АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц/1690/2924/2012 Головуючий по 1-й інстанції:
Андрущенко-Луценко С.В.
Суддя-доповідач: Кузнєцова О. Ю.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 серпня 2012 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Полтавської області в складі:
головуючого судді: Кузнєцової О.Ю.
суддів: Мартєва С.Ю., Хіль Л.М.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суд м. Полтави апеляційну скаргу ОСОБА_3
на рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 03 липня 2012 року
у справі за позовною заявою ОСОБА_3 до Зуєвецької сільської ради про визнання права власності в порядку спадкування ,-
В С Т А Н О В И Л А :
В червні 2012 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, в якому прохав ухвалити рішення, яким визнати за ним право власності на земельну ділянку площею 3,8596 га, що належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 згідно державного акту серії ПЛ № 109156 і розташована на території Зуєвецької сільради Миргородського району.
В обґрунтування свої вимог вказав, що він є сином померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 Після смерті матері він фактично прийняв спадщину, володіє земельною ділянко, але не може нею розпоряджатися, оскільки своєчасно не звернувся до нотконтори з заявою про прийняття спадщини.
Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 03 липня 2012 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Зуєвецької сільської ради про визнання права власності в порядку спадкування відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням місцевого суду, ОСОБА_3 оскаржив його в апеляційному порядку.
Посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, прохає рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким визнати за ним право власності на земельну ділянку.
Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає за наступних підстав.
Відповідно п.1 ч.1 ст.307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Згідно ч. 1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що згідно свідоцтва про народження ОСОБА_3 серії НОМЕР_1 від 27.05.2003 року вбачається, що батьками позивача у справі є ОСОБА_5 та ОСОБА_4.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 26.02.2009 року, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1.
За життя померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 мала право власності на земельну ділянку (пай) в розмірі 3,8596 га, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку, виданим на ім'я ОСОБА_4 від 11.10.2004 року.
Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, до складу якої входить земельна ділянка (пай) площею 3,8596 га, що належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 згідно державного акту серії ПЛ № 109156 і розташована на території Зуєвецької сільради Миргородського району.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ст. 1270 ч. 1 ЦК України визначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Статтею 1272 ч. 1 ЦК України передбачено, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Рішенням Миргородського міськорайонного суду Полтавської області від 23.10.2009 року, яке набрало законної сили, відмовлено ОСОБА_3 у задоволенні позову про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки судом встановлено, що позивач без поважних причин пропустив встановлений законом строк для прийняття спадщини.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 зазначає, що суд першої інстанції неправомірно послався у своєму рішенні на обставини встановлені рішення Миргородського міськрайонного суду від 23.10.2009 року, оскільки позов про визначення додаткового строку для прийняття спадщини і визнання права власності в порядку спадкування мають різні предмети спору.
З наведеними доводами погодитися не можливо.
Статтею 61 ч. 3 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
На підстав ст. 61 ч. 3 ЦПК України обставини, встановлені рішенням Миргородського міськрайонного суду від 23.10.2009 року мають преюдиціальне значення для вирішення даної справи, а тому судом правомірно при прийнятті рішення враховано ці обставини.
У позовній заяві, обґрунтовуючи свої вимоги, ОСОБА_3 вказував, що він фактично в натурі прийняв спадщину, володіє земельною ділянкою.
Відповідно до вимог ст. 1268 ч. 3 ЦК України визначено, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Згідно ст. 1269 ч. 1 ЦК України встановлено, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Таким чином, у відповідності до вимог діючого законодавства спадщина може бути прийнята внаслідок постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини або шляхом подання заяви до нотаріальної контори.
Такого способу прийняття спадщини як заволодіння спадковим майном та управління ним діючим законодавством не передбачено.
Апелянт в апеляційній скарзі зазначає, що проживав із спадкодавцем разом, доглядав за своєю матір»ю з 05.03.2004 року по день її смерті, на підтвердження чого надає довідку голови вуличного комітету ОСОБА_6
Статтею 303 ч. 1, 2 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.
Під час розгляду справи у суді першої інстанції позивачем не надано до суду доказів, які підтверджували факт прийняття спадщини у порядку ст. 1268 ч. 3 ЦК України, тобто позивачем не виконані обов'язки по доказуванню передбачені ст. 10 ч. 3 , ст. 60 ч. 3 ЦПК України.
В силу ст. 303 ч. 2 ЦПК України апеляційний суд не досліджує довідку голови вуличного комітету ОСОБА_6, так як суду першої інстанції вона надана не була без поважних причин.
Інших доказів прийняття спадщини в порядку ст. 1268 ч. 3 ЦК України позивачем не надано.
Натомість, відповідно до листа від 11.06.2012 року Зуєцівський сільський голова повідомив суд про те, що позивач ОСОБА_3 не міг прийняти в натурі та володіти земельною часткою (паєм), що належала його померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 матері -ОСОБА_4, через несвоєчасне звернення в нотаріальну контору для вчинення нотаріальних дій.
В даний час земельна ділянка (пай), яка належала померлій ОСОБА_4 включена додатковою угодою № 11 від 05.05.2008 року в договір оренди земельної ділянки між Миргородською райдержадміністрацією та ТОВ «Савинці»від 30.01.2008 року як не успадкований пай і орендується ТОВ «Савинці».
На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм процесуального та матеріального права, тому рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 03 липня 2012 року залишає без змін, апеляційну скаргу відхиляє.
Керуючись ст. 303, ст. 307 ч. 1 п. 1, ст. 308 ч. 1, ст. 314 ч. 1 п. 1, ст. 315 ЦПК України, колегія суддів ,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.
Рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 03 липня 2012 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий суддя: О.Ю. Кузнєцова
Судді: С.Ю. Мартєв Л.М. Хіль