Справа № 22-ц-439/12 Головуючий у 1 інстанції: Зима І.Є.
Провадження № 22-ц/1390/439/12 Доповідач в 2-й інстанції: Бермес І. В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 лютого 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого -судді Бермеса І.В.,
суддів: Мусіної Т.Г., Шандри М.М.,
при секретарі:ОСОБА_2,
з участю: ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 30 червня 2011 року за позовом ЗАТ «Ірокс»до ОСОБА_5 про стягнення коштів,
в с т а н о в и л а :
Оскарженим рішенням позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_5 в користь ЗАТ «Ірокс»378 300 грн. та судові витрати.
Рішення суду оскаржила відповідач.
В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що рішення суду є необґрунтованим та незаконним, таким, що неповно відображає обставини справи. Вважає, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Крім того, зазначає, що суд не вправі був розглядати питання щодо стягнення з неї 378 300 грн. 00 коп. до вирішення питання в апеляційному суді по справі по якій Шевченківським районним судом м. Львова постановлено рішення 7.06.2011 року (справа №2-1770/11 Шевченківського районного суду м. Львова).
Апелянт просить постановити ухвалу, якою зупинити провадження по справі.
ОСОБА_5 в судове засідання не з"явилась і її клопотання про відкладення розгляду справи відхилено та у відповідності до вимог ст.305 ЦПК України судова колегія вважає за необхідне проводити розгляд справи у її відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_3, ОСОБА_4 на заперечення апеляційної скарги, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги та пред'явлених позовних вимог законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скаргу слід відхилити з таких підстав.
Відповідно до вимог ч.1 ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції лише в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Статтями 10, 60 ЦПК України, встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін і, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Судом встановлено, що 01.03.1998р. між сторонами укладено договір-зобов'язання, згідно умов якого ЗАТ «Ірокс»передало своїй працівниці -ОСОБА_5 у власність житлове приміщення, а саме квартиру АДРЕСА_1 за умови, що остання буде працювати на підприємстві протягом 8 років.
Задовольняючи позовні вимоги ЗАТ «Ірокс», суд першої інстанції виходив з наступного. Як встановлено із договору -зобов'язання від 01.03.1998 р. генеральний директор ЗАТ «Ірокс»ОСОБА_6 зобов'язався безоплатно надати своїй працівниці -відповідачці ОСОБА_5 житлове приміщення, а саме квартиру АДРЕСА_1 за умови, що остання буде працювати на підприємстві протягом 8 років. Факт передачі квартири за даним договором стверджується актом прийому-передачі житлових приміщень від 28.12.2004р.
Рішенням господарського суду Львівської області від 07.10.2010р. визнано недійсним вище вказаний договір від 01.03.1998 р. з якого вбачалось, що відповідач повинна була повернути підприємству квартиру, проте остання, шляхом укладення договору купівлі-продажу від 11.06.2008р., передала у власність вищезгадану квартиру гр. ОСОБА_7, тому зобов'язана повернути ЗАТ «Ірокс»кошти, отримані нею від продажу даної квартири.
Відповідно до ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній , господарській або адміністративній справі. Що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті ж самі особи, щодо якої встановлено ці обставини.
За таких обставин суд дійшов до правильного висновку, що покликання представника відповідача на те, що і надалі між сторонами існують договірні відносини щодо квартири АДРЕСА_1 є безпідставними.
В силу ч. 1 ст.216 ЦПК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків. Крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.
Суд встановив, і це не заперечувалось представником відповідачки, що згідно договору купівлі-продажу від 11.06.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_8 вбачається, що відповідач ОСОБА_5 передала у власність гр. ОСОБА_7 вищевказану квартиру, отримавши за неї кошти в сумі 378 300. 00 грн.
За таких обставин суд дійшов висновку, що зібрані по справі докази в їх сукупності є достатніми для задоволення позову і постановив рішення, яким стягнуто з ОСОБА_5 в користь ЗАТ «Ірокс»378 300 грн.
Висновки суду достатньо мотивовані, підтверджені доказами, відповідають положенням законодавства та фактичним обставинам справи.
Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що один із представників її не мав юридичної освіти, а інший був відсутній під час розгляду справи по сімейних обставинах, не заслуговують на увагу, т.я. представник ОСОБА_5- ОСОБА_9 в судовому засіданні мав належні повноваження для представлення її інтересів та суд закінчив розгляд справи з його участю. Крім того до 30 червня 2011 року він теж представляв її інтереси в судових засіданнях. Клопотання про відкладення розгляду справи через те, що відсутній інший її представник вона не заявляла.
Безпідставними є покликання апелянта на те, що не було підстав для вирішення спору по даній справі № 2-1715/11 до розгляду іншої справи, т.я. рішення Шевченкіського районного суду м. Львова від 07.06.2011 року по справі №2-1770/11 не могло вплинути на вирішення даної справи.
Встановлено, що підставою звернення ЗАТ «ІРОКС»до Шевченківського районного суду м. Львова з позовом про стягнення з ОСОБА_5 грошових коштів в сумі 378 300, 00 грн. було рішення Господарського суду Львівської області від 07.10.2010 року у справі № 10/147(10) за позовом ОСОБА_10 до ЗАТ «ІРОКС»та ОСОБА_5 про визнання недійсним договору, яким було визнано недійсним Договір - зобов'язання від 01.03.1998 року, укладений між ЗАТ «ІРОКС»та ОСОБА_5 та за яким ЗАТ «ІРОКС»передало ОСОБА_5 однокімнатну квартиру АДРЕСА_1
Рішення Господарського суду Львівської області від 07.10.2010 року про визнання недійсним вищевказаного договору ОСОБА_5 не оскаржувалося та вступило в законну силу.
При прийнятті рішення Шевченківським районним судом м. Львова у даній справі № 2-1715/11 суд посилався саме на обставину недійсності правочину - договору від 01.03.1998 року, за яким ЗАТ «ІРОКС»передало ОСОБА_5 квартиру АДРЕСА_1 та на норми закону, відповідно до яких ОСОБА_5 зобов'язана повернути ЗАТ «ІРОКС»все, що вона отримала від недійсного правочину.
Крім того встановлено, що апеляційним судом Львівської області 08.11.2011 року у справі №2-1770/11 за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 07.06.2011 року винесено ухвалу, якою апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишено без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 07.06.2011 року без змін (а.с.98-99).
08.11.2011 року справа розглянута за участі представників ОСОБА_5
Отже по даній справі № 2-1715/11 не встановлено підстав для відкладення судом справи.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дав належну оцінку всім обставинам і доказам по справі в їх сукупності та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому доходить висновку, що підстави для його скасування відсутні й апеляційну скаргу на оскаржуване рішення слід залишити без задоволення.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст.307, ст.308, п. 1 ч. 1 ст.314, ст.315 ЦПК України, колегія суддів,-
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 30 червня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: Бермес І.В.
Судді: Мусіна Т.Г.
Шандра М.М.