Справа № 11-318/12 провадження № 11/2590/318/2012 Головуючий у І інстанції Войтех О.І.

Категорія - ст.389 ч.2 КК Доповідач Трейтяк О. П.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2012 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:

Головуючого-суддіТрейтяк О. П.

суддів ВОРОНЦОВОЇ С.В., МИРОНЦОВА В.М.,

з участю прокурора НАДТОЧІЙ О.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_2 на вирок Куликівського районного суду Чернігівської області від 14 лютого 2012 року.

Цим вироком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Ніжин Чернігівської області, українка, громадянка України, з професійно-технічною освітою, вдова, непрацююча, проживаюча з адресою: АДРЕСА_1, раніше судима

10 червня 2011 року Куликівським районним судом Чернігівської області за ч.3 ст. 185 КК України до 240 годин громадських робіт,

засуджена за ст. 389 ч.2 КК України до 3 місяців арешту.

На підставі ст.71 ч.1 КК України, за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за новим вироком, приєднано частину не відбутого покарання за попереднім вироком Куликівського районного суду Чернігівської області від 10 червня 2011 року у вигляді 232 годин громадських робіт, які згідно ст. 72 КК України, у співвідношенні відповідають 29 дням арешту і остаточно призначено покарання у вигляді 3 місяців 29 днів арешту.

Судом ОСОБА_2 визнана винною та засуджена за те, що вона, будучи засудженою Куликівським районним судом до покарання у вигляді 240 годин громадських робіт, незважаючи на неодноразові виклики та попередження про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування покарання без поважних причин, ухилялась від відбування громадських робіт, відпрацювавши лише 4 години громадських робіт.

Своїми умисними діями, що виразились в ухиленні від відбування громадських робіт, особою, засудженою до цього покарання, підсудна ОСОБА_2 вчинила злочин, передбачений ч.2 ст. 389 КК України.

В апеляції засуджена ОСОБА_2 просить скасувати вирок Куликівського районного суду Чернігівської області від 14 лютого 2012 року та залишити в силі вирок Куликівського районного суду Чернігівської області від 10 червня 2011 року. Вважає, що суд першої інстанції не в повному обсязі вивчив обставини справи та її особисті характеристики. Посилається на те, що вона відпрацювала лише 4 години громадських робіт, оскільки хворіла та займалась сільськогосподарськими роботами, так як це є єдиними джерелом доходу її сім'ї. Наголошує на тому, що перебування в СІЗО під арештом без необхідної медичної допомоги може привести до тяжких наслідків.

Заслухавши доповідача, прокурора, який вважає вирок суду законним та обґрунтованим, а апеляцію такою, що не підлягає задоволенню, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція засудженої не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні зазначеного у вироку діяння за обставин, встановлених судом, ґрунтується на допустимих і достатніх доказах, викладених у вироку, які узгоджуються між собою та яким суд дав належну юридичну оцінку.

З матеріалів справи вбачається, що по справі було проведено судове слідство в порядку ст. 299 ч.3 КПК України, тому фактичні обставини справи та правильність кваліфікації дій засудженої не оспорюється і не переглядається.

У судовому засіданні засуджена ОСОБА_2 повністю визнала свою вину у вчиненні даного злочину та розповіла, що відпрацювала із 240 годин громадських робіт лише 4 години в серпні 2011 року. Від відбування решти годин громадських робіт вона ухилялась та на реєстрацію до Куликівської КВІ також не з'являлась, тому що не бажала виконувати призначене їй покарання.

Дії ОСОБА_2, які виразилися в ухиленні від відбування громадських робіт, особою засудженою до цього покарання, судом правильно кваліфіковані за ст.389 ч.2 КК України.

Покарання засудженій обрано відповідно до вимог ст. 65 КК України з урахуванням характеру та суспільної небезпеки скоєного злочину, з врахуванням особи винної, яка за місцем проживання характеризується негативно, як особа, що зловживає спиртними напоями та веде аморальний спосіб життя, пом'якшуючої покарання обставини - щирого каяття, обтяжуючої покарання обставини - рецидиву злочинів.

Остаточна міра покарання судом призначена у відповідності з вимогами ст. 71 ч.1 КК України.

На думку колегії суддів призначене засудженій покарання є необхідним та достатнім для її виправлення та попередження скоєння нею нових злочинів. Підстав для пом'якшення покарання засудженій ОСОБА_2, колегія суддів не знаходить.

Прохання засудженої ОСОБА_2 про скасування вироку суду і залишення в силі попереднього вироку, за яким вона зобов'язується відбути громадські роботи, не заслуговує на увагу, оскільки, фактичні обставини справи, доведеність винності і кваліфікація її дій в судовому засіданні суду першої інстанції ніким, в тому числі і підсудною, не оспорювались і згідно ст.299 КПК України не досліджувались.

Відповідно до ч.3 ст.299 КПК України у випадку розгляду справи без дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, учасники судового розгляду позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини та розмір цивільного позову в апеляційному порядку.

Ці наслідки були роз'яснені всім учасникам судового розгляду, в тому числі і підсудній, і вона добровільно погодилася на скорочений порядок судового слідства.

Безпідставними є і доводи про те, що не відпрацювала громадські роботи через те, що хворіла та займалась сільськогосподарськими роботами, оскільки з довідки-характеристики Дрімайлівської сільської ради вбачається, що ОСОБА_2 зарекомендувала себе з негативного боку, зловживає спиртними напоями, веде аморальний спосіб життя, не працює; до Куликівської центральної районної лікарні доставлялась в березні 2011 року з діагнозом алкогольне сп'яніння тяжкого ступеню, кома.

Істотних порушень норм кримінально-процесуального законодавства, які б притягли за собою безумовне скасування вироку, по справі не встановлено.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію засудженої ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Куликівського районного суду Чернігівської області від 14 лютого 2012 року відносно ОСОБА_2 - без зміни.

СУДДІ:

ВОРОНЦОВА С.В. ТРЕЙТЯК О.П. МИРОНЦОВ В.М.