КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.10.2012 № 5011-74/9393-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Куксова В.В.

суддів: Авдеєва П.В.

Майданевича А.Г.

за участю представників:

від позивача: представники - Волосна Я.О., Петрочишкіна В.М. - за довіреностями,

від відповідача: представник - Бєлячкова О.В. - за довіреністю,

від третьої особи: представник - Громніцький Ю.П. - за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ, Дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ

на рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2012 р.

у справі № 5011-74/9393-2012 (головуючий Чинчин О.В., судді Івченко А.М., Любченко М.О.)

за позовом Закритого акціонерного товариства «Укргаз-Енерго», м. Київ

до Дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ,

про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2012 р. Закрите акціонерне товариство «Укргаз-Енерго» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» про визнання за позивачем права власності на природний газ в об'ємі 5 044 529,334 тис.куб.м, який зберігається в підземних сховищах газу Дочірньої компанії «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» згідно до договору зберігання природного газу № 116-168-05/55 від 15 березня 2006 р. станом на 01.01.2012 р.

Позовні вимоги мотивував тим, що 15 березня 2006 р. між ЗАТ «Укргаз-Енерго» та ДК «Укртрансгаз» укладено Договір зберігання природного газу № 116-168-05/55. Згідно з первинними документами, які були складені ЗАТ «Укргаз-Енерго» в підземних сховищах газу Дочірньої компанії «Укртрансгаз» має знаходитись 5 044 529,334 тис.куб.м природного газу, який належить позивачу. ДК «Укртрансгаз» безпідставно не визнає за ЗАТ «Укргаз-Енерго» право власності на природний газ в об'ємі 5 044 529,334 тис.куб.м, який належить позивачу та переданий на зберігання Відповідачу на підставі Договору зберігання природного газу № 116-168-05/55.

В ході розгляду справи в суді першої інстанції Закрите акціонерне товариство «Укргаз-Енерго» подало до Господарського суду міста Києва заяву про зміну предмету позову та заяву про зменшення розміру позовних вимог, в яких остаточно просило визнати за Закритим акціонерним товариством «Укргаз-Енерго» право власності на природний газ в об'ємі 4 862 130,750 тис.куб.м, який зберігається в підземних сховищах газу Дочірньої компанії «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» згідно до Договору зберігання природного газу № 116-168-05/55 від 15 березня 2006 року станом на 01 вересня 2012 року та зобов'язати Дочірню компанію «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» не чинити перешкоди ЗАТ «Укргаз-Енерго» у здійсненні його права власності на природний газ, у тому числі, але не виключно, здійснювати на вимогу ЗАТ «Укргаз-Енерго» відбір з підземних сховищ газу Дочірньої компанії «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» природного газу, що належить ЗАТ «Укргаз-Енерго» на праві власності; здійснювати за письмовими зверненнями ЗАТ «Укргаз-Енерго» передачу природного газу,що належить ЗАТ «Укргаз-Енерго» на праві власності та зберігається в підземних сховищах газу Дочірньої компанії «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України», підписувати акти приймання-передачі природного газу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.07.2012 р. до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України».

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.09.2012 р. у справі № 5011-74/9393-2012 позов Закритого акціонерного товариства «Укргаз-Енерго» задоволено частково, визнано за Закритим акціонерним товариством «Укргаз-Енерго» право власності на природний газ в об'ємі 4 862 130,750 тис.куб.м, який зберігається в підземних сховищах газу Дочірньої компанії «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» згідно до Договору зберігання природного газу № 116-168-05/55 від 15 березня 2006 року станом на 01 вересня 2012 року, зобов'язано Дочірню компанію «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» не чинити перешкоди Закритому акціонерному товариству «Укргаз-Енерго» у здійсненні його права власності на природний газ, у тому числі, здійснювати на вимогу Закритого акціонерного товариства «Укргаз-Енерго» відбір з підземних сховищ газу Дочірньої компанії «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» природного газу, що належить ЗАТ «Укргаз-Енерго» на праві власності; здійснювати за письмовими зверненнями ЗАТ "«Укргаз-Енерго» передачу природного газу, що належить ЗАТ «Укргаз-Енерго» на праві власності та зберігається в підземних сховищах газу Дочірньої компанії «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України», з метою його реалізації третім особам у підземних сховищах газу Дочірньої компанії «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України», підписувати акти приймання-передачі природного газу, стягнуто з Дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» на користь Закритого акціонерного товариства «Укргаз-Енерго» 49 089 гривень 75 копійок судового збору, в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, крім того порушено ст. 27 ГПК України, оскільки до участі у справі не були залучені в якості третіх осіб суб'єкти господарювання, які в лютому-червні 2008 р. спожили природний газ з ресурсів позивача.

Дочірня компанія «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», також не погоджуючись з прийнятим рішенням, звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення прийняте при невідповідності висновків суду дійсним обставинам справи, при неповному з'ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на апеляційні скарги Закрите акціонерне товариство «Укргаз-Енерго» зазначає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підтверджуються відповідними доказами, рішення по даній справі прийнято судом з дотриманням норм матеріального та процесуального права за результатами повного та всебічного розгляду справи, а тому апеляційні скарги задоволенню не підлягають.

Позивач та третя особа надали до матеріалів справи письмові пояснення. У даних поясненнях відповідач та третя особа зазначають про порушення судом першої інстанції норм процесуального права - ч. 3 ст. 16 ГПК України, оскільки така справи має виключну підсудність і має розглядатись за місцезнаходженням спірного майна.

Крім того, до пояснень Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» додана копія листа Антимонопольного комітету України від 11.07.2007 р. № 28-08.4/08-4562.

В судовому засіданні апеляційного господарського суду представник третьої особи просив долучити до матеріалів справи вказану копію листа. Обґрунтовуючи неможливість подання даного доказу до суду першої інстанції представник третьої особи зазначив, що даний лист був надісланий Антимонопольним комітетом України на адресу Міністерства палива та енергетики України, його копію ПАТ «НАК «Нафтогаз України» отримало лише за декілька днів до розгляду справи апеляційним господарським судом, а тому не мало можливості подати його до суду першої інстанції.

У відповідності до приписів ч. 1, 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Оскільки третьою особою належним чином обґрунтована неможливість подання копії листа Антимонопольного комітету України від 11.07.2007 р. № 28-08.4/08-4562 до суду першої інстанції з причин, що не залежали від неї, колегія суддів вважає за можливим долучити вказану копію листа до матеріалів справи та надати йому відповідну оцінку.

Представники позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційних скарг заперечували, просили залишити їх без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Представники відповідача та третьої особи в судовому засіданні вимоги апеляційних скарг підтримали у повному обсязі, просили оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційні скарги, відзив на апеляційні скарги, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.03.2006 р. між Закритим акціонерним товариством «Укргаз-Енерго» та ДК «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» укладено Договір зберігання природного газу № 116-168-05/55 (Договір), за умовами якого ДК «Укртрансгаз» (зберігач) зобов'язується за плату, протягом строку встановленого даним договором, зберігати в підземних сховищах газу (ПСГ) природний газ, в тому числі страховий запас газу, переданий йому ЗАТ «Укргаз-Енерго» (Поклажодавець), i повернути останньому у схоронності рівну кількість газу зазначеної в Договорі якості, а Поклажодавець зобов'язується внести плату за зберігання у встановлені даним Договором строки.

У пункті 2.12 Договору встановлено, що сторони зобов'язуються протягом строку дії Договору щорічно до 15 травня складати акт про обсяг залишку (невикористаної частини) газу Поклажодавця в ПСГ Зберігача по завершенню чергового сезону зберігання газу. (Додаткова угода № 2 до Договору зберігання природного газу).

У відповідності до пункту 9.1. Договору, договір набирає чинності з моменту підписання сторонами і діє в частині зберігання газу до 15 квітня 2007 року, а в частині проведення розрахунків за надані Зберігачем послуги - до повного виконання Поклажодавцем своїх зобов'язань за цим договором.

Додатковою угодою № 5 від 26.04.2011 р. до Договору зберігання природного газу від 15.03.2006 р. № 116-168 продовжено строк дії Договору до 15 квітня 2012 року.

Згідно абзацу 3 пункту 2.1. Договору зберігач не має права без письмової згоди (заявки) поклажодавця здійснювати відбір та будь-яким іншим чином розпоряджатися газом Поклажодавця, переданим останнім на зберігання в ПСГ. У разі наявності газу поклажодавця в ПСГ останній передає зберігачу газ на зберігання в ПСГ (пункт 2.3. Договору).

Згідно з Актом звірки між Закритим акціонерним товариством «Укргаз-Енерго» та ДК «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» за період з 01 січня 2007 року по 01 вересня 2007 року, сторони погодили наявність в ПСГ газу Позивача в обсязі 8 394 291,910 тис. куб. м.

Пунктом 2.10 Договору зберігання природного газу № 116-168-05/55 від 15 березня 2006 року встановлено, що обсяг газу, який передається сторонами при його закачуванні та/або відборі в/iз ПСГ, у відповідному місяці оформлюється актом прийому-передачі газу.

Згідно з п. 2.11 Договору, у випадку передачі газу Позивачем третій особі в ПСГ відповідача він має скласти акт прийому-передачі газу з третьою особою та погодити цей акт з відповідачем.

Судом першої інстанції встановлено, що протягом січня 2008 року, а також за період з 01 серпня 2008 року по 31 березня 2010 року, відповідач не здійснював відбір природного газу позивача, а позивач не передавав природний газ в ПСГ відповідача третім особам. Між позивачем та відповідачем акти закачки та/або відбору природного та/або реалізації природного газу позивача в ПСГ відповідача не складалися i стосовно цих періодів спір між ними відсутній. Також сторони погоджуються, що в серпні 2008 року Позивач не здійснював закачку природного газу в ПСГ відповідача.

За період з 01 вересня 2008 року по 01 липня 2012 року між ЗАТ «Укргаз-Енерго» та ДК «Укртрансгаз» були складені акти приймання-передачі природного газу в ПСГ ДК «Укртрансгаз», що підписані позивачем, третіми особами та відповідачем, а також акти відбору природного газу позивача, що підписані позивачем та відповідачем, № 348 (04) та № 349 (04) від 03 вересня 2007 року, № 350 (04) та № 351 (04) від 03 вересня 2007 року, № 416 (04) від 15 жовтня 2007 року, № 429 (04) від 30 вересня 2007 року, № П-А-2 від 30 листопада 2007 року, № 65 (04) та № 66 (04) від 29 лютого 2008 року, № 77 (04) від 29 лютого 2008 року, № 418 (04) від 29 лютого 2008 року, № 419 (04) від 29 лютого 2008 року, № 417 (04) від 29 лютого 2008 року, № 98 (04) від 20 березня 2007 року, № 173 (04) від 31 березня 2008 року, № 129 (04) від 31 березня 2008 року, № 157 (04) від 31 березня 2008 року, № 160 (04) та № l61 (04) від 31 березня 2008 року, № 264 (04) від 31 липня 2008 року, № 80 (02) від 30 квітня 20l0, № 26 (03/1) від 31 травня 20l0 року, № 36 (03/1) від 30 червня 2010 року, № 39(03/1) від 31 липня 20l0 року, № 55 (03/1) від 21 вересня 2010 року, № 130 (02) від 30 листопада 20l1 року, № 172 (02) від 31 грудня 2011 року, № 176 (02) від 31 грудня 2011 року на загальний обсяг 1 346 484,593 тис. куб. м газу.

Між сторонами виник спір щодо обсягів газу, які були закачані та/або відібрані відповідачем на користь Позивача в період з 01 жовтня по 31 грудня 2007 року, а також в період з 01 лютого по 30 червня 2008 року.

Оскільки в вищевказані періоди акти, передбачені пунктом 2.10 Договору зберігання природного газу № 116-168-05/55, між ЗАТ «Укргаз-Енерго» та ДК «Укртрансгаз» не складалися, то відповідно обсяги закачки та/або відбору газу Позивача з ПСГ відповідача можливо визначити на підставі первинних документiв, що підтверджують обсяги закупiвлi природного газу Позивачем та обсяги його реалізації Позивачем покупцям.

Судом першої інстанції обґрунтовано та вірно розраховано обсяг газу ЗАТ «Укргаз-Енерго» в ПСГ ДК «Укртрансгаз» станом на 1 вересня 2012 року наступним чином:

8 394 291,910 тис. куб. м (узгоджений між Позивачем та Відповідачем обсяг газу станом на 1 вересня 2007 року) - 1 346 484,593 тис. куб. м (узгоджені між Позивачем та Відповідачем обсяги відбору та/або реалізації в ПСГ природного газу Позивача за період з 1 вересня 2007 року по 1 липня 2012 року) -769 858,792 тис.куб.м газу (доведений Позивачем обсяг його газу, який був вiдiбраний з ПСГ Відповідача в жовтні 2007 року) + 563 675,813 тис. куб, м газу (доведений Позивачем обсяг його газу, який був закачаний в ПСГ Відповідача в грудні 2007 року) + 298 738,913 тис.куб.м газу (доведений Позивачем обсяг його газу, який був закачаний в ПСГ Відповідача в лютому 2008 року) - 1 866 643,958 тис. куб. м газу (доведений Позивачем обсяг його газу, який був відібраний з ПСГ Відповідача в березні 2008 року) - 131 950,340 тис.куб.м газу (доведений Позивачем обсяг його газу, який був відібраний з ПСГ Відповідача в квітні 2008 року) - 79 525,436 тис.куб.м газу (доведений Позивачем обсяг його газу, який був відібраний з ПСГ Відповідача в травні 2008 року) - 17 714,183 тис.куб.м газу (доведений Позивачем обсяг його газу, який був відібраний з ПСГ Відповідача в червні 2008 року) -92 264,799 тис.куб.м газу (відібраний Позивачем обсяг газу з ПСГ Відповідача в липні 2012 року) - 90 133,785 тис.куб.м газу (відібраний Позивачем обсяг газу з ПСГ Відповідача в серпні 2012 року) = 4 862 130,750 тис.куб.м. газу.

ДК «Укртрансгаз» в листопаді 2010 року звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства «Укргаз-Енерго» про стягнення заборгованості за договором зберігання природного газу № 116-168 від 15 березня 2006 року. В позовній заяві ДК «Укртрансгаз» стверджувало, що обсяг залишків природного газу в ПСГ на початок сезону 2010/2011 років становив 321 392,528 тис. м. куб.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.06.2011 р. у справі № 37/553 в позові було відмовлено. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12 липня 2011 року та постановою Вищого господарського суду України від 15 листопада 2011 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

При цьому, рішенням по справі № 37/553 встановлений факт безпідставності вимог ДК «Укртрансгаз» щодо стягнення з ЗАТ «Укргаз-Енерго» заборгованості за послуги вiдбору газу, оскiльки останнiй не надавав дозволу на вiдбiр належного йому на правi власності природного газу. Суд погодився з тим, що зберiгач (ДК «Укртрансгаз») не мав права без письмової згоди Поклажодавця здiйснювати вiдбiр та будь-яким iншим чином розпоряджатися газом Поклажодавця, переданим останнім на зберігання в ПСГ.

У вiдзивi на позовну заяву відповідач стверджував, що станом на 01 липня 2012 року в ПСГ знаходиться 373 838,774 тис.куб.м газу, що належить Позивачу. Але, як вбачається з Iнформацiї щодо руху в ПСГ ДК «Укртрансгаз» залишок газу Позивача в ПСГ вiдповiдача станом на 01 липня 2012 року складає 328 193,746 тис. куб. м. газу.

Крім того, твердження Вiдповiдача щодо заявлених ним обсягів газу Позивача в ПСГ в об'ємі 373 838,774 тис. куб. м. газу спростовуються тим, що пiсля офiцiйного підтвердження ДК «Укртрансгаз» залишків газу в ПСГ, що належить ЗАТ «Укргаз-Енерго», в об'ємі 321 392,528 тис. м. куб. на початок сезону 2010/2011 років, вiдповiдач передав позивачу 1144044,667 тис. м. куб., що підтверджується складеними мiж ЗАТ «Укргаз-Енерго» та ДК «Укртрансгаз» актами приймання-передачi газу № 80/02 вiд 30 квітня 2012, № 02 вiд 31 травня 2012 року, № 03 вiд 30 червня 2012 року, № 04 вiд 31 липня 2012 року, № 05 вiд 30 вересня 2010 року, № 114/03/1 вiд 02 серпня 2012 року, № 115/03/l вiд 02 серпня 2012 року, № 116/03/1 вiд 02 серпня 2012 року, № 117/03/1 вiд 02 серпня 2012 року, № 109/03/1 вiд 02 серпня 2012 року, № 110/03/1 вiд 02 серпня 2012 року, № 111/03/1 вiд 02 серпня 2012 року, № 130/02 вiд 30 листопада 2011 року, № 172/02 вiд 31 грудня 2011 року, № 176/02 вiд 31 грудня 2011 року, № 17/03/l вiд 02 серпня 2012 року.

Отже, в разі, якщо первинні данi ДК «Укртрансгаз» були б вірними, то вiдбiр газу в обсязі 1 144 044,667 тис. м. куб. з ПСГ для його передачі третім особам був би неможливим.

У вiдзивi на позов ДК «Укртрансгаз» та у поясненнях представника Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» зазначали, що 3,965 млрд.куб.м. природного газу, щодо яких Позивачем заявлені вимоги про визнання права власності, є предметом Договору поставки природного газу № 453/77/П-07 від 29 листопада 2007 року, укладеного мiж ЗАТ «Укргаз-Енерго» та ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", який є укладеним з урахуванням протоколу розбіжностей до нього Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України».

Також вiдповiдач та третя особа зазначають, що НАК «Нафтогаз України» протягом 19 - 27 лютого 2008 року здійснила часткову оплату поставленого за Договором № 453/77/П-07 від 29 листопада 2007 року природного газу на суму 3 342 677 360,64 грн., що становить вартiсть 3 858 122 530,74 куб. метрів природного газу. У зв'язку з проведенням операцiї поставки природного газу ЗАТ «Укргаз-Енерго» видало НАК «Нафтогаз Українии» податкові накладні на обсяг природного газу 3 858 122 530,74 куб. метрів, в яких позивач зазначив, що умовою поставки є Договiр № 453/77/П-07 від 29 листопад 2007 року, ЗАТ «Укргаз-Енерго» є продавцем, а НАК «Нафтогаз Укра'iни» покупцем.

Вiдповiдач зазначає, що в нього вiдсутнi вiдомостi щодо підписання мiж позивачем та НАК «Нафтогаз України» актів приймання-передачi природного газу за Договором № 453/77/П-07 від 29 листопада 2007 року на обсяг 3,965 млрд. куб. м.

Також, вiдповiдачем надано до матеріалів справи висновок науково-правової експертизи вiд 31 січня 2008 року № 126/9-e, виконаний на запит Національної акціонерної компанії «Нафтогаз Українии» Інститутом держави i права ім.. В. М. Корецького НАН України, в якому зроблений висновок про укладання мiж Нацiональною акцiонерною компанією «Нафтогаз України» та ЗАТ «Укргаз-Енерго» Договору поставки природного газу вiд 29 листопад 2007 року № 453/77/П-07 в редакції Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України».

Однак, дане твердження відповідача є неспроможним з огляду на наступне.

Пунктом 2.11 Договору зберігання передбачено, що у випадку передачі поклажодавцем газу в ПСГ третiй особi або прийому газу в ПСГ вiд третьої особи поклажодавець зобов'язується скласти акт прийому-передачi газу з третьою особою та погодити цей акт зi Зберігачем, з врахуванням умов зазначених в пунктi 2.7. даного договору.

Вiдповiдач (зберiгач) не має права без письмової згоди Поклажодавця здiйснювати вiдбiр та будь-яким iншим чином розпоряджатися газом Поклажодавця, переданим останнім на зберiгання в ПСГ (абзац 3 пункту 2.1. Договору).

Із даним положенням Договору зберiгання кореспондується й положення пункту 3.6. Постанови Нацiональної комісії регулювання електроенергетики України вiд 13 січня 2010 року № 8, за умовами якого лiцензiату заборонено здiйснювати вiдбiр природного газу, переданого замовником вiдповiдно до договору на зберігання та/або створення страхового запасу природного газу у грошовій або натуральній формах, без письмової згоди замовника.

Таким чином, для передачі газу в ПСГ, що належить позивачу, третім особам (в даному випадку - НАК «Нафтогаз України»), вiдповiдач повинен був враховувати не наявність договору поставки газу мiж позивачем та третьою особою, а саме наявність акту прийому­передачi газу з такою третьою особою, який має бути погоджений зi зберiгачем, або доручення Позивача на вiдбiр природного газу на користь третьої особи.

За таких обставин вiдповiдач не мав права передавати третiй особi - НАК «Нафтогаз України» природний газ в ПСГ, який належить Позивачу, оскiльки він не отримав розпорядження на таку передачу вiд власника газу, тобто вiд Позивача.

Посилання відповідача на висновок науково-правової експертизи вiд 31 січня 2008 року № 126/9-е Інституту держави i права ім.. В. М. Корецького НАН України, як на підтвердження факту укладання мiж Нацiональною акцiонерною компанією "Нафтогаз України"та ЗАТ «Укргаз-Енерго» Договору поставки природного газу вiд 29 листопада 2007 року № 453/77/П-07 саме в редакції Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» є безпідставним, оскільки вирішення питань про надання правової оцінки щодо укладання або дійсності договорів віднесено чинним законодавством України виключно до компетенції суду.

В обґрунтування власної правової позиції щодо правомiрностi розпорядження газом позивача без його волевиявлення, відповiдач посилаеться на положення статті 3 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», постанову Кабінету Міністрів вiд 27 грудня 2001 року № 1729 «Про забезпечення споживачiв природним газом» (в редакції, яка дiяла в четвертому кварталі 2007 року) i затверджений нею Порядок забезпечення споживачiв природним газом, розпорядження Кабiнету Міністрів України вiд 16 травня 2007 року № 328-р, яким було затверджений прогнозний баланс надходження та розподілу природного газу на 2007 рік, розрахункові баланси надходження та розподілу природного газу по Україні на листопад та грудень 2007 року, якi були викладені у додатках № 1 до листiв НАК «Нафтогаз України» № 6/1-1714-5799 вiд 23 жовтня 2007 року, № 6/1-1966-6432 вiд 30 листопада 2007 року, контракт купiвлi-продажу природного газу в 2006-2008 роках, укладений мiж Позивачем та компанією РОСУКРЕНЕРГО АГ.

Місцевий господарський суд правомірно відхилив дані твердження з огляду на наступне.

Так, норми Цивiльного кодексу України, якi регулюють вiдносини, пов'язанi iз договором зберiгання, не передбачають додаткових пiдстав для розпорядження зберiгачем рiччю, окрім волевиявлення поклажодавця.

При цьому посилання Вiдповiдача на розрахунковi баланси, нiбито затвердженi НАК «Нафтогаз України», є безпідставними, оскiльки цi розрахунковi баланси були лише додатками до листiв НАК «Нафтогаз України».

З постанови Кабінету Міністрів України вiд 27 грудня 2001 року № 1729 «Про забезпечення споживачів природним газом» вбачається, що вiдповiдач жодним чином не зобов'язаний вiдбирати газ Позивача для задоволення будь-яких потреб без згоди на те позивача (поклажодавця), а також вiдсутня пряма норма, яка б зобов'язувала позивача укладати договори для задоволення потреб зазначених в постанові категорій споживачів.

Вiдповiдач стверджує, що позивачем не доданi до позовної заяви належним чином засвiдченi копії первинних документів - актів закачки природного газу позивача до ПСГ та/або актів отримання позивачем природного газу в ПСГ вiдповiдача вiд третіх осiб, якi вiдповiдно до умов укладеного договору зберiгання природного газу вiд 15 березня 2006 року i є пiдтвердженням надходження до ПСГ Вiдповiдача обсягiв газу Позивача.

Проте, з аналiзу первинних документiв, наданих сторонами, суд першої інстанції дiйшов до вірного висновку, що позивач здійснював закачування газу до ПСГ вiдповiдача тiльки в груднi 2007 року та лютому 2008 року.

В груднi 2007 року фактична реалiзацiя природного газу споживачам була на 563675,813 тис.куб.м меншою, нiж фактичне надходження газу позивача до газотранспортної системи у вказаному мiсяцi. В лютому 2008 року фактична реалiзацiя природного газу споживачам була на 298 738,913 тис. куб. м. меншою, нiж фактичне надходження газу позивача до газотранспортної системи у вказаному мiсяцi. Таким чином, обсяг закачки газу ЗАТ «Укргаз-Енерго» в ПСГ ДК «Укртрансгаз» в груднi 2007 року мав скласти 563 675,813 тис.куб.м, а в лютому 2008 року - 298 738,913 тис.куб.м.

Проте, за даними вiдповiдача, обсяг вiдбору природного газу позивача в груднi 2007 року мав становити 1 649 590,711 тис. куб. м. газу, а в лютому 2008 року позивач вiдбору не здійснював, але й закачки газу в цей перiод також не було.

Однак, вiдповiдач не надав належним чином оформлених документiв, якi б свiдчили про те, що Позивач вiдiбрав 1 649 590,711 тис.куб.м газу та реалізовував їх покупцям в груднi 2007 року та документiв, якi б свiдчили про те, що позивач надавав вiдповiдачу розпорядження щодо вiдбору газу в обсязi 298 738,913 тис.куб.м на користь третіх осiб.

В розумiннi положень статей 633 та 956 Цивiльного кодексу України ДК «Укртрансгаз» є професiйним зберiгачем, а пiдземнi сховища газу, якi знаходяться в розпорядженнi вiдповiдача є товарним складом. В перiод з грудня 2007 року по лютий 2008 року вiдповiдач мав статус професiйного зберiгача на пiдставi лiцензії АА № 867465 строком дiї вiд 20 лютого 2005 року по 19 лютого 2012 року на пiдставi постанови НКРЕ № 90 вiд 16 лютого 2005 року.

У вiдповiдностi з частиною 4 статті 633 Цивiльного кодексу України Договiр зберiгання природного газу в ПСГ є публiчним договором зберiгання. Також публiчний характер договору зберiгання газу в ПСГ підтверджується статтею 12 «Порядку забезпечення споживачiв природним газом» (в редакції, яка діяла на час виникнення спiрних правовiдносин) затвердженого Постановою Кабiнету Міністрів України № 1729 вiд 27 грудня 2001 року «Про забезпечення споживачiв природним газом». Дана стаття покладає обов'язок на вiдповiдача забезпечити рівні умови доступу до газотранспортної системи для всіх суб'єктів господарської дiяльностi незалежно вiд форми власності.

Таким чином, вiдповiдач, як професiйний зберiгач, не мав правових пiдстав вiдмовляти позивачу в закачуваннi залишкiв нереалiзованого газу в груднi 2007 року та лютому 2008 року, а тому факт закачування газу в ПСГ в зазначенi мiсяцi є доведеним.

Крім того, є необґрунтованими твердження відповідача та третьої особи про те, що ЗАТ «Укргаз-Енерго» займало монопольне (домiнуюче) становище на ринку природного газу в 2006 та 2007 роках.

Згiдно з пунктом 11 частини 1 статті 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» до повноважень Антимонопольного комітету України відносяться повноваження щодо дослідження ринку, визначення межi товарного ринку, а також становища, в тому числi монопольного (домiнуючого), суб'єктів господарювання на цьому ринку та прийняття вiдповiдних рiшень (розпоряджень).

В оглядовому листi Вищого господарського суду України вiд 25 листопада 2009 року № 01-08/627 зазначено, з посиланням на вищезазначене положення Закону України «Про Антимонопольний комітет України», що Висновок про наявність чи відсутність монопольного (домінуючого) становища може бути здійснено лише за результатами спеціального дослідження, яке включає застосування як структурних, так і поведінкових показників, що характеризують стан конкуренції на ринку, причому застосування структурних показників зумовлюється встановленням об'єктів аналізу, визначенням товарних, територіальних (географічних), часових меж ринку тощо на підставі інформації, що може бути використана для визначення монопольного(домінуючого) становища. Таке дослідження проводиться органом Антимонопольного комітету України в порядку, передбаченому Методикою визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання, затвердженою розпорядженням Антимонопольного комітету України від 05.03.2002 N 49-р, розробленою відповідно до статті 12 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Не може бути підтвердженням монопольного становища позивача і наданий третьою особою під час апеляційного провадження лист Антимонопольного комітету України лист від 11.07.2007 р. № 28-08.4/08-4562, оскільки він не є рішенням Антимонопольного комітету України.

Таким чином, відсутні правові підстави щодо квалiфiкації становища ЗАТ «Укргаз-Енерго» як монопольного.

Стосовно посилання Вiдповiдача на рiшення Антимонопольного комітету України вiд 21 червня 2007 № 274-р, слід зазначити наступне.

Згiдно з абзецем 6 зазначеного рiшення було встановлено, що «...вiдповiдно до частини другої статті 12 Закону України «Про захист економічної конкуренції», НАК «Нафтогаз Українии» та ЗАТ «Укргаз-Енерго» за результатами дiяльностi в 2006 роцi займають монопольне (домiнуюче) становище на загальнодержавному ринку природного газу.» Отже, ознакою монопольного (домiнуючого) становища, є спiльна дiяльнiсть НАК «Нафтогаз Українии» та ЗАТ «Укргаз-Енерго». Крім того, даний висновок стосуєтъся виключно 2006 року, а вiдповiдно до Методики (пункт 7) мають бути визначенi часовi межi товарного ринку. Зокрема, у Методицi зазначається, шо часовi межi ринку визначаються як промiжок часу (як правило - рік), протягом якого вiдповiдна сукупнiсть товарно-грошових вiдносин мiж продавцями (постачальниками, виробниками) i споживачами утворює ринок товару iз сталою структурою. Отже, висновки Антимонопольного комітету стосовно 2006 року, не можуть стосуватися 2007 року.

Таким чином, ЗАТ «Укргаз-Енерго», маючи у власностi майно, а саме залишок природного газу в ПСГ обсягом 4 862 130,750 тис.куб.м., позбавлено можливостi використати цей газ у своїй господарськiй дiяльностi та передати його у власнiсть iншим суб'єктам господарювання на пiдставi договорiв поставки та/або купiвлi­продажу природного газу, внаслідок фактичного невизнання ДК «Укртрансгаз» права власностi на майно.

Статтею 392 Цивільного кодексу України передбачено право власника майна пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Стаття 316 Цивільного кодексу України дає визначення права власності, як право особи на рiч (майно), яке вона здійснює вiдповiдно до закону за своєю волею, незалежно вiд волi iнших осiб. Змiст права власностi полягає в тому, що власниковi належать права володiння, користування та розпоряджання своїм майном (стаття 317 Цивільного кодексу України). Суб'єктами права власностi є Український народ та iншi учасники цивiльних вiдносин, визначенi статтею 2 цього Кодексу. Уci суб'єкти права власностi є рiвними перед законом.

Відповідно до статті 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, має право вчиняти щодо свого майна будь-які дiї, якi не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Дiяльнiсть власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном iнших осiб лише у випадках i в порядку, встановлених законом.

Статтею 321 Цивільного кодексу України встановлений принцип непорушностi права власності, за яким ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здiйсненнi лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Крім того, вiдносини зi зберiгання регулюються главою 66 Цивiльного кодексу України та розповсюджуються на правовідносини, що склалися мiж позивачем та вiдповiдачем за договором зберiгання № 116-168-05/55 вiд 15 березня 2006 року.

Відповідно до статтi 936 Цивiльного кодексу України, за договором зберігання одна сторона (зберiгач) зобов'язується зберігати рiч, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), i повернути її поклажодавцевi у схоронності.

Статтею 938 Цивiльного кодексу України встановлений обов'язок зберiгача зберiгати рiч протягом строку, встановленого у договорі зберiгання.

Отже, з урахуванням наведених положень норм чинного законодавства України та досліджених в ході судового розгляду обставин справи, суд першої інстанції дійшов до правомірного висновку, що позовні вимоги ЗАТ «Укргаз-Енерго» про визнання права власностi на природний газ в об'ємі 4 862 130,750 тис.куб.м, який зберігається в пiдземних сховищах газу Дочірньої компанії «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» згiдно до договору зберiгання природного газу № 116-168-05/55 вiд 15 березня 2006 року станом на 01 вересня 2012 року є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог ЗАТ «Укргаз-Енерго» щодо зобов'язання Дочірньої компанії «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» не чинити перешкоди ЗАТ «Укргаз-Енерго» у здійсненні його права власності на природний газ, у тому числі, але не виключно, здійснювати на вимогу ЗАТ «Укргаз-Енерго» відбір з підземних сховищ газу Дочірньої компанії «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» природного газу, що належить ЗАТ «Укргаз-Енерго» на праві власності; здійснювати за письмовими зверненнями ЗАТ «Укргаз-Енерго» перердачу природного газу,що належить ЗАТ «Укргаз-Енерго» на праві власності та зберігається в підземних сховищах газу Дочірньої компанії «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України», підписувати акти приймання-передачі природного газу, слід зазначити наступне.

Відповідно до статті 391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Предметом позову щодо усунення перешкод у користуванні та розпоряджанні майном є конкретні вимоги вододіючого майном власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності.

Крім того, відповідно до пункту 9 Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23 березня 2012 року, резолютивна частина рішення ні за яких умов не повинна викладатись альтернативно (наприклад: стягнути з відповідача певну суму або в разі відсутності коштів на його рахунку -звернути стягнення на належне йому майно).

Таким чином, місцевий господарський суд правильно встановив, що позовні вимоги ЗАТ «Укргаз-Енерго» про зобов'язання Дочірньої компанії «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» не чинити перешкоди ЗАТ «Укргаз-Енерго» у здійсненні його права власності на природний газ в частині «…але не виключно» не підлягають задоволенню.

В іншій частині, вищевказані позовні вимоги ЗАТ «Укргаз-Енерго» підлягають задоволенню.

Доводи відповідача та третьої особи про порушення прав третіх осіб, а саме суб'єктів господарювання - промислових споживачів природного газу є необґрунтованими, оскільки з матеріалів справи не вбачається, що рішення суду у даній справі може вплинути на права та обов'язки таких осіб.

Щодо доводів апелянтів про порушення правил підсудності колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 16 ГПК встановлено виключну підсудність справ господарському суду у спорах про право власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном; такі справи розглядаються за місцезнаходженням майна.

Місцезнаходження майна має бути підтверджено документально. У разі неможливості подання позивачем такого підтвердження, підсудність справи визначається на загальних підставах, тобто згідно зі статтею 15 ГПК. (пункт 20.8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24 жовтня 2011 року N 10 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» із змінами і доповненнями)

Оскільки у даному випадку у матеріалах справи відсутні документальні підтвердження у яких конкретно сховищах знаходиться спірний обсяг природного газу, твердження апелянтів стосовно порушення правил виключної підсудності колегія суддів відхиляє.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування рішення.

З огляду на викладені обставини, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про задоволення позову частково, з даним висновком погоджується і колегія суддів, оскільки він відповідає обставинам справи та вимогам законодавства.

Відповідно до п. 1 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку, рішення суду першої інстанції відповідає законодавству, матеріалам справи та не вбачає підстав для задоволення апеляційних скарг і скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», Дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2012 р. у справі № 5011-74/9393-2012 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 5011-74/9393-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Куксов В.В.

Судді Авдеєв П.В.

Майданевич А.Г.