АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
___________________________________________________________________________________________________
Справа №2/2028/12/2012 Головуючий
Провадження №22-ц/2090/6976/2012 1-ї інстанції: Марюхна Л.А. Категорія: стягнення суми Доповідач: Трішкова І.Ю.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 жовтня 2012 року Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - Трішкової І.Ю.,
суддів: Пилипчук Н.П., Кірсанової Л.І.,
при секретарі - Асєєвій В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Нововодолазького районного суду Харківської області від 14 вересня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_3 звернулась до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що 01.09.2009 року вона уклала з відповідачем договір займу, відповідно до якого передала 200000 грн. ОСОБА_2 зобов'язався повернути суму боргу до 01.11.2009 року, але умови договору не виконав, борг не повернув.
Позивачка просила стягнути з відповідача суму боргу з врахуванням положень ст.625 ЦК України у розмірі 190000 грн., розмір збитків у сумі 100000 грн., штраф в сумі 200000 грн., пеню 540000 грн., судові витрати у вигляді судового збору в сумі 1700 грн., витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн., витрати на оплату послуг адвоката в сумі 10000 грн.
Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що він не брав у позивачки гроші в борг, а розписку написав під тиском.
Рішенням Нововодолазького районного суду Харківської області від 14 вересня 2012 року позов задоволений. З ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 стягнута сума боргу за договором займу в розмірі 200000 грн.; 190600 грн. відшкодування здешевлення грошей; збитки за договором позики 100000 грн.; штраф за договором позики 200000 грн., судові витрати 1700 грн., витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи 120 грн.
В частині стягнення витрат по оплаті послуг адвоката відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду і закрити провадження по справі, вирішити питання про скасування забезпечення позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
В судовому засіданні встановлено, що 22.06.2006 року ОСОБА_4 уклала з відповідачем договір займу, відповідно якого передала йому 30000 доларів США. ОСОБА_5 написав розписку, в якій вказав, що термін повернення боргу до 30.11.2006 року, але умови договору не виконав, борг не повернув.
Суд першої інстанції встановив, що 01.09.2009 року ОСОБА_3 уклала з відповідачем договір займу, відповідно до якого передала 200000 грн.. ОСОБА_2 зобов'язався повернути суму боргу до 01.11.2009 року, але умови договору не виконав, борг не повернув.
Відповідно до ч.2 ст.1051 ЦК України якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі.
Оскільки розписка ОСОБА_2 не спростована, суд першої інстанції правильно виходив з наявності між сторонами договору позики, в зв'язку з чим стягнув з відповідача суму заборгованості в розмірі 200000 грн..
Але судова колегія не погоджується з стягненням збитків за договором позики в розмірі 200000 грн. і штрафу за договором позики в розмірі 100000 грн.
Згідно ч.2 ст.64 ЦПК України письмові докази, як правило, подаються в оригіналі. Якщо подано копію письмового доказу, суд за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, має право вимагати подання оригіналу.
В судовому засіданні представник позивача не заперечував відсутність у ОСОБА_3 оригіналу договору позики, посилаючись на те, що оригінал договору заходиться у відповідача, а відповідач оспорював дійсність цього договору.
За таких обставин, суд першої інстанції не мав права при визначенні суми заборгованості грунтувати свої висновки на копії договору займу.
Тому кошти, які стягнуті на підставі копії договору займу і не підтверджені належними доказами, а саме: збитки за договором позики в розмірі 200000 грн., штраф за договором позики в розмірі 100000 грн., не підлягають стягненню.
Частиною 2 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд правильно визначив розмір здешевлення коштів у зв'язку з інфляцією у сумі 10600 грн.
Але в частині визначення розміру річних процентів суд припустився помилки.
Відповідно до ст.59 ЦПК України копія договору займу не є допустимим доказом, а тому встановлені зазначеним договором проценти, суд не мав права брати до уваги.
3 процента річних із суми 200000 грн. становить 6000 грн., а за один день 16,44 ( 6000 : 365 = 16,44).
Таким чином, з 01.12.2009 року по жовтень 2012 року сума процентів складатиме 17507,40 грн.
З огляду на наведене, стягненню відповідно до положень ст. 625 ЦК України підлягає 28107, 40 грн., а не 190600 грн.
Керуючись ст.ст.303,307,309,314,319 ЦПК України, судова колегія судової палати з цивільних справ,
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Нововодолазького районного суду Харківської області від 14 вересня 2012 року в частині стягнення відшкодування здешевлення грошей змінити, стягнувши замість 190600 грн. - 28107 ( двадцять вісім тисяч сто сім) грн. 40 коп.
Рішення Нововодолазького районного суду Харківської області від 14 вересня 2012 року в частині стягнення збитків за договором позики в сумі 100000 грн. та штрафу в розмірі 200000 грн. скасувати, відмовивши в цій частині у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3.
В інший частині рішення суду залишити без змін.
Рішення апеляційної інстанції набирає чинності негайно, але може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення рішення.
Головуючий:
Судді: