КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.09.2012 № 16/507-46/309-31/100-2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ткаченка Б.О.
суддів: Федорчука Р.В.
Лобаня О.І.
при секретарі: Криворотько В.В.
за участю представників:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - Самсоненко Р.В. - дов б/н від 19.04.2012 р.;
перевіривши матеріали
апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Елітінвест»
на рішення Господарського суду міста Києва
від 30.05.2012 р.
у справі № 16/507-46/309-31/100-2012 (суддя - Качан Н.І.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Елітінвест»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр-Інвест»
про визнання угоди недійсною
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.05.2012 року по справі № 16/507-46/309-31/100-2012 в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням Господарського суду міста Києва, Товариство з обмеженою відповідальністю «Елітінвест» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 30.05.2012 року по справі № 16/507 46/309 31/100 2012 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов про визнання недійсною Угоди від 01.08.2008 року про дострокове розірвання договору генерального підряду на капітальне будівництво і реконструкцію № 13/05-08 від 13.05.2008 року задовольнити повністю.
Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення по суті спору.
Представник апелянта в поясненнях, наданих у судовому засіданні, підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив суд рішення Господарського суду міста Києва від 30.05.2012 року по справі № 16/507-46/309-31/100-2012 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов про визнання недійсною Угоди від 01.08.2008 року про дострокове розірвання договору генерального підряду на капітальне будівництво і реконструкцію № 13/05-08 від 13.05.2008 року задовольнити повністю.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, будь-яких клопотань з цього приводу суду не надав.
Відповідно до абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Згідно з абз. 1 п. 3.9.2 вищезазначеної постанови Пленуму, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Ухвала Київського апеляційного господарського суду від 27.06.2012 року про прийняття апеляційної скарги до провадження, ухвали про відкладення розгляду спору від 18.07.2012 року та від 06.08.2012 року надсилались сторонам за адресами вказаними в апеляційній скарзі.
Колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення першої інстанції по даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника позивача.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.
13.05.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр-Інвест» (далі - відповідач, замовник, ТОВ «Центр-Інвест») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Елітінвест» (далі - позивач, генеральний підрядник, ТОВ «Елітінвест») було укладено Договір генерального підряду на капітальне будівництво та реконструкцію № 13/05 08,
Відповідно до п. 2.1 Договору позивач, як генпідрядник, зобов'язався власними та/або залученими силами та засобами збудувати та передати в установлений термін відповідачу, як замовнику, об'єкт відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації, умов договору та завдання відповідача, а відповідач зобов'язався надати позивачу будівельний майданчик, передати йому проектно-кошторисну та дозвільну документацію, забезпечити своєчасне фінансування будівництва, прийняти закінчений будівництвом об'єкт та оплатити виконані роботи.
Об'єктом, як встановлено в розділі 1 Договору, є реконструкція незавершеного будівництва виробничого корпусу під оздоровчо-спортивний і офісний центр та будівництво будинку готельного типу для тимчасового проживання з підземним паркінгом на вул. Солом'янській, 11 у Солом'янському районі м. Києва.
Пунктом 18.1 Договору передбачено, що він набирає чинності з дня його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Умови дострокового розірвання Договору передбачені розділом 17.
Сторони визначили порядок дострокового розірвання договору, а саме: Договір може бути розірвано достроково за погодженням сторін (п. 17.1 Договору).
Сторони вправі вимагати дострокового розірвання договору на підставі п.п. 4.9, 11.6., 15.5. Договору та в разі систематичного порушення однією із сторін умов договору (п. 7.2 Договору).
Сторона, яка ініціює розірвання договору повинна повідомити протягом п'яти календарних днів іншу сторону про свої наміри (п.17.3. Договору).
З дня отримання повідомлення про наміри розірвати Договір, сторони зобов'язуються протягом п'ятнадцяти календарних днів передати та прийняти виконані роботи (в разі виявлення недоліків, встановити строк для їх виправлення) та провести остаточні розрахунки за фактично виконані роботи (п. 17.4. Договору).
24.07.2008 року листом № 115 відповідач звернувся до позивача з пропозицією розірвати вищезазначений Договір за згодою сторін з 01.08.2008 року, в зв'язку з несприятливою економічною ситуацією, відсутністю грошових коштів та неможливістю подальшого фінансування Договору.
01.08.2008 року між позивачем та відповідачем було укладено Угоду про дострокове розірвання Договору генерального підряду на капітальне будівництво і реконструкцію №13/05-08 від 13.05.2008 року (далі - Угода).
З п. 1 Угоди вбачається, враховуючи намір замовника, згідно з листом замовника (вих. № 115 від 24.07.2008 року), сторони за взаємною згодою вирішили достроково розірвати Договір генерального підряду на капітальне будівництво і реконструкцію №13/05-08 від 13.05.2008 року.
Відповідно до п. 2 Договору, з моменту підписання Угоди зобов'язання сторін, що виникли з Договору, припиняються і сторони не вважають себе пов'язаними будь-якими правами та обов'язками, що виникли із Договору.
З Угоди про дострокове розірвання Договору вбачається, що вона підписана повноважними представниками сторін.
Позивач звернувся з вимогою про визнання недійсною вказаної Угоди, посилаючись на ст. 65 Господарського кодексу України, ст.ст. 143, 145, 232, 241 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 203 Цивільного кодексу України, ч.ч. 1, 3 ст. 215 Цивільного кодексу України.
В обґрунтування вимог про визнання угоди недійсною Позивач посилається на те, що Угоду вчинено директором ТОВ «Елітінвест» Гейдором П.І. з перевищенням його повноважень, в порушення інтересів позивача, з метою звільнити відповідача від оплати вартості виконаних робіт за договором генерального підряду та відшкодування збитків, пов'язаних з одностороннім розірванням цього договору.
Частиною 1 ст. 11112 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що вказівки, які містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
Постановою Вищого господарського суду України № 16/507-46/309 від 14.02.2012 року касаційна інстанція констатувала:
« що Угода була підписана повноважними представниками сторін: директором ТОВ «Центр-Інвест» Пилявським Валерієм Вікторовичем, який діяв на підставі статуту (підпис скріплений печаткою ТОВ "Центр-Інвест"), та директором ТОВ «Елітінвест» Гейдором Петром Івановичем, який також діяв на підставі статуту (підпис також скріплений печаткою ТОВ «Елітінвест»), оскільки останні діяли свідомо, мали належну правоздатність та дієздатність, для сторін договору не було очевидно, що сторони діють з перевищенням повноважень.
Відповідно до положень частини 3 статті 92 Цивільного кодексу України, встановлено що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.
У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.
На момент укладення оспорюваної угоди відповідач не знав і не міг знати про обмеження повноважень директора позивача враховуючи наступне.
Частиною 1 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» встановлено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Згідно Витягу із Єдиного державного реєстру на момент підписання Угоди від 01.08.2008 року директором ТОВ «Елітінвест» був Гейдор Петро Іванович, і у нього, як у директора, були відсутні будь-які обмеження щодо укладання угод, в тому числі оспорюваної угоди.
Установчих документів та положень, що регулюють діяльність наглядової ради та порядок укладення господарських договорів позивач для ознайомлення не надавав, і згідно з абз. 2 ч. 3 ст.92 Цивільного кодексу України відповідач не знав та не міг знати даних обставин, а отже, обмеження повноважень директора позивача не мають юридичної сили.
Установчі документи та внутрішні документи позивача є джерелом інформації з обмеженим режимом доступу, про які відповідач дізнався в процесі розгляду судової справи.
