ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2012 р. Справа № 52473/11 /9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Обрізко І.М.,

суддів Глушка І.В., Макарика В.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Козівському районі Тернопільської області на постанову Козівського районного суду Тернопільської області від 04 січня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Козівському районі Тернопільської області про зобов'язання провести нарахування та виплату недоплаченої державної соціальної допомоги,-

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася 11.12.2010 року в суд з адміністративним позовом та просила визнати неправомірними дії відповідача, зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Козівському районі Тернопільської області нарахувати і виплатити недоплачену як дитині війни щомісячну державну допомогу за період з 09.07.2007 року по 31.12 2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, з 01.01.2010 року по день постановлення рішення з врахуванням виплачених сум.

Вимоги мотивовані тим, що вона належить до категорії громадян, на яких поширюються соціальні пільги та категорії, передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни». У зв'язку з тим, що 22.05.2008 року рішенням Конституційного Суду України було визнано такими, що не відповідають Конституції України відповідні положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», якими була зупинена дія положень чинного законодавства України, на підставі якого держава зобов'язувалась доплачувати щомісячну соціальну допомогу, відповідач зобов'язаний був здійснити її перерахування пенсії за 2007-2010 роки, однак подібного ним зроблено не було.

Постановою Козівського районного суду Тернопільської області від 04 січня 2011 року в порядку скороченого провадження позовні вимоги задоволено. Визнано незаконними дії відповідача. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Козівському районі Тернопільської області здійснити нарахування та виплату недоплаченого підвищення пенсії позивачу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 09.07.2007 року по 31.12 2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, з 01.01.2010 року по 04.01.2011 року, з врахуванням виплачених сум.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням управління Пенсійного фонду України в Козівському районі Тернопільської області подало апеляційну скаргу з якої із-за порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та постановити рішення, яким відмовити позивачці в задоволенні позову.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вбачає її частково аргументованою.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що позивачка має статус дитини війни, у відповідності до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що вбачається з відмітки в її пенсійному посвідченні.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Як визначено ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 52 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» розміри державних соціальних гарантій на 2010 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. Закон України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» у наведеній нормі відсилає до відповідних законів України. Тобто у даному випаду застосовується спеціальний закон, яким передбачається право на отримання підвищення до пенсії певної категорії осіб - Закон України «Про соціальний захист дітей війни».

Разом з тим, судом першої інстанції не враховано пропущення позивачкою строку звернення до адміністративного суду, який передбачений ч.2 ст. 99 КАС України.

Зважаючи на те, що підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком не нараховувалось відповідачем, виходячи з позовних вимог колегія суддів вважає, що в даному випадку слід застосовувати шестимісячний строк звернення до суду відповідно до ст. 99 КАС України, оскільки законодавством інших строків з цього приводу не встановлено та відсутні підстави для його поновлення.

З аналізу наведених правових норм та обставин справи, колегія суддів вважає, що позовні вимоги позивачки щодо нарахування державної соціальної допомоги дитині війни у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком в період з 11.06.2010 року являються обґрунтованими, виходячи зі строку звернення до адміністративного суду (11.12.2010 року), врешті вимоги слід залишити без розгляду.

Разом з тим, на думку колегії суддів є зайвим обмеження строком перерахування та виплата недоотриманого підвищення на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, оскільки внесенням змін до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» слугуватиме підставою для зміни нарахувань і виплат розміру означеного вище підвищення до пенсії.

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги являються частково суттєвими і складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також має місце невідповідність висновків суду обставинам справи.

Судові витрати слід вирішити у відповідності до ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 94, 183-2, 195, 196 ч.4, 197, 198, 205, 207, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Козівському районі Тернопільської області задоволити частково.

Постанову Козівського районного суду Тернопільської області від 04 січня 2011 року по справі № 2а-21/11/1908 скасувати, та постановити нову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задоволити частково.

Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Козівському районі Тернопільської області в нарахуванні та виплаті підвищення до пенсії ОСОБА_1.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Козівському районі Тернопільської області провести ОСОБА_1 нарахування та виплату підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з врахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» починаючи з 11.06.2010 року з врахуванням виплачених сум.

Врешті позов залишити без розгляду.

Стягнути з Державного бюджету України в користь ОСОБА_1 01,70 грн. сплачених судових витрат.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.М. Обрізко

Судді І.В. Глушко

В.Я. Макарик