Судове рішення #25867820

Справа № 0907/8555/2012 року

Провадження № 1/0907/606/2012 року

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


02 жовтня 2012 року м.Івано-Франківськ


Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого-судді Болюк І.І.

з участю секретарів Гречун Т.Б., Стефанець Г.Я.

прокурора Чугунової В.М.

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2

законного представника ОСОБА_3


розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Івано-Франківську кримінальну справу про обвинувачення


ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, не одруженого, працюючого на ПП "ТВ-БУД" муляром-електрозварювальником, не судимого, раніше притягався до кримінальної відповідальності за ст.ст.15, 185 ч.2 КК України, постановою Івано-Франківського міського суду від 04.04.2012 року звільнений від кримінальної відповідальності на підставі ст.1 п."а" Закону України "Про амністію" від 08.07.2011 року,

за ст.185 ч.2 КК України,


ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця та жителя АДРЕСА_2, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, учня Івано-Франківського професійного ліцею автомобільного транспорту та будівництва, не працюючого, раніше не судимого,

за ст.185 ч.2 КК України,


В С Т А Н О В И В:


ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вчинили таємне викрадення чужого майна за попередньою змовою групою осіб.

Злочин вчинено за наступних обставин.

19.04.2012 року в період з 21:00 год. до 22:00 год. ОСОБА_4. за попередньою змовою з неповнолітнім ОСОБА_5., з метою таємного викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу пройшли на територію котельні ВАТ "Івано-Франківськтеплокомуненерго", що по вул.Симоненка, 3 в м.Івано-Франківську, де підійшли до автомобіля "Зіл-133 ГЯ", д.н.з. НОМЕР_1 та скориставшись тим, що за їхніми діями ніхто не спостерігає, таємно викрали з крану "КС-3575", який розташований на вказаному автомобілі, акумулятор марки "VOLTA 5190" вартістю 510 грн., одну металеву пластину на 5 штук металевих підставок до крану загальною вагою 99 кг, вартість яких як металобрухту становить 217,8 грн., що належить ОСОБА_6 Таким чином ОСОБА_4. та ОСОБА_5. спричинили ОСОБА_6 матеріальні збитки на загальну суму 727,8 грн.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_4. повністю визнав себе винним. Пояснив, що 19.04.2012 року близько 21:00 год. зустрівся з ОСОБА_5., який запропонував йому піти на територію котельні, що по вул.Симоненка, 3 в м.Івано-Франківську. Там, на території котельні вони побачили автокран. Підійшовши до даного автокрану ОСОБА_5. виліз на автокран та сказав, що там є металеві підставки, які потрібно зняти. Після цього останній почав знімати підставки та подавав по одній ОСОБА_4 які він складав біля автокрану. Всього ОСОБА_5. йому дав 5 металевих підставок під кран та одну металеву пластину. Після чого ОСОБА_5. запропонував зняти ще і акумулятор, який вони теж знімали разом. Всі вищевказані речі вони знесли до будинку АДРЕСА_3, та він направився додому. 20.04.2012 року до нього на роботу приїхав ОСОБА_5. з невідомим йому чоловіком. Всі разом вони направились на територію котельні, де їх чекали працівники міліції. У вчиненому розкаявся, просив суворо його не карати та застосувати міру покарання у вигляді штрафу.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_5. повністю визнав себе винним. Пояснив, що 19.04.2012 року близько 21:00 год. зустрівся з ОСОБА_4 та пішов із ним до котельні, що по вул.Симоненка, 3 в м.Івано-Франківську. Перебуваючи біля вказаної котельні в ході розмови ОСОБА_4. запропонував йому піти на територію вказаної котельні щоб там щось зняти, не вказуючи що саме, на що підсудний погодився. Потрапивши через розвалену огорожу на територію котельні неподалік від огорожі він побачив автокран. ОСОБА_4., який побачив зверху на автокрані металеві підставки почав їх знімати, та запропонував ОСОБА_5. йому допомагати. Коли той відмовився, то ОСОБА_4. став давити на нього психологічно і він погодився. ОСОБА_4. став знімати з автокрану металеві підставки в кількості 5 штук та одну металеву пластину, після чого став відривати дроти та знімати акумулятор з автокрану. Всі вказані речі вони знесли до будинку АДРЕСА_3. Після цього ОСОБА_4. йому сказав щоб він наступного дня забрав ці речі та відтягнув їх до бетонних плит на території с.Вовчинці. Наступного дня він разом з товаришем пішов на місце, де були заховані викрадені речі. В мішок вони поставили акумулятор та коли намагалися віднести його в інше місце, до них підійшли двоє незнайомих людей, заглянули в мішок, де побачили акумулятор. Після цього один з чоловіків викликав працівників міліції. У вчиненому розкаявся, просив суворо його не карати та застосувати до нього примусові заходи виховного характеру - передати під нагляд батьків.

Суд, визнавши недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, приходить до висновку, що вина підсудних ОСОБА_4. та ОСОБА_5. у вчиненні злочину знайшла своє підтвердження і кваліфікує їх дії за ст.185 ч.2 КК України, як таємне викрадення чужого майна за попередньою змовою групою осіб.

Призначаючи покарання підсудним, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особи винних, та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_4 суд враховує що він раніше притягався до кримінальної відповідальності, проте був звільнений на підставі ст.1 п."а" Закону України "Про амністію" від 08.07.2011 року,за попереднім місцем навчання, місцем проживання та роботи характеризується посередньо, молодий вік підсудного, потерпілий будь-яких претензій до підсудного не має, просить суворо його не карати.

Обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнає: визнання вини, щире каяття підсудного, сприяння розкриттю злочину.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_5. суд враховує що він неповнолітній, раніше не судимий, до кримінальної відповідальності притягується вперше, за місцем навчання та місцем проживання характеризується позитивно, потерпілий будь-яких претензій до підсудного не має.

Обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнає: визнання вини, щире каяття підсудного, сприяння розкриттю злочину, вчинення злочину неповнолітнім.

Обставин, що обтяжують покарання підсудних суд не знаходить.

На підставі викладеного, за наявності обставин, що пом'якшують покарання підсуднихта істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, те, що вони добровільно відшкодувализавдані збитки, викрадене майно на суму, яка не являється великою, з врахуванням осіб винних, їх молодого віку, суд приходить до висновку, що виправлення підсудних можливе без ізоляції від суспільства, тому при призначенні покарання суд вважає за можливе застосувати до ОСОБА_4. вимоги ст.69 КК України, а до ОСОБА_5. - вимоги ст.105 КК України.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що підсудному ОСОБА_4 слід призначити покарання із застосуванням ст.69 ч.1 КК України у вигляді виправних робіт, ОСОБА_5 - у вигляді позбавлення волі, відповідно до вимог ст.102 КК України.

Прокурор в судовому засіданні висловив думку про звільнення неповнолітнього підсудного від покарання на підставі статті 105 КК України.

Захисник неповнолітнього підсуднього ОСОБА_5. заявив клопотання, підтримане підсуднім про звільнення його від покарання на підставі ст.105 КК України з застосуванням примусових заходів виховного характеру - передачі під нагляд батьків. Батько неповнолітнього ОСОБА_5 - ОСОБА_7 звернувся до суду із письмовою заявою про те, що він зобов'язуються забезпечити належну поведінку неповнолітнього у випадку передачі під його нагляд.

Відповідно до ст.105 КК України неповнолітній, який вчинив злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути звільнений судом від покарання, якщо буде визнано, що внаслідок щирого розкаяння та подальшої бездоганної поведінки він на момент постановлення вироку не потребує застосування покарання. У цьому разі суд застосовує до неповнолітнього примусові заходи виховного характеру.

При вирішенні справи, суд враховує, що ОСОБА_5. вчинив злочин у неповнолітньому віці та є неповнолітнім на момент розгляду справи судом. Злочин в якому він обвинувачуються є відповідно до ст.12 КК України злочином середньої тяжкості, у вчиненому щиро розкаявся і в подальшому поводив себе бездоганно, добровільно усунув шкоду заподіяну злочином, давав правдиві показання в ході досудового слідства і судового розгляду справи, за місцем навчання та місцем проживання характеризується позитивно.

Батьки неповнолітнього ОСОБА_5. - ОСОБА_7 та ОСОБА_8 за місцем роботи та проживання характеризуються позитивно, займаються вихованням сина.

За таких обставин суд приходить до висновку, що батьки неповнолітнього ОСОБА_5. - ОСОБА_7 та ОСОБА_8 можуть забезпечити належний виховний вплив на неповнолітнього підсудного.

На підставі встановлених у судовому засіданні об'єктивних даних суд визнає, що неповнолітній на момент постановлення вироку не потребує застосування покарання, однак до нього слід застосувати примусові заходи виховного характеру. ОСОБА_5. слід передати під нагляд батьків ОСОБА_3 та ОСОБА_8 терміном на один рік.

Питання речових доказів вирішити згідно вимог ст.81 КПК України.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -


З А С У Д И В :


ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.2 КК України, та призначити покарання із застосуванням ст.69 ч.1 КК України у вигляді 1 (одного) року виправних робіт з відрахуванням 10% від суми заробітку в дохід держави.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_4 залишити попередню - підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу.

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.2 КК України, та призначити покарання у вигляді 6 (шести) місяців позбавлення волі.

На підставі ст.105 КК України ОСОБА_5 звільнити від покарання у виді шести місяців позбавлення волі, застосувавши до нього примусові заходи виховного характеру - передати неповнолітнього під нагляд батьків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 терміном на один рік.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_5. залишити попередню - підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу.

Речові докази: 5 штук металевих підставок до крану, одна металева пластина та акумулятор марки "VOLTA" (а.с. 118, 122) - вважати повернутими за належністю потерпілому ОСОБА_6

На вирок може бути подана апеляція до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом 15 діб з дня його проголошення.


Суддя: Болюк І.І.









Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація