Судове рішення #2589413

 

 

                                                                                                                 Справа 2 а -16 / 2008  рік

 

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 

                  24 липня   2008  року.                                                           м. Малин

 

 Малинський районний суд Житомирської області в складі :

 

головуючого - судді Міхненка С.Д.

секретаря       -           Ільніцької С.В.

 

за участю позивача , представника відповідача  

 

    розглянувши у відкритому судовому засіданні  справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Малинської міської ради про стягнення одноразової допомоги на оздоровлення за 2003-2008 роки в розмірі 9936 грн., -

 

ВСТАНОВИВ :

 

    27 травня 2008 року позивач звернувся  до суду   з вимогами до відповідача .

    В судовому засіданні позивач вимоги підтримав повністю просить стягнути одноразову допомогу на оздоровлення за 2003-2008 роки в розмірі 9936 грн. Пояснив , що він є потерпілим внаслідок катастрофи на Чорнобильської АЄС 1 категорії та інвалідом 2 групи ЧАЄС .

   Відповідно до статті 48 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи » ( далі Закону ) , особам , які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи виплачується щорічна допомога на оздоровлення в таких розмірах : інвалідам 1 та 2 групи - п'ять мінімальних заробітних плат . Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати . У відповідності до вищевказаного Закону допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення .

 Однак відповідачем здійснювалось виплату у розмірах визначених не Законом , а відповідно до Постанов Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року « Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи » та від 12 липня 2005 року № 562 « Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ».

 

    Відповідач позов не визнав . В заперечення позову представник відповідача пояснила , що ОСОБА_1. знаходиться на обліку в управлінні праці з 2002 року та згідно Закону отримує щорічну допомогу на оздоровлення , а саме 2003 -2004 роки -26,70 грн. щорічно , 2005-2008 роки - 120 грн. щорічно . Виконання Закону у тому числі в частині виплат у розмірах , встановлених від мінімальної заробітної плати залежить від фінансових ресурсів доходної частини Державного бюджету України .

  Також просить застосувати строк позовної давності , який відповідно до статті 99 КАС України становить 1 рік

 

  Заслухавши сторони  ,  дослідивши надані ними докази в межах заявлених вимог , суд вважає  , що позов підлягає частковому задоволенню  з наступних підстав  .

 

   Судом встановлено , що позивач є потерпілим від Чорнобильської  катастрофи 1 категорії відповідно до копії Чорнобильського посвідченняНОМЕР_1 від 02 серпня 2008 року та інвалідом 2 групи відповідно до копії посвідчення НОМЕР_2 від 29 травня 2002 року

    Відповідно до довідки Управління праці та соціального захисту населення виконкому Малинської міської ради № 46 від 11.06.2008 року позивач перебуває з 2002 року на обліку в Управлінні та отримав щорічну допомогу на оздоровлення , а саме 2003 -2004 роки -26,70 грн. , 2005-2008 роки - 120 грн. щорічно.

 

    Відповідно до статті 22 Конституції України при прийняті нових законів або внесені змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод . 

 

    Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року по справі за № 1-29\2007 були визнаними неконституційними положення п.14 ст. 71 Закону України « Про Державний бюджет на 2007 рік » . Отже з цього часу відновлено дії статті  15 та п.3 розділу V111 « Прикінцеві Положення » Закону .

 

  Відповідно до п.5 резолютивної частини вказаного рішення Конституційного Суду України воно має преюдиціальне значення для суддів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами , які виникли внаслідок дій положень статей законів , що визнанні неконституційними .

 

  Законом України « Про Державний бюджет України на 2008 рік »  від 28.12.2007 року в розділі 11  « Про внесення змін до деяких законодавчих актів України »  в п. 28 зазначено , що текст статті 48 викласти в такій редакції: "Одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на   Чорнобильській   АЕС,   які   стали   інвалідами    внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській  АЕС  та  смерть  яких  пов'язана  з Чорнобильською катастрофою,  щорічна  допомога  на  оздоровлення  виплачується  в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України".

 

  Рішенням Конституційного суду України від 2 травня 2008 року по справі за № 1-28/2008 були визнаними такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення  пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34  підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу ІІ „Внесення змін до деяких законодавчих актів України“

 

  Відповідно до п.5 резолютивної частини вказаного рішення Конституційного Суду України положення Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України“, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

 

  Відповідно до статті 48 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи » ( далі Закону ) , особам , які стали інвалідами внаслідок чорнобильської катастрофи виплачується щорічна допомога на оздоровлення в таких розмірах : інвалідам 1 та 2 групи - п'ять мінімальних заробітних плат.

 Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

 

  Судом встановлено , що всупереч рішенню Конституційного Суду України, відповідачем вказана допомога позивачу виплачується не в повному розмірі , а його  заява з цього питання відповідачем залишена без задоволення.

 

  Суд вважає , що виплата щорічної допомоги на оздоровлення повинна здійснюватись в межах строків позовної давності , з моменту   прийняття рішення  Конституційного суду України від 2 травня 2008 року .

 

   Враховуючи , що одноразова допомога на оздоровлення позивачу була виплачена в березні 2008 року , мінімальна заробітна плата на той період становила 515 грн. , а тому розмір щорічної допомоги на оздоровлення повинен становити ( 515 х 5- 120 ) = 2455 грн.

 

  

На підставі викладеного , керуючись ст.ст.  6, 11, 17, 69, 70 , 71, 94 ,  158, 160, 161, 162, 163 , Закону України « Про статус і соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи »

 

 

ПОСТАНОВИВ :

 

 Адміністративний позов  задовольнити частково   .

 

  Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення виконкому Малинської міської ради на користь ОСОБА_1 одноразову допомогу на оздоровлення за 2008 рік в розмірі  2455 грн.

  В решті позову відмовити за безпідставністю .

 

  Сторони  звільнені  від сплати судового збору на підставі статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України  « Про державне мито » .

 

 

   На постанову  суду може бути подана заява про апеляційне оскарження до Київського апеляційного адміністративного  суду через Малинський районний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

 

 

 

   На постанову суду може бути подана апеляційна скарга  до Київського апеляційного адміністративного  суду  через Малинський районний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження .

 

 

 

   

                                        Суддя                                                         С.Д. Міхненко

 

 

 

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація