Справа № 2506/5258/2012 Провадження № 22-ц/2590/3255/2012 Головуючий у I інстанції - Литвиненко І.В.

Категорія - цивільна Доповідач - Ішутко В. М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2012 року

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіІшутко В.М.

суддів:Іваненко Л.В., Харечко Л.К.,

при секретарі:Шкарупі Ю.В.,

за участю:ОСОБА_5, представника відповідача ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 27 серпня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Служби автомобільних доріг у Чернігівській області про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визнання незаконними та скасування наказів, відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 27 серпня 2012 року у задоволенні позову ОСОБА_5 до Служби автомобільних доріг у Чернігівській області про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визнання незаконними та скасування наказів, відшкодування моральної шкоди відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати та постановити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що скорочення відбулося незаконно, відповідно до штатних розписів від 03.03.2012 р. та 02.04.2012 р. посада провідного юрисконсульта не скорочувалась, тобто фактично скорочення не відбулося.

Зазначає, що згідно п. 1.1 наказу № 19 від 17.02.2012 р. - юридичний відділ ліквідується цілком, а п. 13 вказаного наказу, скорочується лише посада провідного юрисконсульта, що є незаконною.

Апелянт зазначає, що була порушена процедура скорочення, так як відповідно до ч.3 ст. 22 ЗУ «Про професійні спілки їх права та гарантії діяльності», якщо роботодавець планує звільнення працівників, він повинен завчасно, не пізніше як за три місяці до намічуваних звільнень надати профспілкам інформацію щодо цих заходів. Однак згідно виписки з протоколу № 14 від 14.03.2012 р. засідання профспілкового комітету Служби, питання про попередження про наступне скорочення його посади профспілкою розглядалося вже після того як його попередили про звільнення.

Крім того, зазначає апелянт, що при звільненні не було враховано переважне право на залишення його на роботі та незаконно він був притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

Вислухавши доповідь судді - доповідача, доводи та заперечення ОСОБА_5, представника відповідача ОСОБА_6, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без зміни, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким вимогам відповідає рішення суду першої інстанції.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що звільнення позивача з роботи та накладення дисциплінарного стягнення було здійснено відповідачем з дотриманням вимог законодавства.

З таким висновком суду погоджується апеляційний суд з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач згідно наказу № 71 - ос від 25.11.2010 р. був прийнятий на посаду провідного юрисконсульта Служби автомобільних доріг у Чернігівській області.

17.02.2012 року відповідачем був виданий наказ за №19 від „Про внесення змін до штатного розпису та скорочення штату(чисельності) працівників Служби автомобільних доріг", в якому зазначено про майбутню ліквідацію юридичного відділу, об'єднання юридичної та кадрової служби у відділ правової та кадрової роботи та пов'язаним з цим скороченням посади провідного юрисконсульта.

12 березня 2012 року ОСОБА_5 був попереджений в порядку, передбаченому ст. 49 - 2 КЗпП України про майбутнє звільнення із займаної посади за п.1 ст. 40 КЗпП України. 20 березня 2012 року йому було запропоновано переведення на посаду водія легкового автомобіля середнього класу, від якої позивач відмовився. Також на час звільнення позивача були наявні вакантні посади начальника відділу якості, технічного контролю та нових технологій та інженера - лаборанта лабораторії з контролю якості виробництва, які не відповідали кваліфікації та освіти позивача.

Судом встановлено, що рішенням профспілкового комітету Служби автомобільних доріг у Чернігівській області від 04.05.2012 року було надано згоду адміністрації Служби автомобільних доріг на розірвання трудового договору з працівником ОСОБА_5 за п.1 ст. 40 КЗпП України, що підтверджується випискою протоколу № 22.

Суд обґрунтовано зазначив, що у відповідача дійсно відбулось скорочення штату працівників і підстав для визнання незаконними наказів та поновлення на роботі позивача, який був звільнений з 01.06.2012 року з посади провідного юрисконсульта за п. 1 ст. 40 КЗпП України не має.

Також суд обґрунтовано відмовив і у задоволенні позову про скасування наказу №28-ОС від 01.06.2012 року про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за відсутність його на роботі 01.06.2012 року з 8-00 години до 12-30 год. Доводи апелянта про те, що він незаконно був притягнутий до дисциплінарної відповідальності спростовуються матеріалами справи: доповідною начальника адміністративно-господарського відділу, пояснювальною охоронця, актом про відмову від дачі пояснень.

Доводи апелянта про те, що при його звільненні не було враховано переважне право на залишення на роботі не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до штатного розпису у відповідача існувала одна посада провідного юрисконсульта, яка була скорочена, з якої і був звільнений позивач і до того ж, відповідно до ст. 42 КЗпП України переважне право на залишення на роботі надається в тому разі, якщо працює двоє і більше працівників з однаковою посадою з додержанням умов, передбачених зазначеною статтею.

За таких підстав, коли рішення суду відповідає матеріалам справи і вимогам закону, апеляційний суд не вбачає підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 27 серпня 2012 року залишити без зміни.

Ухвала набирає чинності негайно і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий:Судді: