Справа 22ц -1745/07                    Головуючий у першій інстанції - Костюченко Г.С.

Доповідач апеляційної інстанції- Данилова О.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

1 жовтня 2007 року                                   -                            м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі

головуючого     Лисенка П.П.

суддів                    Данилової О.О.,  Кутової Т.З.

при секретарі    Швейновій І.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

представника ЗАТ КБ "ПриватБанку" на ухвалу   судді Ленінського районного суду   Миколаївської області від 16 травня 2007 року по цивільній справі за заявою

ЗАТ КБ "ПриватБанку" / далі ПриватБанк/ про видачу судового наказу

УСТАНОВИЛА.

У травні 2007 року ПриватБанк звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу з вимогами стягнення з ОСОБА_1. 4651 грн.20 коп.3аборгованості за кредитним договором,  у тому числі і процентів за користування кредитом.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 16 травня 2007 року у прийнятті заяви про видачу судового наказу відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ПриватБанку,  не погоджуючись з висновком судді про наявність спору про право,  просив ухвалу скасувати та передати заяву на новий розгляд до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню,  виходячи з наступного.

Так,  за змістом норм Розділу П ЦПК України у наказному провадженні можливе задоволення безспірних вимог,  що не тільки ґрунтуються на письмових правочинах,  але і мають чітко визначений письмовими угодами розмір,  який не потребує додаткової оцінки та дослідження у сукупності з іншими доказами.

В заяві до суду ПриватБанк посилається на те,  що боржник не виконує умов кредитного договору,  має заборгованість за кредитом і процентами за користування ним.  На підтвердження розміру вимог заявник надав складений ним розрахунок боргу,  який з боржником не узгоджено.

За таких обставин суддя дійшов обґрунтованого висновку,  що розмір вимог у грошовому виразі письмовим правочином не передбачено,  а обсяг відповідальності боржника потребує додаткової оцінки у сукупності з іншими доказами,  тому такі вимоги не можуть бути розглянуті за правилами наказного провадження. За таких обставин відповідно до пі ч. 1  ст.  100 ЦПК України у прийнятті заяви відмовлено.

Доводи апеляційної скарги висновків судді не спростовують.

Оскільки ухвала відповідає вимогам процесуального законодавства,  колегія не вбачає підстав для її скасування.

Керуючись  ст.  ст.  312,  315 ЦПК України,  колегія суддів

УХВАЛИЛА

Апеляційну скаргу представника ЗАТ КБ "ПриватБанку" відхилити,  а ухвалу судді Ленінського районного суду м Миколаєва від 16 травня 2007 року залишити без зміни

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення,  але протягом двох місяців з цього часу може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України