Справа № 2-5957/11

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"02" лютого 2012 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого -судді Гончарука В.П.

при секретарі Репетун К.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом Публічного Акціонерного Товариства Комерційний банк «Хрещатик»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

ПАТ КБ«Хрещатик»звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що 22 січня 2008 року між ВАТ КБ «Хрещатик», правонаступником якого є ПАТ КБ«Хрещатик»та ТОВ «Сінта»було укладено кредитний договір, відповідно до якого позивач надав останнім можливість отримати у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення та строковості грошові кошти в межах ліміту 80 000 грн., при цьому поручителем виконання умов договору виступили ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які, відповідно, взяли на себе обов»язки по виконанню грошового зобов»язання на рівні позичальника у випадку невиконання ним умов повернення коштів.

Відповідно до умов договору, ТОВ «Сінта»зобов'язане щомісячно вносити грошові кошти в рахунок погашення кредиту, однак, в порушення таких умов, не проводить платежів в рахунок повернення заборгованості.

Кредитним договором передбачено, що у випадку порушення термінів повернення кредиту, кредитор може нараховувати штрафні санкції на суму боргу за весь час прострочення.

ТОВ «Сінта»а також відповідачам як поручителям за відповідними договорами були направлені вимоги щодо погашення заборгованості, проте останні заборгованість по кредитному договору не сплатили, обгрунтовану вимогу банку не виконали.

Таким чином, у зв"язку з порушенням умов кредитного договору та договору поруки відповідачами в частині порядку та строків повернення кредитних коштів, утворилась заборгованість, сума якої складає 55 000 грн. основного боргу, 1 596,71 грн. штрафних санкцій за прострочення повернення основного боргу, 10,10 грн. штрафних санкцій за прострочення повернення відсотків за користування коштами та 309,04 грн. 3% річних, передбачених ст. 625 ЦК України за прострочення виконання грошового зобов»язання, які позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів, поклавши на них судові витрати.

Представник позивача надав в судове засідання заяву, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідачі в судове засідання не з'явились, про місце, час та дату слухання справи повідомлені належним чином, причини неявки суду невідомі.

Відповідно до ч.1 ст. 224 Цивільного процесуального кодексу України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 22 січня 2008 року між ВАТ КБ «Хрещатик», правонаступником якого на сьогодні є ПАТ КБ «Хрещатик»та ТОВ «Сінта»було укладено кредитний договір № 47-2/20-14, відповідно до якого позивач надав їм можливість отримати у тимчасове користування грошові кошти в межах ліміту 650 000 грн. зі сплатою відсотків за користування коштами в розмірі 20% річних з кінцевим терміном повернення грошей 21 січня 2011 року. Додатковою угодою № 8 від 20.01.2008р. до кредитного договору розмір ліміту кредитування було зменшено до 80 000 грн.

Кошти були надані ТОВ «Сінта»в повному обсязі в порядку та в строки, передбачені договором.

Для забезпечення виконання умов вказаного кредитного договору, 24 січня 2008р. між ВАТ КБ «Хрещатик»та відповідачами по справі були укладені договори поруки № № 47-2/20-14-п/1 та № 47-2/20-14-п/2, згідно умов яких поручителі несуть рівну з позичальником відповідальність перед банком за невиконання обов»язку повернення кредиту за кредитним договором.

Умовами кредитного договору передбачено, що позичальник зобов"язаний щомісяця вносити кошти в рахунок повернення кредиту в порядку та розмірах, визначених у розділах 2,4,5 договору, в порушення яких ТОВ «Сінта» протягом певного часу не проводило платежів в рахунок повернення позики.

При цьому, отримавши відповідні вимоги банку, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в порушення умов договорів поруки не здійснили розрахунок по виниклій заборгованості.

Відповідно до умов кредитного договору, у випадку порушення термінів повернення кредиту, кредитор може нараховувати штрафні санкції на суму боргу, а також вимагати від позичальника а в подальшому - в поручителя виконати грошове зобов»язання в повному обсязі.

Оскільки ТОВ «Сінта»у встановлені договором строки та обсяги повернення кредитних коштів не здійснювало, станом на 27.10.2011р. утворилась заборгованість в розмірі 55 000 грн. основного боргу, 1 596,71 грн. штрафних санкцій за прострочення повернення основного боргу, 10,10 грн. штрафних санкцій за прострочення повернення відсотків за користування коштами, що разом складає 56 606,81 грн.

Сума боргу підтверджується розрахунками, наданими позивачем, що долучені до матеріалів справи.

Таким чином, банк виконав свої зобов'язання за кредитним договором в повному обсязі, надав кредитні кошти відповідачу.

В свою чергу позичальник скористався кредитними ресурсами та свої зобов"язання в частині повернення кредитних коштів за кредитним договором належним чином не виконав.

Поручителі також не виконали покладені на них обов»язки по забезпеченню виконання умов кредитного договору.

Згідно ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов"язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Виходячи з вимог ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Виходячи з положень ст.ст. 553, 554 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Згідно вимог ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Підсумовуючи наведене та зважаючи на те, що кредитним договором визначено розміри відсотків, належних до сплати у випадку прострочення розрахунку, суд приходить до висновку що позов обґрунтований та такий, що підлягає задоволенню в повному обсязі за виключенням вимоги про стягнення 309,04 грн. 3% відсотків річних.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку, визначеному ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 526,527,530,543,553,554 611, 625, Цивільного кодексу України, ст. ст. 10, 58, 88, 208, 209, 212-215, 218, 224-228 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 солідарно на користь Публічного Акціонерного Товариства Комерційний банк «Хрещатик»56 606,81 грн. заборгованості по кредитному договору, суму сплаченого державного мита в розмірі 566,07 грн. та збору на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн., всього стягнувши 57 292 (п»ятдесят сім тисяч двісті дев»яносто дві) грн. 88 коп.

В задоволенні решти позовних вимог -відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Києва протягом 10-ти днів з моменту його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

С у д д я :