ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
ПОСТАНОВА
19.11.06 Справа№ 5/1055-28/167А
14 год 40 хв.
За позовом: Дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариства “Львівський автобусний завод” “Автотранспортне підприємство”, м. Львів
до відповідача: Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова, м. Львів
про скасування податкового повідомлення-рішення від 23.01.2006 року № 0004732320/3
Суддя Морозюк А.Я.
Секретар судового засідання
Онишко І.Р.
м. Львів, вул. Личаківська,128,
Зал судового засідання № 302.
Представники сторін
Від позивача: Гапон Н.Г. –представник;
Від відповідача: Яремчук О.В. –старший державний податковий інспектор; Рождественська Л.П. –головний державний податковий інспектор
Дочірнє підприємство Відкритого акціонерного товариства “Львівський автобусний завод” “Автотранспортне підприємство” звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова про скасування податкового повідомлення-рішення від 23.01.2006 року № 0004732320/3, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання по сплаті штрафної(фінансової) санкції в сумі 2 263 178 грн, застосованої відповідно до п.п. 17.1.8 п.17.1 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року № 2181–ІІІ за відчуження без згоди податкового органу активів, що перебувають в податковій заставі.
Розгляд справи відкладався та в судовому засіданні оголошувалася перерва, про що зазначено у відповідних ухвалах суду. В судовому засіданні 03.10.2006 року було оголошено перерву до 09.11.2006 року з метою додаткового вивчення матеріалів справи.
Позивачем подане письмове уточнення позовних вимог(вх.№ 22096 від 20.09.06 року), в якому позивач вказує, що ним допущено пропуск в номері податкового повідомлення-рішення, у зв’язку з чим позивач просить прийняти дане уточнення і скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Галицькому районі м.Львова від 23.01.2006 року № 0004732320/3/04-23-2/22347276. Копію уточнення було вручено представнику відповідача в судовому засіданні 03.10.2006 року під розписку на примірнику уточнення, поданого суду.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, наведених в по зовній заяві (з урахуванням уточнення до позовної заяви вх. № 22096 від 20.09.2006 року). Позивач просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.01.2006 року № 0004732320/3/04-23-2/22347276, позовні вимоги обґрунтовує наступним. Позивач вважає, що ним не здійснювалося операції, що підлягає письмовому узгодженню з податковим органом, тому в діях позивача відсутнє порушення підпункту 8.6.1 пункту 8.6 ст.8 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. Окрім цього, підпунктом 17.1.8 п.17.1 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (в редакції, що діяла на момент проведення вказаної операції) було передбачено, що у разі, коли платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, відчужив такі активи без попередньої згоди податкового органу, якщо отримання такої згоди є обов’язковим згідно з цим Законом, платник податків додатково сплачує штраф у розмірі ста відсотків суми податкового боргу, щодо якого виникло право податкової застави. Станом на 09.09.2002 року податкова заборгованість позивача становила 17 885,46 грн, тому застосування до позивача штрафу в розмірі 2 263 178 грн є неправомірним, оскільки штраф у розмірі суми відчуження було запроваджено лише із внесенням до підпункту 17.1.8 п.17.1 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” змін згідно із Законом України від 20.02.2003 року № 550-ІV. Станом на дату здійснення операції норма підпункту 17.1.8 п.17.1 ст.17 Закону щодо сплати штрафу у розмірі суми такого відчуження, визначеної за звичайними цінами, ще не діяла, а тому накладення штрафу в сумі відчуження 2 263 178 грн за порушення, вчинене в період, коли в Законі ще не було передбачено відповідальність в розмірі суми відчуження (а була передбачена відповідальність в розмірі ста відсотків суми податкового боргу), суперечить конституційному принципу, відповідно до якого закон не має зворотної дії в часі, крім випадків, коли цим законом пом’якшується відповідальність особи.
