Справа № 106/6908/2012
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.07.2012 Євпаторійський міський суд АР Крим в складі:
Головуючого - судді Вільхового І.М
при секретарі –Александровій С.В
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Роздольне справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Євпаторійської міської ради, треті особи: ОСОБА_2, Служба у справах дітей Євпаторійської міської ради про визнання рішення незаконним, суд-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до суду із зазначеним адміністративним позовом, мотивуючи його тим, що виконавчим комітетом Євпаторійської міської ради 08.06.2012 року прийняте незаконне рішення № 494, яким встановлено час для участі ОСОБА_2 у вихованні малолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, по вівторкам та четвергам з 16 до 18 годин, по неділям з 09.00 до 12.00 годин. Вважає, що вказане рішення встановлює фактичну передачу доньки ОСОБА_3 її батьку ОСОБА_2
Свої вимоги обгрунтовує тим, що вона з 2008 по 2010 рік перебувала у шлюбі з ОСОБА_2. Від сумісного життя в них народилася донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. В період сімейних відносин ОСОБА_2 постійно провокував сварки, в період вагітності ОСОБА_1 допускав відносно неї фізичне насильство за, що було засвідчено постановою Євпаторійського міського суду та притягнено ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП у вигляді штрафу.
Оскільки спільне життя з ОСОБА_2 не склалося, 26.02.2010 року вони розірвали шлюб. При розірванні шлюбу, в питанні щодо місця находження дитини було досягнено згоди, про знаходження дочки ОСОБА_4 за місцем мешкання матері.
25.03.2012 року при зустрічі позивача з ОСОБА_2, останній спровокував конфлікт, хватав за руки, відштовхував від дочки ОСОБА_4, після чого з ОСОБА_2 була проведена профілактична бесіда. Позивач вважає, що при винесенні рішення 14.05.2012 року комісією по захисту прав дитини, фактично вирішувалось питання про місце перебування неповнолітньої ОСОБА_3, а не про можливість приймати участь у вихованні ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, її батьком ОСОБА_2
Тому, на її думку, відповідач ухвалив явно незаконне рішення, не взявши до уваги всіх обставин, що мають істотне значення.
В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали в повному об'ємі, дали пояснення відповідно викладених у адміністративному позові. Окрім того зазначили, що ні Виконавчим комітетом Євпаторійської міської ради ні комісією з питань захисту прав дитини не була прийнята до уваги постанова про відмову в порушенні кримінальної справи від 10.04.2012 року стосовно ОСОБА_2, та факто того, що в наслідок неправомірних дій ОСОБА_2, а саме її побитті, у неї важко проходили пологи.
Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на його необґрунтованість та безпідставність. Вказав, що рішення виконавчого комітету Євпаторійської міської ради № 494 від 08.06.2012 року будо винесено відповідно до вимог законодавства. Факти зазначенні позивачем у позові щодо невідповідної поведінки ОСОБА_2 розглядались на засіданні Виконавчого комітету Євпаторійської міської ради та на комісії з питань захисту прав дитини, але постанова про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУоАП була винесена Євпаторійським міським судом у 2008 році тому не могла бути прийнята до уваги в повній мірі. Щодо подій які відбулися 25.03.2012 року, то ОСОБА_2 заперечував свою неадекватну поведінку та вказав, що конфлікт спровокувала сама ОСОБА_1 По зазначеному факту було запитано дільничного інспектора Седенко Р.А., але було вияснено, що ОСОБА_5, при зустрічах ОСОБА_1 та ОСОБА_2, був присутній не у якості дільничного інспектора, а у якості сторонньої особи, показання якого теж не могли бути прийняті до уваги в повній мірі, але ОСОБА_2 було зроблено зауваження. Таким чином виконавчий комітет Євпаторійської міської ради не знайшов підстав у відмові в задоволенні заяви ОСОБА_2 про встановлення йому часу для участі у вихованні дитини.
Представник третьої особи Служби у справах дітей Євпаторійської міської ради проти позову заперечував, посилаючись на його необґрунтованість та безпідставність. Вказав, що при розгляді заяви ОСОБА_2 про участь у вихованні малолітньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка мешкає з матір’ю ОСОБА_1, ОСОБА_1, були розглянуті усі факти зазначенні позивачем у позові. Щодо невідповідної поведінки ОСОБА_2 розглядались на комісії з питань захисту прав дитини, але постанова про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУоАП була винесена Євпаторійським міським судом у 2008 році тому не могла бути прийнята до уваги в повній мірі. Щодо подій які відбулися 25.03.2012 року, то ОСОБА_2 заперечував свою неадекватну поведінку та вказав, що конфлікт спровокувала сама ОСОБА_1 По зазначеному факту було запитано дільничного інспектора Седенко Р.А., але було вияснено, що ОСОБА_5 при зустрічах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був присутній не у якості дільничного інспектора а у якості сторонньої особи, показання якого теж не могли бути прийняті до уваги в повній мірі, але ОСОБА_2 було зроблено зауваження. Постанова про відмову в порушенні кримінальної справи від 10.04.2012 року стосовно ОСОБА_2 на розгляд комісії не надавалась. Клопотання про залучення свідків від ОСОБА_1 не надходило. Доказів про те, що в наслідок неправомірних дій ОСОБА_2, а саме її побитті, у ОСОБА_1 важко проходили пологи, надано не було.
