Справа № 2523/667/2012 провадження № 11/2590/606/2012 Головуючий у І інстанції Майборода С.М.

Категорія - ст.185 ч. 2 КК України Доповідач Демченко О. В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2012 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:

Головуючого-суддіДемченка О. В.

суддів - Борисенка І.П., Шахової О.Г.,

за участю прокурора - Герасименко Т.М.,

захисника - адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_3 на вирок Чернігівського районного суду Чернігівської області від 03 липня 2012 року, -

в с т а н о в и в:

Цим вироком:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Чернігова, мешканець АДРЕСА_1, українець, громадянин України, з неповною середньою освітою, не працюючий, не одружений, раніше судимий: 17 жовтня 2011 року Чернігівським районним судом Чернігівської області за ч.1 ст. 190 КК України до 2 років обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки, -

засуджений: за ч. 2 ст.185 КК України до 2 (двох) років обмеження волі.

На підставі ст.71 КК України до призначеного покарання частково приєднано не відбуте покарання за вироком Чернігівського районного суду Чернігівської області від 17 жовтня 2011 року і остаточно призначено покарання у виді 2 (двох) років 6 (шести) місяців обмеження волі.

Питання речових доказів вирішено у відповідності до вимог ст. 81 КПК України.

Вироком суду, ОСОБА_3 засуджений за те, що 04 квітня 2012 року, близько 21 години 00 хв., будучи раніше судимим за корисливий злочин, повторно, знаходячись на території ТОВ «Слабинське», що розташоване по вул. Пролетарська, с. Слабин Чернігівського району Чернігівської області, маючи вільний доступ, таємно викрав вісім металевих стовпчиків на загальну суму 168 грн., що належать ТОВ «Слабинське».

Не погоджуючись з вироком суду в частині призначеного покарання, ОСОБА_3 подав апеляцію, в якій не оспорюючи фактичних обставин справи та кваліфікацію дій, просить вирок скасувати і закрити провадження по справі. Вважає призначене покарання таким, що не співмірне з вчиненими діями та завданою шкодою. Зазначає про намір відшкодувати завдані збитки у разі надходження такої заяви.

Заслухавши доповідача, адвоката ОСОБА_2, який підтримав апеляцію засудженого, думку прокурора про необґрунтованість апеляції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів підстав для її задоволення не знаходить.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні зазначених у вироку діянь за обставин, встановлених судом ґрунтується на допустимих і достатніх, ретельно досліджених у судовому засіданні доказах, детально викладених у вироку, які узгоджуються між собою та яким суд дав належну юридичну оцінку і які ніким не оспорюються.

Як вбачається з матеріалів справи, як під час досудового слідства, так і в судовому засіданні суду першої інстанції ОСОБА_3 повністю визнав свою вину у скоєнні інкримінованого йому злочину.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання, суд у відповідності з вимогами ст. 65 КК України виходив не тільки з наслідків, а враховував також обставину, яка пом'якшує покарання, а саме щире каяття, відсутність обставин, що обтяжують покарання, особу винного, його характеризуючі, дані та те, що він раніше судимий, скоїв злочин в період іспитового строку.

Враховуючи зазначені обставини, суд призначив покарання засудженому в межах, передбачених санкцією ст.185 ч.2 КК України.

Всі доводи викладені в апеляції засудженого судом при призначенні покарання враховані, тому призначене ОСОБА_3 покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, а доводи про надмірну суворість покарання колегія суддів вважає безпідставними, тому не вбачає підстав для задоволення апеляцій та пом'якшення покарання. Із врахуванням відомостей про особу винного, вчинення злочину в період іспитового строку, а також ступеню тяжкості вчиненого злочину, суд правильно дійшов висновку про необхідність призначити покарання у виді обмеження волі, так як виправлення і перевиховання засудженого можливе і без ізоляції від суспільства, але в умовах здійснення за нею нагляду.

Порушень законодавства, які б потягли за собою скасування чи зміну вироку суду першої інстанції по справі не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Чернігівського районного суду Чернігівської області від 03 липня 2012 року щодо ОСОБА_3 за ч.2 ст. 185 КК України - без змін.

СУДДІ:

Демченко О.В. Борисенко І.П. Шахова О.Г.