АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
___________________________________________________________________________________________________
Провадження 22-ц/2090/6920/2012 р. Головуючий 1 інстанції Гаврилюк С.М.
Справа № 2012/3082/2012 Доповідач: Коваленко І.П.
Категорія: кредитні
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 жовтня 2012 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого -Коваленко І.П
суддів -Овсяннікової А.І., Бездітко В.М.
при секретарі -Москаленко Е.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі її представника ОСОБА_2 на заочне рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 09 липня 2012 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
В С Т А Н О В И Л А :
В березні 2012 року Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції "Райффайзен Банк Аваль" звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування своїх вимог посилалось на те, що 08.09.2006 року між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір № 014/2018/74/76648, згідно з яким відповідачу у тимчасове користування на умовах строковості, платності та цільового характеру використання були надані грошові кошти в сумі 36 000,00 доларів США строком по 08 вересня 2026 року . Відповідач прийняв на себе зобов'язання щодо погашення суми заборгованості за кредитом, відповідно до графіка погашення кредиту, а також щомісяця сплачувати відсотки за користування кредитом у розмірі 14 % відсотків річних, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, а також при кінцевому погашенні кредиту. Взятих на себе зобов'язань відповідач не виконує, у зв'язку з чим станом на 31 січня 2012 року виникла заборгованість у розмірі 61 729,48 долара США.
У судовому засіданні представник позивача уточнив позов і вказав, що станом на 31 січня 2012 року у відповідачки виникла заборгованість за кредитним договором у розмірі 61 729,48 долара США, яка складається з залишку заборгованості за кредитом - 30 450,00 доларів США, в тому числі суми простроченої заборгованості за кредитним договором - 4 050,00 доларів США; нарахованих відсотків - 198,01 доларів США ; суми простроченої заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом - 9 677,64 доларів США; загальної суми пені та штрафу нарахованих за порушення строків повернення кредитної заборгованості та сплати відсотків - 21 403,83 долара США . Загальна сума заборгованості відповідача становить 61 729,48 долара США, що за національним курсом НБУ станом на 31.01.2012р. складало 493 200,02 грн.
В зв'язку з цим представник позивача просив суд стягнути з відповідача на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" заборгованість за вказаним кредитним договором в сумі 493 200,02 грн. та судовий збір у сумі 3219 гривень.
Представник відповідача ОСОБА_2 позов не визнав, посилаючись на його необґрунтованість. 09.07.2012 року представник відповідача ОСОБА_2 до закінчення розгляду справи покинув судове засідання без поважних причин і не подав до суду заяви про розгляд справи за його відсутності.
Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 09 липня 2012 року позов задоволений і стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" заборгованість за кредитним договором № 014/2018/74/76648 від 08 вересня 2006 року в сумі 493 200 грн. 02 коп., а також судовий збір у сумі 3219 грн.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 01 серпня 2012 року було відмовлено у задоволені заяви представника відповідача ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення суду.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 в особі її представника ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, на невідповідність висновків суду фактичним обставинам по справі.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення з?явившихся осіб, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
При цьому колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до статей 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Зобов'язання, згідно статті 526 ЦК України, має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Судом встановлено і не оспорюється сторонами, що 08 вересня 2006 р. між Акціонерним поштово-пенсійним Банком "Аваль" ( правонаступником за усіма правами та обов'язками якого є Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль") - позивачем та відповідачкою ОСОБА_1 був за заявою - анкетою ( а.с.5-7) укладений кредитний договір № 014/2018/74/76648, відповідно до умов якого, кредитор надав позичальнику кредит в сумі 36 000,00 доларів США строком до 08 вересня 2026 року зі сплатою процентів за користування кредитом за процентною ставкою 14 % річних, а позичальник, в свою чергу, отримавши кредит, зобов'язався використати його за цільовим призначенням, повернути кредитору суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та комісії згідно умов договору та тарифів кредитора, а також виконати інші обов'язки, визначені цим договором ( а.с.8).
Відповідно до п. 9.1 вказаного кредитного договору , за прострочення виконання будь-яких грошових зобов'язань за цим договором, позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі 0,5 % від простроченої до оплати суми за кожен календарний день прострочення та штраф у розмірі 20,00 грн.
У відповідності до умов кредитного договору погашення кредиту відбувається по стандартній формі погашення, при якій щомісячні платежі по тілу однакові, на протязі усього періоду погашення кредиту, а відсотки нараховуються на залишок заборгованості. Тобто погашення кредитної заборгованості позичальник здійснює рівними платежами по ануїтетній формі, по якій платіж однаковий на протязі усього терміну дії кредитного договору.
Рішенням судової колегії судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області від 06.10.2010 року заочне рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 01 березня 2010 року скасовано. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції "Райффайзен Банк Аваль" про внесення змін до договору кредитної лінії № 014/2018/74/76648 від 8 вересня 2006 року, укладеного між ОСОБА_1 та Акціонерним поштово - пенсійним банком "Аваль" в особі Харківської дирекції Акціонерного поштово - пенсійного банку "Аваль", правонаступником якого являється ПАТ"Райффайзен Банк Аваль" відмовлено.
Станом на 31 січня 2012 року загальна сума заборгованості перед позивачем становила 61 729,48 долара США , яка складалась з наступного: залишок заборгованості за кредитом 30 450,00 доларів США, в тому числі сума простроченої заборгованості за кредитним договором 4 050,00 доларів США, нараховані відсотки 198,01 доларів США , сума простроченої заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом 9 677,64 доларів США, загальна сума пені та штрафу, нарахованих за порушення строків повернення кредитної заборгованості та сплати відсотків 21 403,83 долара США (а.с.10-12).
Враховуючи вищенаведене ,колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" заборгованість за кредитним договором № 014/2018/74/76648 від 08 вересня 2006 року в сумі 493 200 грн. 02 коп.
Відповідно до ч.1,ч.2 ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях . Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума що підлягає сплаті у гривнях , визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу , якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Щодо застосування індивідуального ліцензування щодо вказаних операцій, єдиною правовою підставою для здійснення банками кредитування в іноземній валюті згідно з вимогами статті 5 Декрету КМУ є наявність у Банку генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, отриманої в установленому порядку.
Відповідно до роз'яснень Верховного суду України у випадку наявності у банку генеральної ліцензії та письмового дозволу Національного банку України, здійснення кредитних операцій у валюті не суперечить вимогам чинного законодавства України.
Станом на 31 січня 2012 року загальна сума заборгованості відповідачки ОСОБА_1 становить 61 729,48 долара США, що за курсом НБУ станом на 31.01.2012 року складає 493 200,02 грн. , яка складається з наступного: залишок заборгованості за кредитом ЗО 450,00 доларів США, що за курсом НБУ станом на 31.01.2012 р. складає 243 286,39 грн., нараховані відсотки 198,01 доларів США, що за курсом НБУ станом на 31.01.2012 р. складає 1 582,06 грн., сума простроченої заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом 9 677,64 доларів США, що за курсом НБУ станом на 31.01.2012 р. складає 77 321,45 грн., загальна сума пені та штрафу нарахованих за порушення строків повернення кредитної заборгованості та сплати відсотків 21 403,83 долара США, що за курсом НБУ станом на 31.01.2012 р. складає 171010,12 грн.
Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку і стосовно стягнення з відповідачки на користь позивача судового збору в сумі 3219 грн..
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду законне і обґрунтоване, постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування або зміни не вбачається.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
На підставі наведеного та керуючись п.1ч.1 ст.307, 308, 313, п.1 ч.1 ст.314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі її представника ОСОБА_2 відхилити.
Заочне рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 09 липня 2012 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
судді