Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31 жовтня 2012 р. Справа № 2а/0570/12912/2012
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 10 год.25 хв.
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Спасової Н.В.
при секретарі Агамірова Т.Е.
за участю:
представника прокуратури Хейфець Р.В.
представника позивача Паніної Т.В.
відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Кіровського міжрайонного прокурора Донецької області, який діє в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України у місті Жданівка Донецької області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік у сумі 500,00 грн.
В С Т А Н О В И В:
У серпні 2012 року Кіровський міжрайонний прокурор Донецької області, діючи в інтересах держави, в особі управління Пенсійного фонду України у місті Жданівка Донецької області звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому вказував, що відповідач як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування перебуває на обліку у позивача і має заборгованість зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік у розмірі 1591,20 грн. Посилаючись на положення Законів України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» просив стягнути з відповідача зазначену суму недоїмки у судовому порядку.
Під час судового розгляду справи, у зв'язку із частковою добровільною сплатою відповідачем суми заборгованості зі сплати внеску до Пенсійного фонду, прокурор зменшив розмір позовних вимог та просив стягнути з відповідача на користь позивача суму боргу у розмірі 500,00 грн.
У судовому засіданні представники прокуратури та позивача позовні вимоги підтримали, надали пояснення, аналогічні викладеному у позовній заяві, просили про задоволення позову.
Відповідач позовні вимоги повністю визнав. Додатково зазначив, що заборгованість виникла в зв'язку з відсутністю у нього на даний час коштів. Планує сплатити заборгованість на протязі місяця.
Заслухавши сторін та їх представників, дослідивши подані матеріали та докази, суд приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_3 знаходиться на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності та як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування перебуває на обліку в управління Пенсійного фонду України у місті Жданівка Донецької області.
За період з липня 2010 року по грудень 2010 року відповідач повинен був сплатити мінімальний страховий внесок у розмірах, встановлених для відповідних місяців: для липня - вересня 2010 року - по 294,82 грн. щомісяця, для жовтня - листопада 2010 року - по 301,12 грн. щомісяця, для грудня 2010 року - 306,10 грн.
Проте у зазначених розмірах внески до ПФУ відповідач не сплачував, внаслідок чого станом на 23 травня 2012року за ним рахувалась заборгованість у сумі 1557,60 грн.
На вказану суму позивачем 23 травня 2012 року була сформована вимога про сплату боргу № Ф-25, яка була направлена на адресу відповідача та отримана останнім.
Відповідач зазначений у вимозі борг сплатив частково.
Згідно картки особового рахунку відповідача станом на 30.10.2012 року залишається не сплаченою сума внесків на загальнообов'язкове державне пенсій страхування у розмірі 500,00 грн.
З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», яким введено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку вказаного внеску, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Відповідно до ч. 7 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.
На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.
Аналогічні положення містяться в Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Так, відповідно до пп. 8.1. Інструкції стягнення заборгованості із сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості, або застосування штрафних санкцій.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача як страхувальника заборгованості по внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, не сплачених до Пенсійного фонду України за період до 1 січня 2011 року.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають, зокрема, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції, яка була чинною до 01 січня 2011 року, страхувальник зобов'язаний був, зокрема, нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Частиною 6 ст. 20 вказаного Закону, яка регулює питання обчислення та сплати страхових внесків, визначено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Базовим звітним періодом для таких страхувальників, як відповідач, є квартал.
Законом України «Про внесення змін до Законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 08 липня 2010 року № 2461-VI підпункт 4 пункту 8 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» викладено в такій редакції:
«Фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.
Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески».
Закон набрав чинності 17 липня 2010 року і діяв до 01 січня 2011 року - дня набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Пунктом 4.7 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, в редакції, яка підлягала застосуванню щодо спірного періоду і діяла до 01 січня 2011 року, встановлено, що для таких застрахованих осіб як позивач розмір мінімального страхового внеску визначається шляхом множення мінімального розміру заробітної плати, установленої законом на той час, за який здійснюється розрахунок сум страхових внесків, на 33,2 відсотка.
Статтею 53 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та ст. 2 Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» установлено на 2010 рік мінімальну заробітну плату у місячному розмірі, зокрема, з 1 липня - 888 гривень, з 1 жовтня - 907 гривень, з 1 грудня - 922 гривні.
Виходячи з наведених вимог законодавства для таких застрахованих осіб як позивач розмір мінімального страхового внеску становив: у липні - вересні 2010 року - 294,82 грн. щомісяця, у жовтні - листопаді 2010 року - 301,12 грн. щомісяця, у грудні 2010 року - 306,10 грн.
До 17 липня 2010 року діяла редакція підпункту 4 пункту 8 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, придбання спеціального торгового патенту), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом у фіксованому розмірі.
Відповідач як фізична особа-підприємець за спірний період 2010 року страхові внески до Пенсійного фонду України обчислив та сплатив у фіксованому розмірі.
Між тим, з 17 липня 2010 року - з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 08 липня 2010 року № 2461-VI порядок обчислення страхових внесків змінився і їх сплата вже не повинна була відбуватися з фіксованого розміру.
Зміни, що відбулися в законодавстві з питань обчислення страхових внесків для фізичних осіб - підприємців, відповідачем враховані не були, що призвело до заниження суми страхових внесків.
У зв'язку з наведеним органом Пенсійного фонду України фізичній особі - підприємцю і було донараховано страхові внески, і складено вимогу про сплату боргу.
Згідно з пп. 8.2 п. 8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1, органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки у випадку, зокрема, якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Відповідно до наведених вимог законодавства органом Пенсійного фонду України на підставі даних особового рахунка платника на всю суму боргу правомірно сформовано вимогу.
Згідно з ч. 12 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Частиною 15 ст. 106 Закону визначено, що строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.
Оскільки відповідач протягом встановленого законом строку суми страхових внесків своєчасно та в повному обсязі не сплатив, тому виходячи з вимог законодавства несплачені суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись статтями 23, 94, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги Кіровського міжрайонного прокурора Донецької області, який діє в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України у місті Жданівка Донецької області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік у сумі 500,00 грн.- задовольнити.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь управління Пенсійного фонду України в місті Жданівка Донецької області суму заборгованості зі сплати внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік у розмірі 500 (п'ятсот) гривень, 00 (нуль) копійок.
Постанова складена та підписана у нарадчій кімнаті та її вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 31 жовтня 2012року, в присутності відповідача та представників прокуратури та позивача. Повний текст постанови складений 05 листопада 2012року.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанови, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Спасова Н.В.