Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

Справа № 2-35/2011

05 вересня 2011 року

Буський районний суд Львівської області

в складі: головуючого судді Шендрікова Г. О.,

при секретарі Квасниця Ю.П.

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду місті Буськ цивільну справу за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача ОСОБА_2 акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (надалі ПАТ КБ «Приватбанк») звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № LVXRRX04750064 від 25 липня 2007 року в сумі 4917,05 гривень, а також сплаченого судового збору в сумі 51 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн. за подання позову.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 25 липня 2007 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № LVXRRX04750064. За умовами вказаного договору позивач зобов’язується надати відповідачу на умовах цього договору грошові кошти в сумі 753,60 гривень зі сплатою 12 % річних за користування кредитом з терміном погашення до 25.07.2008 року. Відповідач ОСОБА_1 прийняв на себе зобов'язання сплачувати проценти за користування кредитом та здійснювати повернення кредиту щомісячними платежами відповідно до Графіку. Позивач виконав взяті на себе зобов'язання, а відповідач свої зобов'язання не виконав, внаслідок чого загальний розмір заборгованості 4917,05 гривень.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позов підтримує в повному обсязі, не заперечує проти прийняття по справі заочного рішення.

Відповідачі в судове засіданні не з'явились, належним чином були повідомлені про час і місце розгляду справи, причин своєї неявки суд не повідомили.

В силу ч. 4 ст. 169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідачів, повідомлених належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Згідно ч.1 ст.224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення.

Дослідивши дійсні обставини справи, перевіривши їх доказами, суд приходить до переконання, що позовні вимоги слід задовольнити, виходячи з наступного.

Положення ст. 1048 ЦК України передбачають, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Виходячи з положень ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Судом встановлено, що 25 липня 2007 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір з терміном повернення кредиту до 25 липня 2008 року зі сплатою процентів за користування кредитом 12 % річних. ОСОБА_1 зобов'язувався погасити кредит, сплатити проценти за користування ним на умовах та в порядку, визначених кредитним договором та графіку щомісячних платежів, що зазначено у Додатку № 1 до кредитного договору.

Згідно ст.612 ЦК України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що за порушення грошового зобов'язання, а саме: боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 в терміни, встановлені кредитним договором, кошти не повернув.

Позивач виконав взяті на себе зобов'язання, а відповідач свої зобов'язання не виконав.

Судом встановлено, що згідно зі ст. ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. З огляду на те, що відповідач ОСОБА_1 прострочив погашення платежів кредиту та нарахованих відсотків, чим не виконав взятих за кредитним договором зобов'язань, суд приходить до висновку, що з відповідача слід стягнути заборгованість за кредитним договором. Відтак, з відповідача слід стягнути заборгованість за кредитним договором.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, а відтак з відповідача слід стягнути на користь позивача судові витрати в сумі 171 гривні.

Оскільки відповідач порушив усі вищезазначені норми закону та умови договору, що виразилось у невиконанні належним чином зобов'язань за вказаним кредитним договором, а відтак, суд вважає, що позов є підставним, а тому його слід задовольнити.

          Керуючись ст. ст. 526-530, 536, 610, 625, 629, 1049,1050,1054 ЦК України, 10,60,79, 88, 118, 119, 120 212-215,224-226 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

          позов задоволено повністю.

          Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 акціонерного товариства КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 4917 гривень 05 копійок.

          Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 акціонерного товариства КБ «Приватбанк» судові витрати в сумі 171 гривні.

          Заочне рішення може бути переглянуте Буським районним судом за письмовою заявою відповідача, яка подається у Буський районний суд протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення

          На заочне рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення, через Буський районний суд Львівської області.

          Суддя:                                                            Г. О. Шендрікова