Справа № 2604/5977/2012

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"10" квітня 2012 р.Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Вернидубова Я.І. ,

при секретарі Парубець Ю.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Національного інституту стратегічних досліджень про відмову у прийнятті на роботу,-

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2012 р. позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогами до Національного інституту стратегічних досліджень про відмову у прийнятті його на роботу та зобов'язання відповідача прийняти його на посаду заступника завідувача відділу з оплатою не нижче, ніж у заступника завідувача відділом.

ОСОБА_1 позов мотивує тим, що згідно угоди-направлення про підготовку магістра зовнішньої політики Дипломатичній академії України при МЗС України від 09.06.2009 року за № 294/343 він здобув кваліфікацію магістра зовнішньої політики та прибув 01.08.2011 року до Національного інституту стратегічних досліджень для відпрацювання в ньому терміну, встановленого п. 2.3 зазначеної угоди-направлення, проте не отримав працевлаштування, обумовленого п. 1.3 вказаної Угоди-направлення, а саме відповідач зобов'язувався надати працівнику - ОСОБА_1 -після закінчення навчання роботу на посаді та з оплатою не нижче, ніж у заступника завідувача відділу.

У відповідь на звернення позивача відповідач надав відповідь від 11.08.2011 року за № 25-25/09, якою відмову у працевлаштуванні аргументував тим, що станом на 01 серпня 2011 року вільної посади заступника завідувача відділу або посади з рівнем оплати праці не нижче, ніж посада заступника завідувача відділом, в штатному розписі Інституту немає, а тому надати такої посади немає можливості. Проте позивач продовжував спроби вирішити спір у позасудовому порядку та звертався до відповідача з вимогами належного працевлаштування. Листом від 19.08.2011 року за № 293/813 позивачу було запропоновано тимчасово вільну посаду старшого консультанта. Не погоджуючись з таким станом речей, позивач звернувся в черговий раз до відповідача із заявою від 25.08.2011 року про виконання у повному обсязі укладеної угоди-направлення. В цій же заяві позивач просив у якості обґрунтування відмови зазначити працівниками якого рівня фаховості та досвіду роботи займаються в інституті відповідні посади. 23.01.2012 року, позивач знову звернувся із заявою в якій повідомляв про звернення до суду в разі відмови у добровільному виконанні угоди-направлення. Відповіді на своє звернення позивач у встановлений Законом України «Про звернення громадян»строк не отримав, після чого позивач вирішив звернутися в суд.

Відмову в прийнятті позивача на роботу з наданням йому відповідної посади вважає незаконною, так як він отримав відповідну кваліфікацію та має стаж роботи за фахом і рівень його підготовки є вищим за рівень певних громадян, що займають посади того ж рівня, на яку претендує він.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позові, просив задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти вимог позову заперечував, просив відмовити в його задоволенні, посилаючись на його необґрунтованість та безпідставність.

Суд, вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, оголосивши та дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, відповідно до угоди-направлення про підготовку магістра зовнішньої політики Дипломатичній академії України при МЗС України від 09.06.2009 року за № 294/343 здобув кваліфікацію магістра зовнішньої політики та прибув 01.08.2011 року до Національного інституту стратегічних досліджень для відпрацювання в ньому терміну, встановленого п. 2.3 зазначеної угоди-направлення.

У відповідь на звернення позивача відповідач надав відповідь від 11.08.2011 року за № 25-25/09, якою відмову у працевлаштуванні аргументував тим, що станом на 01 серпня 2011 року вільної посади заступника завідувача відділу або посади з рівнем оплати праці не нижче, ніж посада заступника завідувача відділом, в штатному розписі Інституту немає, а тому надати такої посади немає можливості.

На момент підписання Угоди-направлення про підготовку магістра зовнішньої політики в Дипломатичній академії України при МЗС України від 09.06.2009 р. позивач обіймав посаду заступника завідувача відділу громадянського суспільства та протидії корупції. Статтями 5 та 9 Указу Президента України від 02.04.2010 р. № 471 „Про оптимізацію діяльності з розроблення наукових засад Національної безпеки України»на Національний Інститут стратегічних досліджень покладено наукове супроводження здійснення Президентом України, Радою національної безпеки і оборони України повноважень у сфері забезпечення національної безпеки України та доручено директорові Інституту забезпечити максимальне використання у роботі Національного інституту стратегічних досліджень кадрового потенціалу та наукових досліджень Інституту проблем національної безпеки, Національного інституту проблем міжнародної безпеки, що ліквідуються, а також внести до Структури Національного інституту стратегічних досліджень зміни, що випливають з цього Указу. Статтею 4 Указу Президента України від 02.06.2010 р. № 662 „Про деякі питання Національного інституту стратегічних досліджень»до Статуту Національного інституту стратегічних досліджень, затвердженого Указом Президента України від 16.12.2002 № 1158 (із шінами, внесеними Указами від 5 грудня 2003 року № 1408, від 19 травня 2004 року № 557, від 4 лютого 2008 року № 83 та від 2 квітня 2010 року № 471) внесені відповідні зміни. На виконання цього Указу наказом директора Інституту від 16.06.2010 р. № 34 була затверджена та введена в дію 16.06.2010 р. нова організаційна структура Інституту, посада, яку обіймав ОСОБА_1 до вступу в Академію, була скорочена, а відділ -реорганізований, про що було повідомлено ОСОБА_2 листом Інституту від 11.08.2011 р. вих. № 25-25/09. На заяву ОСОБА_1, яка надійшла 10.08.2011 р. вх. № 25-24/11, листом директора Інституту від 19.08.2011 р. вих. № 293/813 позивачу було запропонована тимчасово вільна посада старшого консультанта відділу зовнішньої політики, тому що у штатному розписі Інституту відсутні вакантні посади „заступник завідувача відділу». 29 серпня 2011 року ОСОБА_1 власноручно написав заяву про призначення на запропоновану посаду з 1 вересня 2011 року, яку обіймає і по цей час, тобто посилання позивача на статтю 232 КЗпП України про відмову у прийнятті на роботу є недопустимим. Статтею 233 КЗпП України передбачено, що працівник може звернутись із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у даному випадку позивач дізнався про скорочення посади, яку обіймав до вступу до Академії, в серпні 2011 року (лист директора Інституту від 11.08.2011 р. , № 25-25/09). Відповідно до ст.72 ЦПК право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення позовного строку, залишаються без розгляду.

Враховуючи, що позивач не надав суду належних доказів на підтвердження своїх вимог, суд приходить до висновку про необґрунтованість та безпідставність позову.

На підставі ст. ст. 3, 4, 10, 11, 60, 169, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Національного інституту стратегічних досліджень про відмову у прийнятті на роботу та зобов'язання відповідача прийняти його на посаду заступника завідувача відділу з оплатою не нижче, ніж у заступника завідувача відділом -відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя