Справа № 2517/7535/2012 провадження № 10/2590/213/2012 Головуючий у І інстанції Коваленко А.В.
Категорія - ст.1652 КПК Доповідач Трейтяк О. П.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 жовтня 2012 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
Головуючого-суддіТрейтяк О. П.
суддів ВОРОНЦОВОЇ С.В., МИРОНЦОВА В.М.,
з участю прокурора ЗАСОБИ О.В.
слідчого КВАЧА А.А.
захисника ОСОБА_2,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу за апеляцією захисника ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 на постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 27 вересня 2012 року.
Цією постановою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю с. Нетяжено, Прилуцького району, Чернігівської області, українцю, громадянину України, працюючому директором КП «Дідівці-Сервіс», одруженому, раніше не судимому
обрано запобіжний захід взяття під варту.
Органами досудового слідства ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що в серпні 2011 року ОСОБА_3, маючи умисел на заволодіння коштами в особливо великих розмірах та корисливий мотив домовився про продаж нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 із ОСОБА_4 за 3500000 гривень, при цьому саме нежитлове приміщення продавати не збирався.
З метою незаконного отримання грошових коштів у вересні 2011 року отримав від ОСОБА_4 завдаток у розмірі 200000 гривень, після чого в жовтні 2011 року отримав чергову попередню оплату в розмірі 160 000 гривень. 14 листопада 2011 року ОСОБА_4 знову зустрівся з ОСОБА_3, під час зустрічі були обумовлені юридичні питання про покупку нежитлової будівлі, а саме, те що після отримання всіх коштів ОСОБА_3 зобов'язується на протязі 5 діб підготовити всі офіційні документи купівлі-продажу нежитлової будівлі за вищевказаною адресою. Після цього ОСОБА_4 передав ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 3140000 гривень, та останній написав розписку про отримання вказаних коштів. Продовжуючи свій злочинний намір ОСОБА_3 заволодівши грошовими коштами в загальній сумі 3500000 гривень, будь яких дій направлених на відчуження нежитлової будівлі не здійснював, в обумовлений термін угоду купівлі-продажу офіційно не оформив, на телефонні дзвінки ОСОБА_4 не відповідав та уникав зустрічі з ОСОБА_4
13.09.2012 року відносно ОСОБА_3 порушено кримінальну справу за ознаками злочину передбаченого ч.4 ст.190 КК України
17 вересня 2012 року ОСОБА_3 було затримано в порядку ст.115 КПК України.
Старший слідчий СВ Прилуцького МРВ УМВС України в Чернігівській області за погодженням із Прилуцьким міжрайонним прокурором звернувся до суду з поданням про обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу - взяття під варту, посилаючись на те, що ОСОБА_3 скоїв злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк більше трьох років, знаходячись на волі може ухилятися від слідства та суду, перешкоджати встановленні істини по кримінальній справі, продовжити злочинну діяльність.
Обираючи ОСОБА_3 запобіжний захід - взяття під варту, суд послався на те, що він підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад 5 років, а також на те, що він, перебуваючи на волі, може перешкоджати встановленню істини у справі, і що застосування більш м'якого ніж взяття під варту, запобіжного заходу може не забезпечити виконання ОСОБА_3 процесуальних обов'язків.
В апеляції захисник ОСОБА_2 просить скасувати постанову суду, витребувати з Прилуцького міськрайонного суду матеріали стосовно ОСОБА_3 про обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та витребувати з слідчого відділу Прилуцького МВ УМВС України матеріали кримінальної справи № 16/18037 порушеної стосовно ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч.5 ст. 190 КК України. В обґрунтування апеляції посилається на те, що постанова про порушення кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ст.190 ч. 5 КК України від 13 вересня 2012 року є незаконною, оскільки в Кримінальному кодексі України відсутня норма права, диспозиція та санкція якого передбачала б кримінальну відповідальність за вчинення злочину передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, тому затримання його підзахисного та обрання відносно нього будь-якого запобіжного заходу є незаконним. Вважає, що постанова суду не містить обґрунтування доцільності застосування найбільш суворого запобіжного заходу та не є достатнім посилання лише на тяжкість злочину. Крім того, при розгляді подання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту були порушені гарантовані Конвенцією « Про захист прав людини і основоположних свобод», Міжнародним Пактом про громадські та політичні права та кримінально-процесуальним законодавством України його права, оскільки органами досудового слідства не було надано жодного документу, який би вказував, що ОСОБА_3 перебуваючи на волі буде ухилятися від покладених на нього обов'язків. Зазначає, що ОСОБА_3 на час затримання займав керівну посаду генерального директора комунального підприємства, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, в силу ст. 89 КК України не судимий, до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався, від органів досудового слідства та суду не ухилявся, має поганий стан здоров'я.
Заслухавши доповідача, пояснення захисника ОСОБА_2, який підтримав свою апеляцію і просив її задовольнити з викладених в ній підстав, міркування прокурора про залишення постанови суду без зміни, пояснення слідчого, який підтримав подання і вважав, що ОСОБА_3 необхідно залишити запобіжний захід - взяття під варту, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляції, колегія суддів підстав для її задоволення не знаходить.
Відповідно до закону, взяття під варту в стадії досудового розслідування справи може бути застосоване за таких умов: якщо особа підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який Кримінальним кодексом України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі; якщо є достатні підстави вважати, що підозрюваний чи обвинувачений намагатиметься ухилятись від слідства і суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини по справі
Відповідно до ст. 148 КПК України запобіжні заходи є заходами процесуального примусу, які застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого, підсудного та засудженого з метою забезпечення його належної процесуальної поведінки.
Частина 2 ст.148 КПК України передбачає застосування запобіжних заходів за наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений, підсудний, засуджений буде намагатися ухилитися від слідства і суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, тому суд правильно дійшов висновку, що залишаючись на волі, ОСОБА_3 може ухилитись від слідства та суду, виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі та продовжувати злочинну діяльність.
Конвенція про захист людини і основоположних свобод 1950 року допускає звільнення з-під варти на час досудового і судового розгляду справи якщо таке звільнення обумовлене гарантіями явки у судове засідання, але таких гарантій ні суд першої інстанції, ні апеляційний суд не отримали.
Твердження захисника ОСОБА_2 про те, що затримання та обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 безпідставні, оскільки постанова від 13 вересня 2012 року про порушення кримінальної справи за ознаками злочину передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України є незаконною не можуть бути взяті до уваги, тому що згідно матеріалів справи 13 вересня 2012 року начальником СВ Прилуцького МВ УМВС України в Чернігівській області ОСОБА_5 винесена постанова про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ст. 190 ч.4 КК України (а.с.3).
За таких обставин, постанова судді є обґрунтованою, законною і підстав для її скасування та зміни ОСОБА_3 запобіжного заходу з утримання під вартою на інший запобіжний захід колегія суддів не знаходить.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 365, 366, 1652, 382 КПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію захисника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 27 вересня 2012 року про обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу взяття під варту залишити без зміни.
СУДДІ:
ВОРОНЦОВА С.В. ТРЕЙТЯК О.П. МИРОНЦОВ В.М.