Справа № 11-273/12 провадження № 11/2590/273/2012 Головуючий у І інстанції Мурашко М.І.
Категорія - ст.124 КК Доповідач Трейтяк О. П.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 квітня 2012 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
Головуючого-суддіТрейтяк О. П.
суддів ВОРОНЦОВОЇ С.В., МЕЛЬНИЧЕНКА Ю.В.,
з участю прокурора ЄВХІМЕНКА В.В.
адвоката ОСОБА_2,
засудженого ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_3 на вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 07 лютого 2012 року.
Цим вироком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Няксимволь, Тюменської області (Росія), українець, громадянин України, з вищою освітою, одружений, пенсіонер, зареєстрований в АДРЕСА_2, проживаючий за адресою: АДРЕСА_3, раніше не судимий,
засуджений за ст.124 КК України до 1 року обмеження волі.
На підставі ст.75 КК України звільнено ОСОБА_3 від відбування основного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 рік.
Згідно ст. 76 КК України зобов'язано ОСОБА_3 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави в особі фінансового управління Чернігівської міської ради витрати за лікування потерпілого ОСОБА_4 в сумі 8 688,76 грн.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави 3564,24 грн. судових витрат за проведення експертиз.
Доля речових доказів вирішена відповідно до вимог ст.81 КПК України.
Вироком суду ОСОБА_3 визнаний винним та засуджений за те, що 23 червня 2010 р., близько 23.30 год., знаходячись на зупинці громадського транспорту «вул.Бєлінського», що розташована по вул. Толстого в м. Чернігові, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, захищаючись від протиправних дій ОСОБА_5 та перевищуючи межі необхідної оборони, умисно здійснив сім пострілів з пістолету «ПМР» НОМЕР_1, котрий згідно висновку судово- балістичної експертизи № 336 від 18.08.2010 року є коротко-ствольною вогнепальною зброєю, для стрільби патронами несмертельної дії в ОСОБА_5, чим спричинив останньому поранення передньої поверхні шиї з пошкодженням трахеї і гортано-глотки з наявністю стороннього тіла в м'яких тканинах шиї (гумової кулі), закритої травми грудної клітини, лівобічного пневмотораксу, рани правої половини грудної клітини, ран обох стегон, рани правого передпліччя, ран 1 та 2 пальців лівої ступні, котрі виникли внаслідок кульових поранень та які згідно висновку судово-медичної експертизи № 1572 від 26.09.2011 року відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.
В апеляції засуджений ОСОБА_3 просить вирок суду скасувати, а кримінальну справу закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу злочину. Посилається на те, що він знаходився у стані необхідної оборони від суспільно небезпечного посягання на нього з боку ОСОБА_5, він захищався від його протиправних дій шляхом заподіяння йому шкоди і при цьому не перевищив межі необхідної оборони. Звертає увагу на те, що за своїми фізичними даними у ОСОБА_5 значно вище, сильніше і молодше його, тому у даній ситуації у нього не було можливості оцінити ступінь інтенсивності нападу і захисту від нього. Крім того, судом встановлено, що з початку він вистрілів у вверх, але ОСОБА_5 продовжував здійснювати напад на нього, після чого він послідовно почав стріляти йому у ноги та тулуб, але ОСОБА_5 продовжував душити його, тому він вистрілів йому у область шиї, тільки після цього він відпустив його.
Висновок суду про доведеність винності засудженого ОСОБА_3 у вчиненні зазначених у вироку діянь за обставин, встановлених судом, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується сукупністю зібраних у справі та перевірених в судовому засіданні доказів і є обґрунтованим.
Доводи апеляції засудженого ОСОБА_3 про те, що в його діях відсутній склад злочину передбачений ст. 124 КК України, так як він захищався від протиправних дій ОСОБА_4 і він не перевищив межі необхідної оборони, є безпідставними і спростовуються наступними доказами.
З показань даних ОСОБА_3 в ході судового слідства вбачається, що останній вину свою в інкримінованому йому діянні не визнав, вважає, що не перевищував меж необхідної оборони і діяв по ситуації та пояснив, що 23 червня 2010 року близько 00 год. він повертався з роботи додому, після святкування дня народження, де вживали спиртні напої. Він пішов до зупинки по вул. Бєлінського. Коли він йшов на зупинку, йому зателефонувала дружина і він повідомив, що знаходиться на зупинці. В лівій руці в нього була сумка, куди він хотів покласти мобільний телефон. В цей час на нього хтось напав ззаду і захвативши його рукою за голову, потягнув назад. Розуміючи, що йому потрібно захищатись, він дістав пістолет, який був у нього в сумці, і почав стріляти в нападника, щоб він його відпустив. Спочатку він вистрілив у праву ногу, потім - у ліву ногу, але нападник продовжував його тримати лівою рукою за горло, а правою - за передпліччя руки. Він хотів вистрілити в руку, щоб звільнитися, але вистрілив у горло. Після цього пострілу його відпустили. Оскільки нападник був ззаду, тому йому доводилось стріляти з-під своєї руки. Приблизно він зробив 5-6 пострілів, а й можливо і більше. Після того, як нападник впав, пістолет і сумка у нього випали з рук. Йому здалося, що був якийсь сторонній тупіт, тому він змушений був тікати. Отямився він лише вдома, побачив, що його сорочка на спині була в крові, дружина дала йому заспокійливі ліки і він заснув. Пістолет, який він завжди носив із собою, був заряджений, завжди був один патрон в патроннику і пістолет стояв на запобіжнику.
Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що в той вечір він був у гостях свого друга, після цього зайшов до кафе «Казка», де випив кухоль пива і пішов на зупинку громадського транспорту «вул. Серьожнікова». До нього підійшов якийсь чоловік і запитав: «чого ти тут сидиш, іди додому». Він мовчки встав і пішов на зупинку громадського транспорту «вул. Бєлінського». Чоловік до нього знову підійшов і сказав, що зараз щось йому покаже. Після цього дістав пістолет і вистрілив йому в горло, постріл був приблизно на відстані одного метра, вони почали боротися з цим чоловіком і він намагався вихватити в нього пістолет. Після цього чоловік запитав, чи хоче він жити, але він вже не міг говорити і знепритомнів.
Свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в ході досудового слідства показали, що вони були присутніми в якості понятих при відтворенні обстановки та обставин події за участю ОСОБА_3, який вказав на місце та детально розповів про обставини нанесення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_4 ( т. 1 а.с.146-149 т.2 а.с.94,96).
Згідно протоколу відтворення обстановки і обставин події від 26.06.2010 року з участю ОСОБА_3, вбачається яким чином ОСОБА_3 здійснив постріли з пістолету в ОСОБА_4 При проведенні даної слідчої дії ОСОБА_3 розповів про обставини спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 ( т. 1 а.с.66-67).
Також вина засудженого ОСОБА_3 підтверджується іншими дослідженими судом першої інстанції доказами.
Під час огляду місця події - відкритої ділянки місцевості на зупинці громадського транспорту „вулиця Бєлінського" в м. Чернігові було виявлено та вилучено пістолет « ПМР», НОМЕР_1, 7 гільз калібру 9 мм, 1 патрон калібру 9 мм, сумку, гаманець та документи на ім'я ОСОБА_3 та інші речі (т.1 а.с.13-24).
З протоколу огляду місця події від 24.06.2010 року, вбачається, що в квартирі АДРЕСА_1 було виявлено та вилучено 2 чеки, гроші в сумі 105 грн., саморобний пістолет, кобура, шомпол, патрони 14 штук калібру 9 мм, одяг, що належить ОСОБА_3 ( т.1 а.с.30-38).
Пістолет, вилучений при огляді зупинки громадського транспорту „вулиця Бєлінського" згідно висновку судово - балістичної експертизи № 336 від 18.08.2010 року є коротко ствольною вогнепальною зброєю - гладкоствольним самозарядним пістолетом калібру 9 мм РА, моделі « ПМР», НОМЕР_1, виробництва „ТОВ „СОБР" м. Харків призначеним для стрільби патронами несмертельної дії, спорядженими гумовими або аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами. ( т. 1 а.с.115-122).
Як вбачається з судово-балістичної експертизи № 539 від 30.09.2011 року, тілесні ушкодження ОСОБА_4 могли бути утворені від дії снаряду, випущеного з пістолету «ПМР» НОМЕР_1 - кулі виготовленої з гуми чорного кольору, яка могла являтись складовою частиною патрону калібру 9 мм ( т.2 а.с.103-106).
Із висновку судово-медичної експертизи № 966 від 24.06.2010 року видно, що у ОСОБА_3 маються тілесні ушкодження у вигляді: синців та забиття м'яких тканин шиї, правої половини грудної клітки, правої верхньої кінцівки, котрі виникли від дії тупих, твердих предметів, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень і могли утворитися за обставин, на які вказує ОСОБА_3( т.1 а.с.92).
Потерпілому ОСОБА_4, згідно висновку судово-медичної експертизи № 1572 від 26.09.2011 року, були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: поранення передньої поверхні шиї з ушкодженням трахеї і гортано-глотки, з наявністю стороннього тіла в м'яких тканинах (гумової кулі), котрі виникли внаслідок кульового поранення, могли утворитись 23.06.2010 року і відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя у мить спричинення.
Також у нього мали місце тілесні ушкодження у вигляді закритої травми грудної клітки з наявністю гематоми лівої половини грудної клітки, лівобічного пневмотораксу, рани правої половини грудної клітки, ран обох стегон, рани правого передпліччя, ран 1 та 2 пальців лівої ступні, котрі виникли внаслідок кульових поранень, могли утворитись 23.06.2010 року і відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
За обставин, вказаних ОСОБА_3 під час відтворення обстановки та обставин події 30.08.2011 року у потерпілого могли утворитись два поранення ніг, не виключена можливість поранення шиї при пострілі через ліве плече та поранення грудної клітки, чи правого передпліччя при пострілах під час падіння.
Враховуючи локалізацію рани шиї, характер тілесних ушкоджень шиї [роздроблені щитоподібний та перстнеподібний хрящі, поранення гортано-глотки), місце знаходження кулі в м'яких тканинах шиї справа від середньої лінії експерт робить висновок, що потерпілий був звернутий лівою передньо-боковою поверхнею до дульного зрізу і напрямок раньового каналу спереду назад та зліва направо. Напрямок раньового каналу в області правого передпліччя по передній поверхні знизу вверх. Під час спричинення поранень грудної клітки потерпілий був звернутий передньою поверхнею до дульного зрізу. Ймовірніше за все, під час спричинення поранень стегон, потерпілий був звернутий лівою боковою поверхнею до дульного зрізу. Враховуючи характер кульового поранення шиї, а саме наявність опалених країв рани експерт вважає, що постріл був проведений з близької відстані (т.2 а.с.120-126).
Суд першої інстанції вірно розцінив твердження потерпілого ОСОБА_4 і його версію, щодо спричинення йому тілесних ушкоджень, як такі, що не ґрунтуються на доказах, оскільки спростовуються протоколом огляду одягу ОСОБА_3 ( т.1 а.с.70-73), згідно якого на матерчатій сумці, брюках і сорочці, що належать ОСОБА_3, є плями бурого кольору, схожі на кров та поясненнями свідка ОСОБА_10, яка в судовому засіданні пояснила, що додому прибіг її чоловік схвильований і його сорочка зі сторони спини, була в крові.
Таким чином, виходячи з аналізу зібраних доказів, суд зробив правильний висновок про те, що засуджений ОСОБА_3 умисно заподіяв тяжкі тілесні ушкодження потерпілому при перевищенні меж необхідної оборони і правильно кваліфікував дії засудженого за ст. 124 КК України.
При цьому суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що захищаючись від протиправних дій ОСОБА_4, ОСОБА_3, використовуючи пістолет умисно заподіяв тяжкі тілесні ушкодження потерпілому, перевищивши межі необхідної оборони, оскільки в момент нападу він не намагався приймати інші міри для свого захисту і відразу почав стріляти у останнього. Суттєву роль зіграло те, що ОСОБА_3 був в стані алкогольного сп'яніння тобто, знаряддя та спосіб захисту не відповідали знаряддям нападу.
Пояснення ОСОБА_3 про механізм спричинення потерпілому тілесних ушкоджень відрізняються від механізму утворення тілесних ушкоджень у потерпілого, встановленого виходячи з висновків судово-медичного експерта про напрям раньових каналів та взаєморозташування ОСОБА_3 та потерпілого ОСОБА_4 під час отримання останнім тілесних ушкоджень від пострілів, тому суд першої інстанції з врахуванням кількості пострілів, зроблених ОСОБА_3 у потерпілого, правильно дійшов висновку про перевищення ОСОБА_3 меж необхідної оборони.
Отже, доводи засудженого в його апеляції про те, що він знаходився в стані необхідної оборони і не перевищував її меж, колегія суддів розцінює, як намагання уникнути встановленої законом відповідальності за скоєння даного злочину.
При визначенні покарання ОСОБА_3 суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, його суспільну небезпечність, дані, що характеризують особу винного, який характеризується позитивно, обставини, що пом'якшують покарання - скоєння злочину вперше, обставини, що обтяжують покарання - скоєння злочину в стані алкогольного сп'яніння, та обґрунтовано призначив йому покарання у виді обмеження волі із застосуванням ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком, оскільки сукупність наведених обставин свідчить про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_3 покарання є необхідними і достатніми для його виправлення та попередження нових злочинів.
Разом з тим, вирок суду підлягає зміні в порядку ч. 2 ст. 365 КПК України, в частині вирішення питання про стягнення витрат за лікування потерпілого.
Стягуючи із засудженого витрати за лікування потерпілого на користь держави в особі фінансового відділу Чернігівської міської ради суд припустився помилки і не виконав вимог матеріального закону.
Відповідно до ст. 1206 Цивільного Кодексу України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, кошти на відшкодування витрат на лікування, зараховуються до відповідного бюджету.
Потерпілий ОСОБА_4 у зв'язку із заподіянням йому тілесних ушкоджень, перебував на лікуванні в реанімаційному відділенні Чернігівської міської лікарні №2 з 23.06.2010 року по 05.07.2010 року 12 днів і на його лікування було витрачено 1940 гривень 16 коп., в отоларингологічному відділенні Чернігівської міської лікарні №1 з 05.07.2010 року по 21.07.2010 року 16 днів і на його лікування було витрачено 2334 гривні 08 коп. та з 14.09.2010 р. по 20.10.2010 р. 36 днів і на його лікування затрачено 4414 грн. 52 коп., що підтверджується довідками ( а. с.210, 212, 214).
Чернігівські міські лікарні №1 і № 2 - є державними закладами охорони здоров'я, відповідно кошти повинні стягуватися в міський бюджет, а не на користь фінансового відділу чи лікарні, як прийняв рішення суд.
Таким чином відшкодуванню із засудженого на користь міського бюджету підлягала сума 8688 грн. 76 коп.
Підстав для скасування вироку, як про це ставиться питання в апеляції, не вбачається.
Порушень чинного законодавства, які б істотно вплинули на правильність прийняття рішення, перевіркою кримінальної справи не виявлено.
Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію засудженого ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 07 лютого 2012 року щодо ОСОБА_3 в порядку ст.365 КПК України змінити в частині стягнення витрат на лікування потерпілого.
Стягнути з ОСОБА_3 в доход міського бюджету м. Чернігова витрати на лікування потерпілого ОСОБА_4 в сумі 8 688 гривень 76 коп.
В решті цей же вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 07 лютого 2012 року щодо ОСОБА_3 залишити без зміни.
СУДДІ:
ТРЕЙТЯК О.П. МЕЛЬНИЧЕНКО Ю.В. ВОРОНЦОВА С.В.