Справа № 2-994/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2012 року м. Дніпропетровськ

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Залімської Н.В.,

при секретарі Черновол О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Дніпропетровська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства «Народна фінансово-страхова компанія «Добробут»»про стягнення виплаченого страхового відшкодування, –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, уточнивши позовні вимоги, звернувся до суду з позовом до ЗАТ «НФСК «Добробут»», третя особа ТОВ «КБ «Даніель»», про стягнення виплаченого страхового відшкодування. В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 30 січня 2007 року між ЗАТ «НФСК «Добробут»»та ОСОБА_1 було укладено договір добровільного страхування транспортного засобу. За умовами договору об’єктом страхування є автомобіль «Chevrolet Aveo», державний номерний знак НОМЕР_1. Вигодонабувачем за договором є ТОВ «Даніель». Листом від 17 серпня 2009 року ВАТ КБ «Даніель»у зв’язку з відсутністю заборгованості за кредитним договором від 30 січня 2007 року надало згоду на виплату страхового відшкодування на користь ОСОБА_1 20 грудня 2007 року о 9:50 годині на вул. Бехтєрєва в м. Дніпропетровську відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю ОСОБА_1 На виконання умов договору Страхувальником було представлено Страховику заяву від 24 грудня 2007 року та пакет документів для одержання страхового відшкодування. Листом від 31 серпня 2009 року ЗАТ «НФСК «Добробут»»відмовило ОСОБА_1 у виплаті страхового відшкодування в зв’язку з тим, що останній створює страховику перешкоди у визначенні обставин, характеру та розміру збитків. Позивач вважає, що відмова відповідача у виплаті страхового відшкодування є безпідставною. До теперішнього часу ОСОБА_1 не одержав страхового відшкодування у сумі 9265,30 грн. та вважає, що страховик порушує умови договору. Діями відповідача позивачу була спричинена моральна шкода, яку він оцінює в 10000 грн. Уточнивши позовні вимоги, позивач просив суд стягнути з ЗАТ «НФСК «Добробут»»на його користь страхове відшкодування у розмірі 9265,30 грн., різницю суми боргу з урахуванням інфляційних витрат у розмірі 4224,98 грн., 3 % річних у розмірі 811,03 грн., пеню у розмірі 1714,08 грн. та моральну шкоду в розмірі 10000 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити.

До суду надійшла заява представника ЗАТ «НФСК «Добробут»»з проханням розглядати справу без участі їх представника за наявними у справі доказами.

Представник третьої особи в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином.

Згідно ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності з ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

На підставі ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, оцінивши надані та здобуті докази, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

На підставі ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що 30 січня 2007 року між ЗАТ «НФСК «Добробуд»»(Страховиком) та ОСОБА_1 (страхувальником) було укладено договір добровільного страхування транспортного засобу № 6/200.

За умовами п. 2.1. Договору об'єктом страхування є автомобіль «Chevrolet Aveo», державний номерний знак НОМЕР_1.

У відповідності з п. 1.3. зазначеного договору та кредитного договору № Т-8/7-КА від 30 січня 2007 року вигодонабувачем за зазначеним договором є ТОВ «Даніель».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування»страхування –це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Згідно ст. 6 Закону України «Про страхування»добровільне страхування –це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком.

Згідно з п. 7.15. Договору страхове відшкодування, що має бути сплачене за Договором, сплачується Вигодонабувачу в рахунок погашення заборгованості Страхувальника за значеним вище кредитним договором, або на користь Страхувальника –у кожному випадку окремо за узгодженням із Вигодонабувачем.

Листом від 17 серпня 2009 року № 163/01 ВАТ КБ «Даніель»повідомив ЗАТ «НФСК «Добробут»», що у зв'язку з відсутністю заборгованості за кредитним договором від 30 січня 2007 року № Т-8/7-КА ВАТ КБ «Даніель»надає згоду на сплату страхового відшкодування на користь ОСОБА_1 за договором добровільного страхування транспортних засобів від 30 січня 2007 року № 6/200.

20 грудня 2007 року о 9:50 годині по вул. Бехтєрєва в м. Дніпропетровську сталася дорожньо-транспортна пригода за участю ОСОБА_1, який є стороною по договору добровільного страхування транспортного засобу від 30 січня 2007 року № 6/200, тобто настав страховий випадок, який підтверджується довідкою від 17 січня 2008 року № 14/1-31, виданою відділом Державтоінспекції.

На виконання п. 7.7. Договору Страхувальником було представлено Страховику заяву від 24 грудня 2007 року за вх. № 726/1 та визначений цим пунктом пакет документів для одержання страхового відшкодування.

Повторно, 20 серпня 2009 року на адресу ЗАТ «НФСК «Добробут»»було направлено листа від 14 серпня 2009 року про виплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу від 30 січня 2007 року у сумі 9265,30 грн.

Листом від 31 серпня 2009 року № НОМЕР_2 «НФСК «Добробут»»ОСОБА_1 було відмовлено у виплаті страхового відшкодування у зв'язку з тим, що останній створює страховику перешкоди у визначенні обставин, характеру та розміру збитків, а саме: у заяві про виплату страхового відшкодування від 24 грудня 2007 року у переліку пошкоджень, крім іншого, зазначено деталь «капот», в той час коли у довідці, виданій начальником відділу ДА1 з обслуговування м. Дніпропетровська деталь «капот»відсутня.

Однак, зазначені посилання ЗАТ «НФСК «Добробут»»на створення страховику перешкоди у визначенні обставин, характеру та розміру збитків не відповідають дійсності з огляду на наступне.

25 грудня 2007 року представником страхової компанії «Добробут»ОСОБА_2, тобто після повідомлення страховика про настання страхового випадку, в присутності ОСОБА_1 було здійснено огляд транспортного засобу «Chevrolet Aveo», державний номерний знак НОМЕР_1, та складено протокол огляду, в якому встановлено, що зазначений транспортний засіб було пошкоджено в результаті ДТП і виявлено наступні пошкодження, а саме: передній бампер, ліве крило (переднє), передня панель, корпус фари, капот.

Тобто, інформація про пошкодження деталі «капот»підтвердилась в ході огляду транспортного засобу представником страховика –ЗАТ «НФСК «Добробут».

Довідку відділу ДАІ з обслуговування м. Дніпропетровська не можна вважати документом, який вичерпно характеризує обставини, характер та розмір збитків, нанесених страхувальнику в результаті дорожньо-транспортної пригоди. Таким документом може бути тільки висновок спеціаліста (експерта) у відповідній галузі.

На запит директора Дніпропетровського представництва «НФСК «Добробут»від 11 лютого 2008 року судовим експертом ОСОБА_3 був зроблений висновок спеціаліста за № 035/08 суми матеріальних збитків нанесених користувачу автомобіля «Chevrolet Aveo», державний номерний знак НОМЕР_1, який є об'єктом страхування за договором добровільного страхування транспортного засобу від 30 січня 2007 року № 6/200, які складають 9265,30 грн.

Крім того, ЗАТ «НФСК «Добробут»у своєму листі від 31 серпня 2009 року № 1800 ставить під сумнів висновки судового експерта, який здійснює свою діяльність на підставі ліцензії Міністерства Юстиції України і в той же час вищезазначений висновок не оскаржувався та не був скасований.

А, отже, відмова від сплати страхового відшкодування ОСОБА_1 є безпідставною.

Згідно п 6.1.4. Договору встановлено, що Страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку виплатити страхове відшкодування Страхувальнику у порядку та на умовах, що передбачені цим договором.

Пунктом 7.6. договору страхування закріплено 10-ти денний термін протягом якого Страховик зобов'язаний виплатити страхове відшкодування.

Однак, до теперішнього часу ОСОБА_1 не одержав страхового відшкодування у сумі 9265,30 грн.

У відповідності з ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

На підставі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе стягнути з ЗАТ «НФСК «Добробут»»на користь ОСОБА_1 у відповідності з розрахунком страхове відшкодування у розмірі 9265,30 грн., різницю боргу з урахування інфляційних витрат в розмірі 4224,98 грн. за період з 01 лютого 2008 року по 31 грудня 2010 року, 3 % річних за період з 01 лютого 2008 року по 31 грудня 2010 року в розмірі 811,03 грн.; пеню за період з 01 травня 2008 року по 01 листопада 2008 року в розмірі 1714,08 грн.

У своїй позовній заяві ОСОБА_1 посилається на те, що йому була спричинена моральна шкода, яку він оцінює в 10000 грн.

Згідно ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»№ 4 від 31 березня 1995 року, суд повинен з’ясувати чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, які мають значення для вирішення спору.

У відповідності зі ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у праві.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Позивачем в порушення вимог ст. ст. 10, 59-60 ЦПК України не було надано суду належних доказів того, які підтвердили б причинно-наслідковий зв'язок між діями відповідача та завданою позивачу моральною шкодою; не доведено вину відповідача у заподіянні моральної шкоди позивачу.

Таким чином, розглядаючи даний спір в межах заявлених вимог, оцінюючи здобуті по справі докази щодо їх належності, допустимості, достовірності, а також достатності та взаємності зв’язку у сукупності, суд першої інстанції дійшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»№ 4 від 31 березня 1995 року, Законом України «Про страхування», ст. ст. 15-16, 525-526, 610-611, 629, 1167 Цивільного кодексу України, ст. ст. 10-11, 59-60, 88, 209, 212-215, 218 Цивільно-процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

          Позовні вимоги ОСОБА_1 –задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Народна фінансово-страхова компанія «Добробут»»на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 9265,30 грн., різницю суми боргу з урахуванням інфляційних витрат у розмірі 4224,98 грн., 3 % річних у розмірі 811,03 грн., пеню у розмірі 1714,08 грн.

В іншій частині позову –відмовити.

          Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів.

Суддя Н.В. Залімська

Копія вірна: Суддя – Секретар –