій та їх результатів та сам по собі не несе для позивача негативних правових наслідків, а тому не може порушувати його права та інтереси. Оскільки оскаржуваний акт є лише засобом документування дій контролюючого органу та не є актом індивідуальної дії у розумінні ч.1 ст.17 КАС України, він не може бути предметом розгляду адміністративної справи. Посилаючись на вказане та на положення п.1.ч.1 ст. 157 КАС України представник відповідача просила закрити справу щодо вимог про визнання недійсним акту перевірки № 25.

Представник позивача Сітнік Н.Й. проти задоволення клопотання представника відповідача та закриття провадження у справі щодо вимог про визнання недійсними акту перевірки № 25 від 09,10 лютого 2012 року заперечувала, посилаючись на те, що на підставі зазначеного акту відповідачем прийняте рішення про застосування фінансових санкцій. Оскільки у рішенні є посилання на вказаний акт, то в наявності причинно-наслідковий зв'язок між оскаржуваним актом та рішенням про застосуванням фінансових санкцій, в зв'язку з чим питання щодо дійсності акту має для позивача значення та впливає на його інтереси.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість клопотання представника відповідача та необхідність закриття провадження у справі щодо позовних вимог у частині визнання недійсним Акту перевірки № 25 від 09,10 лютого 2012року з огляду на таке.

Частиною 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з ч.1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Згідно з пунктами 1, 3, 5 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори між субєктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; спори за зверненням субєкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Позивачем, крім іншого, заявлено позовну вимогу про визнання недійсним акту перевірки № 25 від 09,10 лютого 2012року, складеного посадовими особами Інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість Донецького обласного центру зайнятості.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Виходячи з наведеного в сукупності, акт перевірки, який містить висновки щодо результатів перевірки, не набуває статусу рішення в розумінні п. 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, не є актом державного чи іншого органу в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки такий акт не породжує жодних правових наслідків, що спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин і не має обов'язкового характеру, для суб'єкта що перевірявся, оскільки не містить обовязкового припису для нього, а відтак не є правовим актом індивідуальної дії та не може бути оскаржений до адміністративного суду.

Висновки викладені у акті перевірки, мають юридичне значення для позивача лише після того, коли вони будуть відображені у рішенні, прийнятому уповноваженою особою цього органу. Такі рішення і є тими рішеннями, що породжують для суб'єкта , що перевіряється, відповідні обов'язки. Саме таким рішенням за матеріалами позовної заяви є Припис до акту перевірки від 09,10 лютого 2012року, вимогу про визнання недійсним якого також заявлено позивачем.

Оскільки наслідком розв'язання публічно-правового спору по суті є захист порушеного суб'єктивного права позивача, то у разі незгоди з висновками перевірки, закріпленими у акті, складеному за її результатами та втіленими у відповідних рішеннях контролюючого органу, вимога про визнання протиправними висновків акта перевірки не будуть мати своїм правовим наслідком захист прав позивача, адже таке право підлягає захисту виключно шляхом предявлення позову про скасування рішень контролюючого органу, винесених на підставі акта перевірки та якими визначено суми зобов'язань чи зобов'язання вчинити певні дії тощо.

Таким чином, акт перевірки, в якому зафіксовані факти певних порушень, не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні положень адміністративного судочинства України та не спричиняє виникнення будь-яких прав і обов'язків осіб чи суб'єктів владних повноважень, а тому не може оскаржуватися в адміністративному суді.

Крім того, Верховний Суд України у своїй постанові від 08.09.2009р. по справі 09/143 визначив, що акт перевірки не має обов'язкового характеру і не встановлює для суб'єкта господарювання будь-яких обов'язків, а тому він не є рішенням у розумінні п. 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України та його оскарження не може бути предметом розгляду у суді.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

З огляду на викладене, керуючись п.1 ч.1 ст. 157, ст. 160, ст. 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

Клопотання представника відповідача Голобородової О.Ю. про закриття провадження у справі щодо частини позовних вимог - задовольнити.

Закрити провадження в адміністративній справі № 2а/0570/13623/2012 в частині позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Стиролбіофарм» до Донецького обласного центру зайнятості про визнання недійсним акту перевірки № 25 від 09,10 лютого 2012року.

Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Ухвала постановлена та підписана у нарадчій кімнаті 07 листопада 2012року об 11 год. 45 хв. та проголошена у судовому засіданні в присутності представників сторін.

Суддя Спасова Н.В.