Справа 2-155

2008 року

У ХВАЛА

ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

14 квітня 2008 року Зачепилівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого                    - судді Г.В.Бойка,

при секретарі                   - С.В.Оданець,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Зачепилівка цивільну справу №2-155/2008 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, - 

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, в якому зазначила, що з відповідачем по даному позову вона перебуває у законному шлюбі, який зареєстровано 30.12.1975 року Чернещинською сільською радою Зачепилівського району Харківської області, актовий запис № 26. Від даного шлюбу вони мають трьох дітей, одна з них неповнолітня донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,  батьком яких в їх свідоцтвах про народження записаний відповідач.

Спільне життя з відповідачем не склалося, в сім'ї стали часто виникати сварки, скандали, на ґрунті недовіри одне одному, шлюбні стосунки не підтримують, тому просить суд розірвати шлюб укладений між нею та ОСОБА_2

Крім того, позивачка просить суд призначити стягнення аліментів з відповідача на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживають з позивачкою. ОСОБА_1 зазначила, що відповідач офіційно не працює, але одержує орендну плату за земельний пай і тому має матеріальну змогу надавати допомогу своїй  доньці.

Під час судового розгляду справи позивачка ОСОБА_1 звернувся до суду з письмовою заявою про залишення позову без розгляду у зв'язку з примиренням.

Суд вважає можливим задовольнити заяву позивача і залишити позов без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст. 207 п.5 ЦПК України суддя, - 

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1про залишення позовної заяви без розгляду - задовольнити.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів  - залишити без розгляду.

Залишення позовної заяви без розгляду не позбавляє права звертатися до суду повторно.  

Суддя                                                Г.В.Бойко