Судове рішення #25892358



Справа № 2604/5788/2012

В И Р О К

іменем України


"07" червня 2012 р.

Дніпровський районний суд

м. Києва в складі:

головуючого судді Марцинкевича В.А.

при секретарі Онуфрієнко О.С.

з участю прокурорів Іванця М.Г.

ОСОБА_1

ОСОБА_2

захисників ОСОБА_3

ОСОБА_4

потерпілого ОСОБА_5


розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, з неповною середньою освітою, працюючого монтажником сантехніком, не одружений, раніше судимого:

- 01 червня 2001 року Дніпровським районним судом міста Києва за ст.ст. 140 ч. 3, 81 ч. 3 КК України до років 3 років позбавлення волі. 10 вересня 2003 року звільненого з місць позбавлення на підставі ЗУ «Про амністію»від 11липня 2003 року;

-16 червня 2004 року Дніпровським районним судом міста Києва за ст. 186 ч. 2 КК України до 4 років 2 місяців позбавлення волі. 20 вересня 2006 року звільнившись з місць позбавлення умовно-достроково на невідбутний строк 1 рік 5 місяців, -

за ст. 187 ч. 2 КК України,

встановив:


Суд визнав доказаним, що ОСОБА_6 13 листопада 2011 року приблизно о 02.30 годині перебуваючи в першому під'їзді буд. 31 по вул. Миропільській, в місті Києві та знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, з метою відкритого викрадення чужого майна, вступив у попередню змову з невстановленою досудовим слідством особою.

Здійснюючи свої злочинні наміри, ОСОБА_6 та невстановлена досудовим слідством особа, перебуваючи в першому під'їзді будинку №31 по вул. Миропільській в м. Києві здійснили напад на потерпілого ОСОБА_5 та підійшовши ззаду, застосували насильство, яке не є небезпечним для здоров'я потерпілого, що виразилося в утримуванні потерпілого за шию та в поштовху внаслідок якого він упав та вдарився об стіну.

Подолавши, таким чином волю до опору потерпілого ОСОБА_5, ОСОБА_6 та невстановлена досудовим слідством особа заволоділи його особистим майном, а саме шкіряною курткою, вартістю 1000 грн., в якій знаходився мобільний телефон Fly-170, вартістю 800 грн., з навушниками, які входять у вартість телефону, зі вставленою карткою абоненту Київстар, вартістю 25 грн., на рахунку якої було 30 грн., а також карткою пам'яті, вартістю 80 грн., гроші в сумі 200 грн., ключі в кількості 3 шт., загальною вартістю 135 грн., навушниками Нокіа, вартістю 75 грн., шкіряні рукавиці, вартістю 100 грн. та кепкою, вартістю 20 грн.

Після цього ОСОБА_6 та невстановлена досудовим слідством особа з викраденим майном з місця вчинення злочину зникли, викраденим майном розпорядилися на власний розсуд, чим спричинили потерпілому ОСОБА_5 матеріальної шкоди на загальну суму 2465 грн.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_6 вину свою у вчинені злочину передбаченого ст. 187 ч.2 КК України не визнав та показав, що 12 листопада 2011 року приблизно о 08 год. він поїхав на роботу, де перебував до 18.00 год. Потім одразу направився додому. Приблизно о 19.00 год. вийшов на вулицю, щоб вигуляти собаку, а приблизно о 19.40 год. повернувся додому. Пізніше ліг спати, більше з дому не виходив до ранку 13 листопада 2011 року. Це можуть підтвердити його мати, вітчим та дівчина його брата ОСОБА_7, яка приблизно о 20.00-22.00 год. 12 листопада 2011 року повернулася додому з роботи. Брата ОСОБА_8 вдома не було, оскільки його взагалі в той день не було в місті Києві, він був у відрядженні.

Об'єктивно вина ОСОБА_6 у вчиненні злочину підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів:

