АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц/1690/3847/2012
Головуючий по 1-й інстанції Старокожко В.П.
Суддя-доповідач: Дряниця Ю. В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 листопада 2012 року м.Полтава
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого: Дряниці Ю.В. Суддів: Кривчун Т.О., Чумак О.В. при секретарі: Ткаченко Т.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на ухвалу Хорольського районного суду Полтавської області від 28 вересня 2012 року
по справі за позовом ОСОБА_2 на постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчудження
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду Дряниці Ю.В., -
В С Т А Н О В И Л А:
Ухвалою Хорольського районного суду Полтавської області від 28 вересня 2012 року відмовлено за безпідставністю в задоволенні скарги ОСОБА_2 на Постанову державного виконавця ВДВС Хорольського РУЮ ОСОБА_3 від 23.08.2012 року, якою накладено арешт на її квартиру за адресою: АДРЕСА_1 та оголошено заборону на її відчудження.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить ухвалу місцевого суду від 28.09.2012 року скасувати, скасувати постанову державного виконавця від 23.08.2012 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження та зняти арешт з її майна, квартири АДРЕСА_1.
При цьому апелянт посилався на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
В суд апеляційної інстанції сторони не з'явились, будучи належним чином повідомленими про час та місце судового розгляду.
Перевіривши матеріали справи, з'ясувавши межі апеляційного оскарження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з підстав, визначених ст. 312 ч.1 п.1 Цивільного процесуального кодексу України.
Судом першої інстанції було встановлено, що на виконання в ВДВС надійшов виконавчий лист № 2-180/2010 від 14.04.2010 року, виданий Хорольським районним судом Полтавської області про стягнення з боржника ОСОБА_2 на користь ПАТ «Полтава Банк»заборгованості за кредитним договором в сумі 16765 грн. 26 коп., 167 грн. 65 коп. судового збору, 120 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, який кредитором був звернений до виконання 10.05.2012 року.
За вказаний період ОСОБА_2 було погашено частину кредитної заборгованості, тому її розмір, на час відкриття виконавчого провадження, становив 10828 грн. 94 коп.
Також місцевим судом було встановлено, що 11.05.2012 року державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та надано строк для добровільного виконання судового рішення. Вказана постанова була направлена скаржниці, про що свідчить її заява від 14.05.2012 року, якою остання повідомила державного виконавця про виконання кредитного зобов'язання в повному обсязі.
23.07.2012 року державним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 1082 грн. 89 коп. та витрати на проведення виконавчих дій в сумі 34 грн. 04 коп.
На день розгляду справи місцевим судом заборгованість за кредитом становила 8991 грн. 29 коп.
Як вважає колегія суддів зазначені обставини місцевим судом були встановлені вірно і їм дано належну правову оцінку.
Так, 23.08.2012 року державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника ОСОБА_2 та оголошення заборони на його відчуження та внесено відповідні відомості до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
Оскільки Закон України «Про виконавче провадження»не містить заборони виконавцеві вчиняти дії по виконанню рішення суду шляхом накладення арешту на заставлене майно, то на думку колегії суддів такі дії державного виконавця є законними.
Відповідно до ч.5 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження»про звернення стягнення на заставне майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателя не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або тоді, коли йому стало відомо, що арештоване майно боржника знаходиться у заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про звільнення заставленого майна з під арешту.
Посилання апелянта на відсутність у неї заборгованості перед банком спростовуються матеріалами справи і на увагу не заслуговують.
За таких обставин та, враховуючи те, що доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, колегія суддів не знаходить підстав для скасування ухвали місцевого суду, вважаючи її законною та обґрунтованою.
Керуючись ст.ст. 303; 312 ч.1 п.1 ЦПК України колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Ухвалу Хорольського районного суду Полтавської області від 28 вересня 2012 року залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Судді: (підписи)
Згідно: