Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2012 р. Справа № 2а/0570/13446/2012

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардейської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спасової Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» до Відділу державної виконавчої служби Бердянського міськрайонного управління юстиції Запорізької області про визнання протиправними дій щодо проведення другої уцінки арештованого майна та скасування акту про зниження вартості майна від 28.08.2012 року по виконавчому провадженню № 25469243,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Перший Український міжнародний банк", звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Відділу державної виконавчої служби Бердянського міськрайонного управління юстиції Запорізької області про визнання протиправними дій щодо проведення другої уцінки арештованого майна та скасування акту про зниження вартості майна від 28.08.2012року по виконавчому провадженню № 25469243.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

На виконанні у відділі державної виконавчої служби Бердянського міськрайонного управління юстиції Запорізької області знаходиться виконавче провадження № 25469243 з примусового виконання виконавчого напису від 01 червня 2009 року, зареєстрованого в реєстрі за № 2975, вчиненого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_1, щодо звернення стягнення на квартиру номер АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_2.

З метою примусового виконання вищевказаного виконавчого документа державним виконавцем було накладено арешт на нерухоме майно боржника - ОСОБА_2, а саме на квартиру номер АДРЕСА_1 що є предметом іпотеки за кредитним договором № 5575855 від 03.08.2007 року, укладеному між ПАТ «Перший українській міжнародний банк» та ОСОБА_2

У відповідності до ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження» та на підставі договору № 08-0027/12 від 28.04.2012 року про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого майна, державним виконавцем передано арештоване нерухоме майно торгівельній організації ТОВ «ТД ЕЛІТ СЕРВІС» для реалізації за ціною 215 941,00 грн. (без урахування ПДВ).

22.06.2012 року у зв'язку з тим, що перші прилюдні торги з продажу арештованого нерухомого майна, що належить ОСОБА_2 за ціною 215 941,00 грн. не відбулися, державним виконавцем проведено уцінку вищевказаного майна на 25%, внаслідок якої вартість майна складала 161 955,75 грн. (без урахування ПДВ).

31.07.2012 року на адресу ПАТ «ПУМБ» надійшло повідомлення торгівельної організації ТОВ «ТД ЕЛІТ СЕРВІС» № 1020, про те, що 13.08.2012 року будуть проводитися прилюдні торги з реалізації нерухомого арештованого майна (предмета іпотеки), належного ОСОБА_2 за ціною 161 955,75 грн. (без урахування ПДВ).

25.09.2012 року на адресу ПАТ «ПУМБ» надійшло повідомлення від торгівельної організації ТОВ «ТД ЕЛІТ СЕРВІС» за №1289 про те, що 10.10.2012 року будуть проводитися прилюдні торги з реалізації нерухомого арештованого майна (предмета іпотеки), належного ОСОБА_2 за ціною 107 970,50 грн.(без урахування ПДВ).

З вищевказаного повідомлення вбачається, що другі прилюдні торги з реалізації іпотечного майна не відбулися, у зв'язку з відсутністю покупців. На підставі цього державним виконавцем було проведено другу переоцінку вищевказаного іпотечного майна на 50%, після чого вартість майна склала 107 970,50 грн. (без урахування ПДВ).

Позивач вважає, що проведення другої переоцінки вищевказаного майна є незаконним з наступних підстав.

Відповідно до п. 1.4 Типового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого арештованого майна, реалізація предмета іпотеки здійснюються з урахуванням вимог Закону України «Про іпотеку».

Аналогічна норма передбачена і ч. 8 ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження», у якій зазначено, що примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку».

Права та обов'язки іпотекодержателя у разі визнання прилюдних торгів такими, що не відбулись регулюється, зокрема, ст. 49 Закону України «Про іпотеку».

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг» від 22.09.2011 № 3759- VI внесено зміни до ст. 49 Закону України «Про іпотеку», внаслідок чого після набрання чинності вищевказаних змін ст. 49 даного Закону передбачено, що за результатами других прилюдних торгів призначається проведення у тому самому порядку третіх прилюдних торгів. Початкова ціна продажу предмета іпотеки на третіх прилюдних торгах може бути зменшена не більш як на 50 відсотків початкової вартості.

Згідно прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг» дія цього закону не поширюється на кредитні договори, укладені до набрання ним чинності.

Таким чином, на підставі того, що кредитний договір між ОСОБА_2 та ПАТ «ПУМБ» укладено 03.08.2007 року, тобто до набрання чинності вказаним вище Законом, державний виконавець зобов'язаний керуватись статтею 49 Закону України «Про іпотеку», викладену в попередній редакції.

Так, за ч. 2 ст. 49 Закону України «Про іпотеку» за результатами перших прилюдних торгів, призначається проведення на тих же умовах других прилюдних торгів, які мають відбутися протягом одного місяця з дня проведення перших прилюдних торгів. Початкова ціна продажу предмета іпотеки на других прилюдних торгах може бути зменшеною не більше ніж на 25 відсотків.

Ст. 49 Закону України «Про іпотеку» в зазначеній редакції взагалі не передбачає проведення третіх прилюдних торгів, а відтак і здійснення другої уцінки предмета іпотеки.

Виходячи з наведеного позивач вважає, що державний виконавець при виконанні виконавчого провадження ВП № 25469243 діяв за загальними правилами реалізації майна, на яке звернене стягнення, котрі визначені ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження" і не дотримався ч. 2 ст. 49 Закону України "Про іпотеку", що у свою чергу є порушенням п. 8 ст.54 Закону України "Про виконавче провадження".

Будучи належним чином повідомленим про день, час та місце судового розгляду справи, представник позивача у судове засідання, призначене на 17.10.2012року не з'явився, через відділ діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду надав заяву про розгляд справи в письмовому провадженні, без його участі. Крім того, надав доповнення до мотивувальної частини адміністративного позову, де зазначив, що при ознайомлені з матеріалами виконавчого провадження було встановлено, що звіт про незалежну оцінку нерухомості - іпотечного майна, яке належить на праві власності ОСОБА_2 складено та підписано 17.01.2012 року суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_5 Відповідно до п. 5 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження » звіт про оцінку майна у виконавчому проваджені вважається чинним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно. Отже, на час проведення повторної уцінки, а саме 28.08.2012 року, звіт про незалежну оцінку нерухомості від 17.01.2012 року вже був не чинним. Таким чином, на думку представника позивача, державний виконавець був зобов'язаний, відповідно до вищезазначених вимог законодавства, ініціювати проведення повторної оцінки арештованого майна - предмета іпотеки, відповідно до вимог ст.ст. 13, 58 Закону України «Про виконавче провадження».

Будучи належним чином повідомленим про день, час та місце судового розгляду справи відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив. 16.10.2012 року через відділ діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду надійшло клопотання відповідача про проведення судового засідання без участі представника ВДВС Бердянського міськрайонного управління юстиції Запорізької області. Крім того, 15.10.2012 року до суду надійшли письмові заперечення на адміністративний позов, де відповідач зазначив, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг» №3795-VI від 22.09.2011 року , а саме п. 2 прикінцевих положень зазначено, що дія цього Закону не поширюються на кредитні договори укладені до набрання ним чинності, то слід застосовувати Закон України «Про іпотеку» без урахування внесених змін (а саме в редакції від 2004 року). Постанова Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 14 передбачає, що в разі наявності суперечності між нормами законів, що мають однакову юридичну силу, застосуванню підлягає той з них, який прийнято пізніше. Відповідно до рішень Конституційного суду України, викладеним у п. 3 мотивувальної частини рішення від 03.10.1997 року № 4-ЗП про набуття чинності Конституції України, в якому роз'яснено, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однокової сили, які за змістом суперечать один одному. Загальновизнаним є те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачене самим цим актом, автоматично скасовує однопредметний акт, який діяв у часі раніше. З вищевикладеного представник відповідача, приходить до висновку, що Закон України «Про виконавче провадження» та Закон України «Про іпотеку» мають однакову юридичну силу, однак Закон України «Про виконавче провадження» прийнято пізніше, таким чином в разі наявності колізії він має вищу юридичну силу, ніж Закон України «Про іпотеку», до того ж в ч. 8 ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що звернення стягнення на предмет іпотеки проводиться з урахуванням Закону України «Про іпотеку», а не згідно нього. В ч. 1 ст. 41 Закону України «Про іпотеку» також зазначено, що реалізація предмета іпотеки проводиться у межах процедури виконавчого провадження, та з дотриманням Закону України «Про іпотеку». У зв'язку з викладеним, вважає проведення уцінки арештованого майна на 50% від початкової вартості законною та просить у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» відмовити.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

На виконанні у ВДВС Бердянського міськрайонного управління юстиції Запорізької області перебуває виконавче провадження №25469243 з примусового виконання виконавчого напису від 01 червня 2009 року, зареєстрованого в реєстрі № 2975 , вчиненого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_1, про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1 яка належить на праві власності ОСОБА_2 для задоволення вимог іпотекодержателя ПАТ «ПУМБ» за кредитним договором № 5575855 від 03.08.2007року.

30.03.2011 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 25469243 з примусового виконання вищезазначеного виконавчого документу.

16.05.2011 року при проведенні виконавчих дій відповідно до ч.2 ст.57 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем описано та арештовано нерухоме майно боржника, на яке необхідно звернути стягнення за виконавчим документом.

Згідно звіту про оцінку об'єкта нерухомості суб'єкта оціночної діяльності ПП ОСОБА_5 вартість трикімнатної квартири, загальної площею 56,2 кв.м., в тому числі житловою площею 41,2 кв.м., що розташована за адресою : АДРЕСА_1 станом на 17 січня 2012 року становила 215 941,00 грн.

Відповідно до протоколу про результати проведення конкурсу (витягу з протоколу) від 24 квітня 2010 року за результатами розгляду конкурсних пропозицій щодо реалізації арештованого майна, а саме: квартири АДРЕСА_1 переможцем було визнано ТОВ «ТД ЕЛІТ СЕРВІС».

У відповідності до ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження» та на підставі договору № 08-0027/12 від 28.04.2012 року про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого майна, державним виконавцем передано вищевказане арештоване нерухоме майно торгівельної організації ТОВ «ТД ЕЛІТ СЕРВІС» для реалізації за ціню 215 941,00 грн.

В зв'язку із відсутністю купівельного попиту вищезазначене арештоване майно не було реалізоване.

У відповідності до ч. 5 ст.62 Закону України «Про виконавче провадження», п.п.4.5, 5.5.10 Інструкції з організації примусового виконання рішень, ч. 2 ст.49 Закону України «Про іпотеку», державним виконавцем проведено уцінку майна на 25% від початкової вартості, про що 22.06.2012 року державним виконавцем складено акт. Згідно зазначеного акту знижено вартість арештованого майна шляхом уцінки вартості, визначеної експертом, на 25 % та визначена ціна для реалізації в розмірі 161 955,75 грн.

26.07.2012 року ТОВ «ТД ЕЛІТ СЕРВІС» направлені на адресу позивача, відповідача, третіх осіб повідомлення, згідно яких прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна, призначені на 13.08.2012 року, за ціною 161 955,75 грн.

ТОВ «ТД ЕЛІТ СЕРВІС» тим же адресатам направлені повідомлення про те, що торги не відбулися у зв'язку із відсутністю купівельного попиту.

28.08.2012 року державним виконавцем проведено другу уцінку майна на 25% від початкової вартості (відповідно до ч. 5 ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження», п.п. 4.5, 5.5.10 Інструкції з організації примусового виконання рішень, ч. 2 ст.49 Закону України «Про іпотеку»), про що державним виконавцем складено акт. Згідно зазначеного акту знижено вартість арештованого майна шляхом уцінки вартості, визначеної експертом, на 50 % та визначена ціна для реалізації в розмірі 107 970,50 грн.

20.09.2012 року ТОВ «ТД ЕЛІТ СЕРВІС» направлені на адресу позивача, відповідача, третіх осіб повідомлення, згідно яких прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна - квартири, призначені на 10.10.2012 року, за ціною 107 970,50 грн. Спірним питанням по даній справі, з урахуванням заявлених вимог та заперечень, є наявність або відсутність правових підстав здійснення відповідачем другої уцінки та зниження на 50 % вартості нерухомого майна, яке забезпечене іпотекою.

Розв'язуючи даний спір, суд виходить з наступного.

Питання примусового виконання рішень судів та інших виконавчих документів, яким у тому числі є виконавчий напис нотаріуса, регулюється Законом України "Про виконавче провадження" (надалі - Закон № 606).

Згідно зі ст. 11 цього Закону державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Одним із заходів примусового виконання рішень є звернення стягнення на майно боржника.

Ст. 52 Закону № 606 визначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації.

Статтею 62 Закону № 606 визначений порядок реалізації майна, на яке звернено стягнення.

Відповідно до частини 5 вказаної статті не реалізоване на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах протягом двох місяців майно підлягає уцінці державним виконавцем, що проводиться в десятиденний строк з дня визнання прилюдних торгів чи аукціону такими, що не відбулися, або закінчення двомісячного строку реалізації майна на комісійних умовах. Майно може бути уцінене не більш як на 30 відсотків. У разі нереалізації майна в місячний строк з дня проведення уцінки воно повторно уцінюється в такому самому порядку, але не більш як на 50 відсотків початкової вартості майна.

Разом з тим, частиною 8 ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку». Зазначене кореспондується з п. 1.4. Типового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого арештованого майна.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг» від 22.09.2011 № 3759Л/І (надалі Закон №3795-У/І від 22.09.2011) внесено зміни до ст. 49 Закону України «Про іпотеку», внаслідок чого після набрання чинності вищевказаних змін ст. 49 даного Закону передбачено, що за результатами других прилюдних торгів призначається проведення у тому самому порядку третіх прилюдних торгів. Початкова ціна продажу предмета іпотеки на третіх прилюдних торгах може бути зменшена не більш як на 50 відсотків початкової вартості.

В той же час, згідно прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг» дія цього закону не поширюється на кредитні договори, укладені до набрання ним чинності.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 Закону України «Про іпотеку» в редакції що діяла на момент укладення кредитного договору, за результатами перших прилюдних торгів, призначається проведення на тих же умовах других прилюдних торгів, які мають відбуватися протягом одного місяця з дня проведення перших прилюдних торгів.

Отже, приписи ст. 49 Закону України «Про іпотеку» в даній редакції взагалі не передбачають проведення третіх прилюдних торгів, а відтак і здійснення другої уцінки іпотеки.

Таким чином, законодавець Законом №3795-У/І від 22.09.2011 привів у відповідність положення ст. 49 Закону України «Про іпотеку» до ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження», при цьому чітко визначивши, що реалізація іпотечного майна, яке забезпечує виконання кредитних договорів, укладених до прийняття цього Закону, здійснюється на підставі положень ст. 49 Закону України «Про іпотеку» у старій редакції.

Оскільки судом встановлено, що державний виконавець за виконавчим провадженням № 25469243 проводив виконавчі дії з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса, вчиненому на іпотечному договорі, укладеному в забезпечення зобов'язань за кредитним договором № 5575855, укладеним між ПАТ «ПУМБ» та ОСОБА_203 серпня 2007року, то відповідач мав керуватися статтею 49 Закону України «Про іпотеку», викладеною у попередній редакції. Відтак, дії відповідача щодо проведення другої уцінки іпотечного майна є неправомірними.

При цьому, суд не приймає до уваги доводи відповідача та вважає безпідставними посилання на наявність однакової юридичної сили в межах спірних правовідносин положень статі 62 Закону № 606 та ст.49 Закону України «Про іпотеку», як і на доводи щодо застосування зазначених, на думку відповідача, положень законодавства по строку їх прийняття, з огляду на час прийняття та набуття законної сили внесених змін до вищезазначених законодавчих актів. Внесені зміни до ст.49 Закону України «Про іпотеку» відбулись за Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг» від 22.09.2011 року № 3759У/І набули чинності з 16.10.2011 року, а внесені зміни до ст.62 Закону № 606 відбулись значно раніше.

Також суд зазначає, що в межах спірних правовідносин положення ст. 49 Закону України «Про іпотеку» є спеціальною нормою законодавства по відношенню до ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження», яка є загальною та регламентує порядок реалізації арештованого майна на підставі виконавчих документів, визначених ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження».

З огляду на вищенаведене, суд вбачає в діях відповідача порушення діючого законодавства при проведенні ним другої уцінки іпотечного майна, які спричинили порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача та приходить до висновку, що відповідач як суб'єкт владних повноважень порушив вимоги чинного законодавства України.

Отже, позов ПАТ «ПУМБ» є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі.

У відповідності з приписами ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України з Державного бюджету України підлягають стягненню витрати позивача у виді сплаченого судового збору за подачу адміністративного позову.

На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 17-20, 51, 69-71, 86, 94, 159-163, 181, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» до Відділу державної виконавчої служби Бердянського міськрайонного управління юстиції Запорізької області про визнання протиправними дій щодо проведення другої уцінки арештованого майна та скасування акту про зниження вартості майна від 28.08.2012року по виконавчому провадженню № 25469243 - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними дії відділу державної виконавчої служби Бердянського міськрайонного управління юстиції Запорізької області щодо проведення другої уцінки арештованого нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1, належної ОСОБА_2, здійсненої у виконавчому провадженню № 25469243.

Скасувати акт про зниження вартості майна від 28 серпня 2012 року по виконавчому провадженню № 25469243, який вчинено державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Бердянського міськрайонного управління юстиції Запорізької області Курасовою Н.І., після якого вартість арештованого майна склала 107 970,50 грн. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова складена та підписана у нарадчій кімнаті 17 жовтня 2012 року о 14 год.40 хв.

Суддя Спасова Н.В.