Справа № 2604/3198/2012
В И Р О К
іменем України
"27" лютого 2012 р.
Дніпровський районний суд
м. Києва в складі:
головуючого судді Марцинкевича В.А.
при секретарі Онуфрієнко О.С.
з участю прокурора Коваленко Л.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця Київської області, Бориспільського району, с. Вишеньки, одруженого, з професійно-технічною освітою, не працюючого, проживаючого за адресою АДРЕСА_1, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, -
за ст.ст. 185 ч. 1, 185 ч. 2 КК України,
встановив:
Суд визнав доказаним, що ОСОБА_1, 19 жовтня 2011 року приблизно о 18 годині, працюючи на посаді інженера ТОВ «Андванс Груп»», маючи на меті вчинити крадіжку чужого майна, пройшов до свого робочого кабінету № 7, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Старосільська 1-К та належить ТОВ «Адванс Груп».
В подальшому, коли ОСОБА_1 продовжував перебувати в робочому кабінеті, у нього виник умисел на таємне викрадення чужого майна, а саме ноутбука «НР», який належить ОСОБА_2 Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_1 переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає зі сторонніх осіб, умисно, таємно викрав ноутбук «НР», вартістю 3200 гривень. Після чого, ОСОБА_1 з місця вчинення злочину з викраденим зник, завдавши ОСОБА_2 матеріального збитку на суму 3200 гривень.
Крім того, 19 листопада 2011 року приблизно о 14 годині ОСОБА_1, працюючи на посаді інженера охоронних систем ПП «Шериф», маючи на меті повторно вчинити крадіжку чужого майна, зайшов до свого робочого кабінету №405, що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Миру, 15-Б та належить ПП «Шериф».
В подальшому, коли ОСОБА_1 продовжував перебувати в робочому кабінеті, у нього виник умисел на повторне таємне викрадення чужого майна, а саме відео регістратора B-D804D», який належить ПП «Шериф». Реалізуючи свій злочинний намір, з метою власного збагачення ОСОБА_1 переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає зі сторонніх осіб, умисно, таємно викрав відео реєстратор D804D», вартістю 954 гривні 46 копійок та в подальшому даний відео регістратор виніс та розпорядився на власний розсуд, завдавши ПП «Шериф», матеріального збитку на суму 954 гривні 46 копійок.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину в скоєнні злочинів, передбачених ст. 185 ч. 1, 2 КК України та розмір цивільного позову визнав повністю, дав покази, підтвердив обставини скоєння злочину, викладені в установочній частині вироку, щиро кається в скоєному.
Крім повного визнання своєї вини у вчиненому злочині, ОСОБА_1 просить суд не допитувати потерпілих та свідків, не оголошувати матеріали справи, так як повністю погоджується з досудовим розслідуванням справи.
Покази ОСОБА_1 під час досудового слідства і в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів у суду в правильності розуміння ним змісту обставин злочину, добровільності та істинності його позиції.
За таких обставин, відповідно до вимог ч. 3 ст. 299 КПК України, суд прийшов до висновку про недоцільність дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які підсудним не оспорюються, зміст даної статті ОСОБА_1 роз'яснено.
Наведене свідчить про повну доведеність вини підсудного у вчиненні злочину за обставин, встановлених судом.
Дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за: ст. 185 ч. 1 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка); ст. 185 ч. 2 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують йому покарання.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_1, є його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданих збитків (по епізоду ст. 185 ч. 2 КК України).
Обставин, що обтяжують покарання підсудному, не встановлено.
Суд враховує, що ОСОБА_1 позитивно характеризується, на обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває та приходить до висновку, що йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі. Також, на думку суду, виправлення та перевиховання підсудного можливе без відбування призначеного покарання, а тому, у відповідності до ст. 75 КК України, ОСОБА_1 слід звільнити від його відбування з випробуванням.
Речові докази слід залишити власнику.
Цивільний позов ОСОБА_2 підлягає задоволенню в повному обсязі в зв'язку з повним визнанням його підсудним.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -
засудив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 185 ч. 1, 185 ч. 2 КК України, та призначити йому покарання:
- за ст. 185 ч. 1 КК України -1 року позбавлення волі;
- за ст. 185 ч. 2 КК України -1 року 6 місяців позбавлення волі.
В силу ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити його у виді 1 року 6 місяців позбавлення волі.
Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням і встановити йому іспитовий строк тривалістю 1 рік.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до набрання вироком чинності, залишити попередню -підписку про невиїзд.
Речові докази коробку, зарядний пристрій, акумулятор 12 В та відео регістратор залишити ОСОБА_3.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 3200 гривень.
Вирок може бути оскаржено протягом 15 діб з моменту оголошення до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва.
Суддя: