Судове рішення #25867539

Справа № 2218/12824/12

Копія




АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________


УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2012 року м. Хмельницький


Колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючої -судді Варвус Ю.Д.,

суддів: Купельського А.В., Пастощука М.М.,

при секретарі: Бондарі О.В.

з участю: представника позивачів ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 21 вересня 2012 року за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про встановлення факту вселення в якості членів сім'ї, визнання права користування об'єктом нерухомого майна.

Заслухавши доповідача, пояснення представника позивачів, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_2, ОСОБА_3, звертаючись в суд з зазначеним позовом вказували, що ОСОБА_5 здійснила в 2000 році їх поселення в будівлю хліва літ.В у домоволодінні АДРЕСА_1 в якості членів сім'ї. Вони проживали однією сім'єю з ОСОБА_5, спільно вирішували побутові питання, вели спільне господарство, користувалися спільним майном. 24 грудня 2008 року відбулася зміна власника домоволодіння, оскільки ОСОБА_5 подарувала його ОСОБА_4 і остання 05 лютого 2009 року зареєструвала право власності на дане нерухоме майно. Після того як відповідачка прийняла у власність домоволодіння з умовою надання в користування ОСОБА_2, ОСОБА_3 хліва літ.В, вимога про їх виселення не ґрунтуються на законі. Приміщення хліва літ.В фактично є житловим будинком, ними здійснено його переобладнання, облаштування та поліпшення, але статус житлового будинку йому не надано. 03 жовтня 2001 року з ОСОБА_2 укладено договір на користування електричною енергією із встановленням у хліві

__________________________________________________________________

Головуючий у першій інстанції: Демінська А.А. Провадження № 22ц/2290/2374/12

Доповідач: Варвус Ю.Д. Категорія: 41

лічильника, окремо проводиться оплата за спожитий газ. Оскільки дана будівля була надана їм у користування колишнім власником, то таке ж право користування ним вони зберегли при переході права власності до відповідачки. Проте останньою не визнається їх право користування хлівом. Просили встановити факт їхнього вселення в 2000 році в домоволодіння АДРЕСА_1, а саме в хлів літ.В, в якості членів сім'ї його власника та визнати їхнє право користування хлівом літ.В в даному домоволодінні.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 21 вересня 2012 року в задоволенні позову ОСОБА_2, ОСОБА_3 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, ОСОБА_3 не погоджуються з рішенням суду, просять його скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов, посилаючись на його невідповідність встановленим судом обставинам справи, правовідносинам, що склалися між сторонами, дана невірна правова оцінка. Рішення суду суперечить вимогам ч.4 ст. 174 ЦПК України, оскільки відмова в задоволенні позову відбулась при частковому визнанні його відповідачем. Стверджують, що ОСОБА_5 вселила їх в якості членів сім'ї, тому висновок суду про їх поселення як тимчасових жильців є непослідовним.

Апеляційна скарга ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачі не були членами сім'ї ОСОБА_5, колишнього власника домоволодіння №41 по вул. В.Зеньківського в м. Хмельницькому, разом з нею не проживали, не були пов'язані спільним побутом, спільного господарства не вели, останньою вселені в хлів літ.В для тимчасового проживання, тому не набули права користування даним об'єктом нерухомого майна.

Дані висновки суду ґрунтуються на матеріалах справи, відповідають вимогам закону.

Відповідно до ч.2 ст.19 Закону України „Про власність", що був чинним на час виникнення спірних правовідносин, громадяни мають право передавати належне їм майно у тимчасове користування іншим громадянам, юридичним особам та державі.

Частиною 1 ст. 99 ЖК України передбачено, що тимчасові жильці самостійного права на займане ними приміщення не набувають незалежно від тривалості проживання.

Встановлено, що ОСОБА_5 на праві приватної власності належав житловий будинок з надвірними будовами та присадибною земельною ділянкою площею 0,2475 га по АДРЕСА_1. В 2000 році нею для сім'ї онуки ОСОБА_3, був наданий для тимчасового проживання цегляний хлів „В", пристосований позивачами під житлове приміщення. 24 грудня 2008 року ОСОБА_5 подарувала дане домоволодіння і земельну ділянку своїй дочці ОСОБА_4

Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи, показаннями свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 Не спростовані вони і позивачами.

Твердження позивачів, що відповідач прийняла в дар від ОСОБА_5 домоволодіння з умовою проживання їх сім'ї у відведеному приміщені хліва не знайшли підтвердження в судовому засіданні.

Доводи апеляційної скарги щодо залишення судом поза увагою вимог ч.4 ст.174 ЦПК України при визнанні відповідачкою позовних вимог, спростовуються матеріалами справи, з яких вбачається, що ОСОБА_4 заперечувала проти задоволення позову, посилаючись на тимчасовість поселення позивачів в спірне приміщення та безпідставність їх доводів, що вони були членами сім'ї її матері ОСОБА_5

Не спростовують висновків суду першої інстанції і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права також інші доводи апеляційної скарги.

При вирішенні спору суд правильно визначив характер взаємовідносин, що виникли між сторонами, його рішення ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи, відповідає вимогам матеріального та процесуального закону, тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявленого позову не вбачається.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 21 вересня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.


Головуюча: (підпис)

Судді: (підписи)

З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду Ю.Д. Варвус



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація