АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2007 року                                                                                     м.  Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі: Гайдук В.І.,    * Дерев'янко О.Г.,      Козлова СП.

розглянувши у касаційному порядку (Закон України №697-V від 22.02.2007 р.) в г попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28 квітня 2004 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Київської області від 23 липня 2004 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу,  -

встановила:

У березні 2004 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зазначеним позовом,  обґрунтовуючи свої вимоги тим,  що відповідач взяв у неї в борг 2000 доларів США,  про що написав розписку та зобов'язався повернути вказану суму боргу до 01 листопада 2003 року,  проте свої зобов'язання не виконав,  на час подання позову відмовлявся від вказаного боргу,  а тому позивачка просила суд стягнути з ОСОБА_1 , в примусовому порядку борг в сумі 10700 грн. та 321 грн.,  що складає 3 відсотки простроченої суми.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28 квітня 2003 року,  залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Київської області від 23 липня 2004 року,  позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені.

В обгрунтування касаційної скарги ОСОБА_1 посилається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм процесуального права та неповне з'ясування дійсних обставин справи,  в зв'язку з чим ставиться питання про скасування судових рішення та направлення справи на новий судовий розгляд.

Вивчивши матеріали справи,  перевіривши доводи касаційної скарги,  колегія суддів вважає,  що касаційна скарга не підлягає здоволенню з наступних підстав.

Згідно із частиною 2 статті 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог статті 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини,  що не були встановлені в рішенні суду,  чи відкинуті ним,

Справа № 33ц-90кс/07                                  Категорія 32

Головуючий у першій інстанції Бобкова Н.В. Доповідач     Козлов СП.

вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу,  про

перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи,  що судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права і доводи касаційної скарги їх "висновків не спростовують,  оскільки у касаційній скарзі ставиться питання про доведеність обставин,  що не були встановлені в судових рішеннях,  про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу,  про перевагу одних доказів над іншими,  що не є підставою касаційного оскарження судових рішень.

Відсутні і передбачені статтею 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

Враховуючи,  наведене,  колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволені касаційної скарги ОСОБА_1.

Керуючись статтями 332,  337 ЦПК України,  колегія суддів,

ухвалила:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28 квітня 2004 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Київської області від 23 липня 2004 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.