- показами в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_5, який показав, що в ніч з 12 на 13 листопада 2011 року він їхав на роботу в нічну зміну. Коли стояв на зупинці громадського транспорту, неподалік від ринку Юність, в місті Києві та чекав на трамвай, то до нього підійшов раніше не знайомий хлопець та поросив пригостити його сигаретою і запропонував випити пива. Через декілька хвилин до них підійшов ОСОБА_6 і вони почали втрьох розпивати пиво. В подальшому незнайомий запропонував піти до нього додому, щоб взяти там гроші, а потім придбати пива. Вони втрьох зайшли до під'їзду. В той момент коли вони проходили між першим та другим поверхом, то він відчув як ОСОБА_6 лівою рукою схопив його за шию, однак не сильно, лише щоб зупинити опір. Потім він помітив, як незнайомий хлопець підійшов та стягнув з нього куртку, а ОСОБА_6 відштовхнув його внаслідок чого він вдарився головою об стіну та втратив свідомість, а коли прийшов до тями, то вже був без своїх речей. Незнайомі йому хлопці заволоділи його шкіряною курткою, вартістю 1000 грн., в якій знаходився мобільний телефон Fly-170, вартістю 800 грн., з навушниками, які входять у вартість телефону, зі вставленою карткою абоненту Київстар, вартістю 25 грн., на рахунку якої було 30 грн., а також карткою пам'яті, вартістю 80 грн., гроші в сумі 200 грн., ключі в кількості 3 шт., загальною вартістю 135 грн., навушниками Нокіа, вартістю 75 грн., шкіряні рукавиці, вартістю 100 грн. та кепкою, вартістю 20 грн.;

- даними зазначеними в протоколі відтворення обстановки і обставин події та фототаблицею до нього від 18 січня 2012 року за участю потерпілого;

- даними зазначеними в протоколі впізнання потерпілим ОСОБА_5 ОСОБА_6;

- даними зазначеними в протоколі очної ставки між потерпілим ОСОБА_5 та ОСОБА_6;

- даними зазначеними в роздруківках вхідних та вихідних з'єднань з мобільного телефону Fly-170, що належить потерпілому ОСОБА_5 та який має два серійні номери ІМЕІ НОМЕР_2 та ІМЕІ НОМЕР_3, згідно яких встановлено, що з 17 год. 13 листопада 2011 року викраденим телефоном почав користуватися брат ОСОБА_6 - ОСОБА_8;

- речовими доказами по справі -вилученим у ОСОБА_8 мобільним телефоном Fly-170.

Будучи допитаною під час досудового слідства та в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 показала, що на протязі дня перебувала разом з ОСОБА_8 та іншими друзями, а додому до квартири вона з ОСОБА_8 зайшли приблизно о 23.30 год., та мати останнього попросила їх вигуляти собаку, бо ОСОБА_6 з нею не ходив на вулицю, однак при допиті ОСОБА_6 вказував, що вигулював собаку. Так, вона разом з ОСОБА_8 не роздягаючись вийшли на вулицю на декілька хвилин, а приблизно о 00.00 год. вони лягли спати, ОСОБА_6 в цей момент вже спав.

Будучи допитаним під час досудового слідства та в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 двічі змінював покази, а саме будучи допитаним 30 листопада 2011 року на запитання чи мав він коли-небудь у своєму користуванні мобільний телефон Флай-Е170, адже під час досудового слідства було встановлено, що ОСОБА_8 користувався викраденим у потерпілого ОСОБА_5 мобільним телефоном Флай-Е170 і вставляв в нього свою картку абоненту МТС, яку у нього було вилучено та приєднано як речовий доказ. На вказане запитання він відповів, що мав мобільний телефон Флай (моделі не знає), а саме 09.11.2011 року близько 17:00 год. по вул. Бережанська в м. Києві, він зустрівся зі своїм товаришем ОСОБА_9 у якого взяв у тимчасове користування вказаний телефон, коли повернувся з відрядження, то повернув телефон ОСОБА_9 назад. Пізніше, 22 грудня 2011 року та 17 січня 2012 року та в судовому засіданні вже коли ОСОБА_8 стало відомо, що злочин був вчинений саме в ніч з 12 на 13 листопада 2011, то він змінив свої покази та вказав, що в нього в користуванні було два мобільні телефони Флай, один з яких він взяв у користування у знайомого ОСОБА_9, а інший він придбав 12.11.11 приблизно о 23.40 год. коли разом зі своєю дівчиною ОСОБА_7 перебували біля свого будинку, де вони проживаю та вигулювали собаку. Однак в своєму допиті під час досудового слідства ОСОБА_7 не вказувала про дану подію. До них підійшов наглядно знайомий хлопець по імені ОСОБА_8, з яким був інший його знайомий ОСОБА_12. Саме у ОСОБА_8 він придбав вказаний мобільний телефон за 130 грн. Придбавши даний телефон він почав ним користуватися, точніше коли прийшов додому, то ще ним не користувався, а вже ближче до обіду вставив в нього свою сім картку абоненту НОМЕР_1.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 показав, що коли дізнався, що ОСОБА_6 затримано за злочин, який вчинив він, то вирішив прийти і зізнатися, що це саме він вчинив злочин, а не ОСОБА_6, надав покази про обставини вчинення злочину, однак його покази суттєво суперечать показам ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_13 Також під час проведення досудового слідства було встановлено, що ОСОБА_12 немає ніякого відношення до вказаного злочину, оскільки зовсім не орієнтується у часі, місці та обставинах даного злочину про що було винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 08 грудня 2011 року (Т. 1, а.с. 155-157). Крім того, при проведенні впізнання по фотознімках, проведенні очної ставки та в судовому засідданні потерпілий ОСОБА_5 вказав, що ОСОБА_12 він бачить вперше, раніше з ним ніколи не зустрічався, що злочину відносно нього не вчиняв.

Аналізуючи вище викладене, а також матеріали кримінальної справи, суд приходить до висновку що покази ОСОБА_6 та свідків ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_12 не можна брати до уваги, оскільки вони повністю суперечливі між собою, суперечать матеріалам кримінальної справи та надані з метою уникнення кримінальної відповідальності ОСОБА_6

Наведене свідчить про повну доведеність вини підсудного у вчиненні злочину за обставин, встановлених судом.

Крім того оцінивши зібрані у справі докази, суд вважає недоведеним факт застосування ОСОБА_6 під час заволодіння майном ОСОБА_5 насильства, небезпечного для його життя та здоров'я, з наступних підстав.

Допитаний під час досудового слідства 13 листопада 2011 року потерпілий ОСОБА_5 зазначив, що під час вчинення злочину невідомий йому чоловік лише раз вдарив його та забрав куртку з особистими речами, при цьому він не зазначав що підсудний здавлював йому шию чи від ударів він втрачав свідомість. В подальшому під час додаткового допиту 19 листопада 2011 року потерпілий вказував, що невідомі нанесли йому один удар по голові ззаду внаслідок чого він втратив свідомість. Під час проведення очної ставки ОСОБА_5 змінив показання та почав стверджувати, що під час вчинення злочину підсудний взяв його за шию та відштовхнув в результаті чого він вдарився головою об стіну та втратив свідомість. Крім того в судовому засіданні потерпілий підтвердив повністю покази дані ним під час проведення очної ставки, проте ОСОБА_5 показав, що він не впевнений в тому, що в момент вчинення злочину він втрачав свідомість.

В судовому засіданні ОСОБА_5 не зміг пояснити, чим обумовлені такі серйозні розбіжності у його показаннях та зазначив, що під час вчинення злочину він перебував в стані сильного алкогольного сп'яніння.

Жодних об'єктивних даних (в тому числі і судово-медичних) про застосування під час вчинення даного злочину до потерпілого насильства, небезпечного для його життя чи здоров'я, в ході слідства по справі не здобуто.

З огляду на викладене, суд визнає показання потерпілого в частині застосованого характеру застосованого до нього насильства суперечливими та сумнівними.

Згідно з ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

В силу ст. 334 КПК України суд наділений правом змінити обвинувачення в ході постановлення вироку, зазначивши в мотивувальній частині вироку відповідні мотиви.

З огляду на викладене, суд визнає неправильною кваліфікацію дій ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 187 КК України як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із застосуванням насильства, небезпечного для здоров'я особи, яка зазнала нападу, та кваліфікує його дії за ст. 186 ч. 2 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинений повторно та за попередньою змовою групою осіб.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують йому покарання.

Обставиною, що пом'якшують покарання ОСОБА_6 є добровільне відшкодування завданих збитків.

Обставиною, що обтяжують покарання підсудному, є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Суд враховує, що ОСОБА_6 позитивно характеризується, на обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, думку потерпілого, який просить не позбавляти підсудного волі та приходить до висновку, що йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі.

Речові докази мобільний телефон Fly-170 з навушниками слід повернути потерпілому, зв'язку ключів (2 ключі від замка, ключ від домофону, 6 брилків) -ОСОБА_6.

Цивільний позов ОСОБА_5 слід залишити без розгляду в зв'язку з поданою ним заявою.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -


засудив:


ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України, та призначити йому покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_6, до набрання вироком чинності, залишити попередню -тримання під вартою.

Строк відбування покарання ОСОБА_6 рахувати з 07 червня 2012 року, зарахувавши в даний строк час його досудового ув'язнення -з 30 листопада 2011 року (дня фактичного затримання) до 06 червня 2012 року включно.

Речові докази -мобільний телефон Fly-170 з навушниками -залишити ОСОБА_5, зв'язку ключів (2 ключі від замка, ключ від домофону, 6 брилків) -повернути ОСОБА_6.

Цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про стягнення матеріальної шкоди в сумі 2465 гривень залишити без розгляду.

Вирок може бути оскаржено протягом 15 діб з моменту оголошення до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва.


Суддя:






Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація