Справа № 4-с/2501/14/2012 Провадження № 22-ц/2590/3158/2012 Головуючий у I інстанції - Глушко О.І.
Категорія - цивільна Доповідач - Мамонова О. Є.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 жовтня 2012 року
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - суддіМамонової О.Є.,
суддів:Губар В.С., Шемець Н.В.,
при секретарі:Летуті Ю.М.,
за участю:Білогруда І.М., ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Бахмацького районного управління юстиції Білогруда І.М. на ухвалу Бахмацького районного суду Чернігівської області від 29 серпня 2012 року по справі за скаргою ОСОБА_7 на бездіяльність старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Бахмацького районного управління юстиції Білогруда І.М.,-
в с т а н о в и в:
В серпні 2012 року ОСОБА_7 звернулася до Бахмацького районного суду Чернігівської області із скаргою, в якій просила визнати дії старшого державного виконавця Білогруда І.М. відділу виконавчої служби Бахмацького районного управління юстиції (далі - державний виконавець), які виявились у невиконанні рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 11 березня 2011 року, неправомірними і зобов'язати його до виконання рішення суду. Скарга мотивована тим, що в провадженні відділу ДВС Бахмацького районного управління юстиції перебуває виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_7 31252,84 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином. Проте, станом на 15 червня 2012 року рішення суду не виконано, оскільки державним виконавцем не вчиняються жодні дії з метою виконання виконавчого документу, зокрема з реалізації належного боржнику нерухомого майна, що свідчить про бездіяльність останнього.
Ухвалою Бахмацького районного суду Чернігівської області від 29 серпня 2012 року скаргу ОСОБА_7 задоволено; визнано дії старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Бахмацького районного управління юстиції Білогруда І.М., які виявилися у невиконанні рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 11 березня 2011 року неправомірними і зобов'язано його до виконання рішення суду; вирішено питання розподілу судових витрат по справі.
В апеляційній скарзі старший державний виконавець ВДВС Бахмацького районного управління юстиції Білогруд І.М. просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, посилаючись на її необґрунтованість та порушення судом норм матеріального і процесуального права, і постановити ухвалу, якою відмовити ОСОБА_7 в задоволенні її скарги в повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої дійшов хибного висновку щодо допущення державним виконавцем бездіяльності при виконанні вказаного судового рішення, адже матеріалами справи підтверджується, що останнім вчинялись усі передбачені законом дії з метою виконання рішення.
Апелянт наголошує на тому, що державний виконавець діяв у відповідності до приписів Інструкції про проведення виконавчих дій від 15.12.1999 року та був позбавлений можливості вирішувати питання щодо реалізації нерухомого майна до здійснення реалізації автомобіля, котра не відбулась через відсутність купівельного попиту.
Вислухавши суддю-доповідача, заслухавши пояснення державного виконавця, який просив задовольнити апеляційну скаргу, представника заявника, який наполягав на законності ухвали суду першої інстанції, дослідивши матеріали цивільної справи і зведеного виконавчого провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Задовольняючи скаргу ОСОБА_7, суд першої інстанції виходив з того, що в процесі виконання державним виконавцем були порушені права ОСОБА_7, оскільки вона протягом тривалого часу виконання рішення суду не отримала коштів у відшкодування шкоди.
Однак, з таким висновком місцевого суду не може погодитись апеляційний суд через невідповідність висновків суду обставинам справи.
Апеляційним судом по справі встановлено, що рішенням Бахмацького районного суду Чернігівської області від 11 березня 2011 року стягнуто з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_7 31252, 84 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди заподіяної злочином (а.с.15-17).
14 квітня 2011 року ОСОБА_7 звернулася до ВДВС Бахмацького районного управління юстиції із виконавчим листом, який було видано Бахмацьким районним судом Чернігівської області на підставі вказаного рішення суду (а.с. 6) і по якому 16 квітня 2011 року державним виконавцем Білогрудом І.М. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (а.с.9).
В процесі здійснення виконавчого провадження, державним виконавцем було встановлено наявність у боржника автомобіля НОМЕР_1 та нерухомого майна, а саме: земельної ділянки в АДРЕСА_1, площею 0,10 га; будинку АДРЕСА_1, площею 75,6 кв.м та будинку АДРЕСА_2.
Вказане майно було описано державним виконавцем і на нього було накладено арешт, про що свідчать відповідні акти від 05 травня 2011 року та від 07 лютого 2012 року (а.с.21, 22, 23).
Відповідно до акту державного виконавця від 05 травня 2011 року рухоме майно, що підлягає опису та реалізації у боржника відсутнє у зв'язку зі ступенем зносу (а.с.53).
11 липня 2011 року державним виконавцем з метою визначення ринкової вартості для подальшої реалізації автомобіля НОМЕР_1 було винесено постанову про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні (а.с.54).
25 жовтня 2011 року ВДВС у Бахмацького РУЮ було отримано рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області, яким визнано за ОСОБА_8 право власності на Ѕ частину житлового будинку з надвірними будівлями, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та на Ѕ частину земельної ділянки за цією ж адресою; виключено вказані частини нерухомого майна з актів опису й арешту складених державним виконавцем 05 травня 2012 року (а.с.18, 55).
Згідно довідки начальника ВДВС Бахмацького РУЮ, у боржника ОСОБА_8 відсутнє майно попередньої черги, тобто кошти в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах в установах банків та інших кредитних організаціях, що, зокрема, також підтверджується листами ПАТ КБ «Надра» та ПАТ КБ «ПриватБанк» від 02.11.2011 року та від 14.11.2011 року відповідно (а.с.59, 62, 64).
15 листопада 2011 року державним виконавцем Білогрудом І.М. винесено постанову про накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно боржника ОСОБА_8 (а.с. 65-70).
18 січня 2012 року державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №2-581 від 20.12.2011 року виданого Бахмацьким районним судом з приводу стягнення з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_7 13609, 84 грн. (а.с.7) та 25 січня 2012 року винесено постанову про об'єднання виконавчих проваджень з приводу стягнення з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_7 31252,84 грн. та 13609,84 грн. у зведене виконавче провадження (а.с.8).
12 лютого 2012 року відділом ДВС Бахмацького районного управління юстиції Чернігівської області на адресу Головного управління юстиції у Чернігівській області було направлено заявку на реалізацію арештованого майна, а саме автомобіля ЛУАЗ-969М, реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с.73).
Згідно акту №53, 02 квітня 2012 року директор Чернігівської філії ТОВ «ТД Еліт - Сервіс» Коваленко В.А. прийняв на аукціон вказаний автомобіль ЛУАЗ-969М (а.с.77).
З листів Чернігівської філії ТОВ «ТД Еліт Сервіс» від 25 квітня 2012 року №273, 25 травня 2012 року №385 та від 27 червня 2012 року №565 вбачається, що аукціони з реалізації належного ОСОБА_8 автомобіля ЛУАЗ 969, 1985 року випуску, призначені на вищезазначені дати не відбулися у зв'язку із відсутністю купівельного попиту (а.с.78, 81, 84).
Відповідно до ст.11 Закону України „Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Приписами ч.2 ст. 30 вказаного Закону визначено, що державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.
Згідно ч.5 ст. 52 Закону України „Про виконавче провадження", у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем..
Пунктами 5.1.3, 5.10.2 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №74/5 від 15.12.1999 року визначено, що у разі відсутності в боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається на належне боржникові інше майно. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на грошові кошти боржника. Боржник має право вказати ті види майна чи предмети, на які потрібно звернути стягнення в першу чергу. Державний виконавець зобов'язаний задовольнити вимоги боржника, якщо вони не порушують інтересів стягувача й не ускладнюють виконання рішення. Остаточно черговість стягнення на кошти та інше майно боржника визначається державним виконавцем. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру.
Враховуючи викладене, з матеріалів справи достовірно встановлено, що державним виконавцем ВДВС Бахмацького районного управління юстиції Білогрудом І.М. при виконанні виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_7 31252, 84 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином з моменту відкриття виконавчого провадження вчиняються всі заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення суду.
Слід зауважити, що невчинення державним виконавцем дій з приводу реалізації належного боржнику нерухомого майна, на яке було накладено арешт, повністю узгоджується з приписами ч.5 ст. 52 Закону України „Про виконавче провадження" та пунктами 5.1.3, 5.10.2 Інструкції про проведення виконавчих дій, якими визначається черговість звернення стягнення на майно боржника та закріплено, що на нерухоме майно стягнення звертається в останню чергу.
Посилання суду на те, що державний виконавець не врахував заяви боржника ОСОБА_8 щодо здійснення відрахувань з його пенсії на погашення боргу перед ОСОБА_7 та протиправно не направив виконавчий лист до відповідного управління пенсійного фонду є хибними та ґрунтуються на невірному тлумаченні судом норм матеріального права, враховуючи слідуюче.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 68 Закону України «Про виконавче провадження», стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів та стягнення на суму, що не перевищує трьох мінімальних розмірів заробітної плати. За іншими виконавчими документами державний виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника за письмовою заявою стягувача. Таким чином, враховуючи те, що у боржника наявне майно, яке було описано та арештовано державним виконавцем, і від стягувача не надходило письмової заяви про звернення стягнення на пенсійні виплати належні ОСОБА_8, державний виконавець не мав достатніх підстав для направлення виконавчого листа для здійснення відрахувань з пенсії боржника.
Вказане однозначно свідчить про відсутність у діяннях державного виконавця Білогруда І.М. ознак незаконної бездіяльності, оскільки останній діяв відповідно до приписів Закону України «Про виконавче провадження», і в першу чергу намагався звернути стягнення на належний боржнику автомобіль, який не було реалізовано через відсутність на нього купівельного попиту, та в подальшому має вирішувати питання про звернення стягнення в межах суми боргу на нерухоме майно ОСОБА_8
Викладеного не було враховано судом першої інстанції при розгляді скарги ОСОБА_7, а тому апеляційний суд, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє нову ухвалу про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_7 на бездіяльність старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Бахмацького районного управління юстиції Білогруда І.М.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Враховуючи те, що державний виконавець Білогруд І.М. є посадовою особою відділу ДВС Бахмацького РУЮ і сплату судового збору за подання апеляційної скарги здійснило Головне управління юстиції в Чернігівській області, відповідно до положень ст. 88 ЦПК України на користь останнього підлягають стягненню документально підтверджені судові витрати, а саме 107,30 судового збору за подачу апеляційної скарги за оскарження ухвали суду першої інстанції (а.с.44).
Керуючись ст.ст. 88, 303, 307, 312 ч. 1 п. 2, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,-
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Бахмацького районного управління юстиції Білогруда І.М. - задовольнити.
Ухвалу Бахмацького районного суду Чернігівської області від 29 серпня 2012 року - скасувати.
В задоволенні скарги ОСОБА_7 на бездіяльність старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Бахмацького районного управління юстиції Білогруда І.М. - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь Головного управління юстиції в Чернігівській області 107,30 грн. у відшкодування судового збору за подачу апеляційної скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:Судді: