Справа № 439/1640/12

Провадження № 2/439/332/12

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

У Х В А Л А

05 листопада 2012 року                                        сел.Софіївка

          Суддя Софіївського районного суду Дніпропетровської області Джерелейко О. Є. , розглянувши позовну заяву фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2, відділу Держкомзему в Софіївському районі Дніпропетровської області про припинення дій, що порушують право користування земельною ділянкою,-

В С Т А Н О В И В:

          16 жовтня 2012 року позивач звернулася до Софіївського районного суду з вищевказаною позовною заявою, але в зв”язку з недоліками, справа у відповідності із ч.1 ст.121 ЦПК України залишена без руху, позивачеві наданий термін для усунення недоліків.

У зв”язку із тим, що позивач ухвалу Софіївського районного суду від 18 жовтня 2012 року про залишення без руху не виконала, недоліки, вказані судом, не усунула, а саме:

позивач вказує відповідачами двох осіб, однак позовні вимоги пред’являє до відділу Держкомзему в Софіївському районі Дніпропетровської області, а які вимоги пред’являються до відповідача –1 –ОСОБА_2 –в позовній заяві не зазначено.

Тому позивачу слід зазначити, які позовні вимоги пред’являються до ОСОБА_2, оскільки дана особа вказана відповідачем (п.3 п.2 ст. 119 ЦПК України).

Оскільки позивач звертається до суду в порядку цивільного судочинства, то слід було уточнити, які вимоги позивач заявляє в порядку цивільного судочинства, так як відповідно до ч. 3 ст. 21 КАС України не допускається об’єднання в одне провадження кількох вимог, які належать розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Згідно із п.1 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції (далі-адміністративна справа) –переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб”єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Предметом позову в даній справі є визнання дій протиправними та зобов”язання відділу Держкомзему у Софіївському районі Дніпропетровської області вчинити дії.

Згідно із Положенням про управління (відділ) Держкомзему в районі, затвердженого наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 17 червня 2008 року №123, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 липня 2008 р. за N 625/15316 : на відділ покладено завдання щодо організації в установленому порядку виконання землевпорядних робіт і проведення державної інвентаризації земель; забезпечення в межах компетенції регулювання земельних відносин, створення та ведення державного земельного кадастру та реєстрацію в його складі земельних ділянок і прав на них.

Даним положенням також передбачено, що управління (відділ) Держкомзему в районі (далі - управління (відділ)) є територіальним органом Держкомзему, підзвітним та підконтрольним Держкомзему та відповідно Республіканському комітету із земельних ресурсів Автономної Республіки Крим, головному управлінню Держкомзему в області.

Державний комітет України по земельних ресурсах відповідно до Указу Президента України №1784/2005 від 19 грудня 2005 року “Про внесення змін до Схеми організації та взаємодії центральних органів виконавчої влади” входить до системи центральних органів виконавчої влади.

Вказане свідчить, що на відділ Держкомзему в районі на основі законодавства покладено повноваження у сфері суспільних відносин, пов”язаних зі здійсненням від імені держави дій щодо реєстрації прав власності на земельні ділянки.

Таким чином, відділ Держкомзему в районі в розумінні п.7 ст.3 КАС України є суб”єктом владних повноважень, а заявлені позивачем вимоги мають розглядатись в порядку адміністративного судочинства (ст. 17 ч. 2; ст. 105 ч. 4 КАС України).

Оскільки позивач звернувся до суду в порядку цивільного судочинства, то слід було уточнити, які вимоги він заявляє в порядку цивільного судочинства.

В порядку усунення недоліків позивачу слід було подати уточнену позовну заяву.

Відповідно зі ст.121 ч.2 ЦПК України така позовна заява вважається не поданою і підлягає поверненню позивачу.

Згідно п.2 ч.1 ст.7 Закону України “Про судовий збір”від 8 липня 2011 року №3674-VI сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду у разі повернення позовної заяви.

На підставі вищезазначеного та керуючись ч. 2 ст.121 ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

1.Позовну заяву фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2, відділу Держкомзему в Софіївському районі Дніпропетровської області про припинення дій, що порушують право користування земельною ділянкою вважати неподаною і повернути позивачеві, роз'яснивши позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

2.Зобов”язати Управління державної казначейської служби України у Софіївському районі Дніпропетровської області повернути сплачену суму судового збору відповідно до квитанції №1149.799.3 від 14 вересня 2012 року в розмірі 214 (двісті чотирнадцять) гривень 60 копійок позивачу ОСОБА_1.

3.Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного суду через Софіївський районний суд шляхом подачі в 5 денний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги .

Суддя Софіївського районного

суду Дніпропетровської області                                                            ОСОБА_3