Третя особа ОСОБА_2, проти позову заперечив, та пояснив, що усі конфлікти провокувала ОСОБА_1, бажає приймати участь у вихованні з дочки ОСОБА_3, вважає, що рішення Виконавчого комітету Євпаторійської міської ради від 08.06.2012 року є законним. Та пояснив, що від звернувся до Служби у справах дітей Євпаторійської міської ради лише після того, як ОСОБА_1 ухилилась від виконання угоди від 30.01.2012 року за якою вони домовились про його участь у вихованні ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Свідок, ОСОБА_6, у судовому засіданні пояснила, що між її дочкою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 постійно виникали конфлікти які спричиняв ОСОБА_2, тривалий час від ОСОБА_2 не було відомостей, дитиною не цікавився. На засіданні Виконавчого комітету Євпаторійської міської ради та на комісії з питань захисту прав дитини присутня не була.
Свідок, ОСОБА_7, у судовому засіданні пояснив, що був кілька разів присутнім при зустрічах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в ході яких ОСОБА_2 оскорбляв та погрожував фізичною розправою ОСОБА_1, також вказав, що взагалі ОСОБА_2 складає враження неврівноваженої людини. На засіданні Виконавчого комітету Євпаторійської міської ради та на комісії з питань захисту прав дитини присутній не був.
Свідок ОСОБА_5, у судовому засіданні пояснив, що, за завданням дільничного інспектора Черемухіна А.А. кілька разів спостерігав зустрічі ОСОБА_1 та ОСОБА_2, 25.03.2012 року ним було зафіксовано конфлікт в ході якого ОСОБА_2С виражався грубою нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_1 на зауваження не реагував. На запитання суду: «у якості кого він спостерігав за зустрічами ОСОБА_1 та ОСОБА_2, та чи представився він працівником міліції». ОСОБА_5 пояснив, що він був присутнім на зустрічах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за проханням дільничного інспектора Черемухіна А.А., при припиненні конфлікту що стався 25.03.2012 року працівником міліції не представлявся та посвідчення не показував.
Вислухав сторони, свідків по справі, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд знаходить позов не підлягаючім задоволенню в повному обсязі, по наступним підставам.
Із сукупності зібраних у справі доказів судом встановлене, що 30.01.2012 року ОСОБА_2 та ОСОБА_8 були запрошені до служби у справах дітей Євпаторійської міської ради, де в присутності спеціаліста домовились про час для участі у вихованні неповнолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2 по неділям протягом однієї години. 14.05.2012 року на за засіданні комісії з питань захисту прав дитини Євпаторійської міської ради було вирішено –клопотати перед виконавчим комітетом встановити ОСОБА_2 час для участі у вихованні малолітньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, по вівторкам та четвергам з 16.00 до 18.00 годин, по неділям з 09.00 до 12.00 годин. При вирішенні цього питання була допитана ОСОБА_1 яка пояснила, що коли вони з ОСОБА_2 знаходились у шлюбі, чоловік побив коли вона знаходилась на 7-му місяці вагітності за що ОСОБА_2 було притягнено до адміністративної відповідальності. ОСОБА_2 постійно погрожує їй фізичною розправою а саме 25.03.2012 року та взагалі вважає, що спілкування ОСОБА_2 шкодить дочці.
При засіданні комісії з питань захисту прав дитини Євпаторійської міської ради, клопотання про залучення свідків від ОСОБА_1 не надходило. Доказів про те, що в наслідок неправомірних дій ОСОБА_2, а саме побитті ОСОБА_1, важко проходили її пологи, надано не було. Свідчення дільничного інспектора Седенко Р.А., що 25.03.2012 року ним було зафіксовано конфлікт в ході якого ОСОБА_2С виражався грубою нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_1 на зауваження не реагував, були прийняті до уваги в неповній мірі оскільки ОСОБА_5 був присутній не у якості дільничного інспектора а у якості сторонньої особи, про що в судовому засіданні засвідчили сторони та представник служби у справах дітей Євпаторійської міської ради.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішення, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано.
Згідно частини першої статті 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини першої та четвертої статті 70 КАС України, належним є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
У відповідності до ст. 71 КАС України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу (ч.1). В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч.2).
Згідно ст. 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.
Статтею 152 СК України, передбачено, право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.
Проте, ст. 155 СК України, передбачено, що здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
У відповідності до ст. 157 СК України,питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Згідно до ст. 158 СК України, за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення.
Тому, на думку суду, підстав для визнання рішення виконавчого комітету Євпаторійської міської ради № 494 від 08.06.2012 року не законним немає, оскільки воно було прийнято уповноваженим органом, на підставі звернення ОСОБА_2, при участі ОСОБА_1, які надавали свої доводи, щодо участі батька у вихованні дитини.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 159-160 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Євпаторійської міської ради, треті особи: ОСОБА_2, Служба у справах дітей Євпаторійської міської ради про визнання рішення Виконавчого комітету Євпаторійської міської ради від 08 червня 2012 року № 494 незаконним та його скасуванні –відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Євпаторійський міський суд АР Крим, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня її проголошення, або з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя: І.М. Вільховий