Пунктом 2.18 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007 року №04-5/14 вказано, що розглядаючи справи про визнання недійсними правочинів, вчинених керівником товариства з перевищенням повноважень, господарським судам необхідно виходити з положень ч. 3 ст. 92 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що у відносинах з третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження. »
Касаційна інстанція звернула увагу, що при новому розгляді справи слід встановити час з якого юридичній особі стало відомо про ймовірне перевищення повноважень посадовою особою та обставини, які це підтверджують.
Враховуючи вищезазначене, колегією суддів додатково досліджено докази та пояснення сторін по справі.
З розділу 17 «Дострокове розірвання Договору» та в Договорі загалом не міститься жодних зауважень та умов щодо необхідності узгодження дострокового розірвання Наглядовою Радою позивача.
Договір не містить посилання, що його було укладено за погодженням та з дозволу Наглядової Ради позивача.
Отже, на момент укладення Договору та на момент підписання Угоди відповідач не знав та не міг знати про наявність обмежень у директора позивача на укладання спірної угоди.
З матеріалів справи та пояснень сторін вбачається, що момент з якого відповідач дізнався про наявність вказаного обмеження є початок розгляду даного спору, а саме, отримання відповідачем позовної заяви по цій справі.
Колегія приймає до уваги лист позивача № 217 від 01.08.2008 року (далі - Лист) про відмову від укладання Угоди, але зазначає, що він не є підставою для визнання угоди недійсною виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що Лист був відправлений лише 04.08.2008 року та отриманий відповідачем 06.08.2008 року.
З листа вбачається, що голова наглядової ради позивача заперечує проти розірвання Договору. Але інформації щодо наявності обмежень цивільної дієздатності директора позивача Лист не містить. Також, Лист не містить пояснень на підставі чого голова наглядової ради діє від імені юридичної особи позивача та висловлює відмову у підписанні угоди (витяг зі статуту, довіреність тощо).
Позивач посилається на відсутність печатки на примірниках спірної угоди з боку позивача. Проте, в матеріалах справи є копії спірної угоди з відтиском печатки. Пояснюючи вказану обставину позивач зазначає, що на момент підписання вказаної угоди директор позивача не мав печатки та не міг засвідчити свій підпис її відтиском. Також, позивач вказує, що на тих примірниках спірної угоди, які містять відтиск печатки, останній був здійснений значно пізніше підписання.
Касаційна інстанція зазначила, що «відсутність печатки слід розцінювати як недодержання умови про форму договору, оскільки така вимога міститься саме у положеннях, які регулюють форму договору. Недодержання вимог правочину щодо письмової форми договору передбачено ст. 218 ЦК України. Відповідно до зазначеної статті, недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.
Згідно роз'яснення Вищого арбітражного суду України за № 02-5/111 від 12.03.1999р. (із змінами та доповненнями) недодержання форми угоди, якої вимагає закон, тягне за собою недійсність угоди лише у разі, якщо такий наслідок прямо зазначений в законі.
Цивільний кодекс України та Господарський кодекс України не містять таких наслідків. Не містяться вони і у спеціальних законах.»
Зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором (ч. 1 ст. 188 ГК України).
Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором (ч. 2 ст. 188 ГК України).
Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду (ч. 3 ст. 188 ГК України).
Згідно з ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач не надав суду належних доказів, які б підтверджували викладені в позовній заяві обставини, підстави визнання угоди недійсною не підтвердив та не надав належних доказів того, що відповідач знав про наявність обмеження цивільної дієздатності директора позивача.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обставини, викладені позивачем в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 30.05.2012 року по справі № 16/507-46/309-31/100-2012 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита за її подання і розгляд покладаються на позивача (апелянта).
Керуючись ст. ст. 32-34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Елітінвест» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 30.05.2012 року по справі № 16/507-46/309-31/100-2012 - залишити без змін.
2. Матеріали справи № 16/507-46/309-31/100-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.
3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий суддя Ткаченко Б.О.
Судді Федорчук Р.В.
Лобань О.І.