В судовому засіданні представники відповідача проти позову заперечили з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву та доповненні до відзиву, просять у задоволенні позовних вимог відмовити. Свої заперечення відповідач обґрунтовує тим, що ДП ВАТ „Львівський автобусний завод” “Автотранспортне підприємство” здійснило відчуження майнових прав на суму 2 263 178 грн без відповідного узгодження з ДПІ у Галицькому районі м.Львова, чим порушило п.п 8.6.1 пункту 8.6 ст.8 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, тому до нього правомірно застосовано штраф, передбачений підпунктом 17.1.8 п.17.1 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. Також відповідач зазначив, що відповідно до ст.11 Закону України «Про систему оподаткування»фінансові санкції за наслідками документальних перевірок та ревізій, які здійснюються органами державної податкової служби України та іншими уповноваженими державними органами, застосовуються у розмірах, передбачених законодавчими актами, чинними на день завершення таких перевірок та ревізій. Таким чином ДПІ правомірно застосовано штрафну санкцію на суму відчуження активів без погодження з податковим органом, оскільки така норма була чинною на день завершення перевірки.
В судовому засіданні було досліджено письмові докази, які наявні в матеріалах справи (податкове повідомлення-рішення, акт перевірки, договори, акт прийому-передачі, та інші наявні в матеріалах справи письмові докази).
Відповідно до п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 року № 2747-IV, справу розглянуто в порядку, встановленому цим Кодексом.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.
Працівниками ДПІ у Галицькому районі м. Львова була проведена планова документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства ДП ВАТ “Львівський автобусний завод” “Автотранспортне підприємство” за період з 01.01.2002 року по 01.07.2004 року, за результатами якої складено акт №18/23-2/22347276 від 19.01.2005 року.
На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення –рішення від 15.07.2005 року № 0004732320/0/04-23-2/22347276, яким відповідно до п.п.8.6.1 п.8.6 ст.8, п.п 17.1.8 п.17.1 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року №2181 –ІІІ до ДП ВАТ “Львівський автобусний завод” “Автотранспортне підприємство” застосовано штраф у розмірі 2263178 грн.
В подальшому за результатами адміністративного оскарження відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення від 29.09.2005 року № 0004732320/1/04-23-2/22347276, від 06.12.2005 року № 0004732320/2/04-23-2/22347276 та від 23.01.2006 року № № 0004732320/3/04-23-2/22347276 –всі на ту-ж суму штрафу 2263178 грн та з тих-же підстав.
Позивач оспорює податкове повідомлення-рішення від 23.01.2006 року № 0004732320/3/04-23-2/22347276, яким відповідно до п.п.8.6.1 п.8.6 ст.8, п.п 17.1.8 п.17.1 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року №2181 –ІІІ до ДП ВАТ “Львівський автобусний завод” “Автотранспортне підприємство” застосовано штраф у розмірі 2263178 грн.
Суд вважає необґрунтованими твердження позивача про те, що ним не здійснювалася операція, що підлягає письмовому узгодженню з податковим органом. Так, відповідно до ст.21 Закону України «Про цінні папери і фондову біржу»від 18.06.1991 року № 1201-XII (який був чинним в спірний період), вексель - це цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю). Таким чином, вексель ТзОВ «Севергаз» датою складання 09.07.2002 року на суму 2 263 178 грн 12 коп засвідчував майнове право позивача (ДП ВАТ “Львівський автобусний завод” “Автотранспортне підприємство”) на зазначену суму коштів, і передача його позивачем згідно акту прийому-передачі векселів від 09.09.2002 року на користь ВАТ «Львівський автобусний завод»в погашення заборгованості по договору № 02/04-02-01 від 02.04.2002 року потребувала погодження з ДПІ у Галицькому районі м.Львова в порядку п.п 8.6.1 пункту 8.6 ст.8 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року №2181 –ІІІ (далі - Закон №2181 –ІІІ), оскільки активи позивача перебували в податковій заставі. Тому суд вважає правомірним сам факт застосування до позивача штрафу згідно п.п 17.1.8 п.17.1 ст.17 Закону №2181 –ІІІ).
Однак, суд відзначає, що сума штрафу неправомірно визначена податковим органом в більшому розмірі, аніж його слід було застосувати, виходячи із наступного.
В 2002 році (коли мало місце порушення позивачем п.п 8.6.1 пункту 8.6 ст.8 Закону №2181 –ІІІ) підпункт 17.1.8 п.17.1 ст.17 Закону №2181 –ІІІ діяв в редакції, яка передбачала, що у разі коли платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, відчужив такі активи без попередньої згоди податкового органу , якщо отримання такої згоди є обов”язковим згідно з цим Законом, платник податків додатково сплачує штраф у розмірі ста відсотків суми податкового боргу, щодо якого виникло право податкової застави.
Як вбачається із Довідки про податкову заборгованість по ДП ВАТ “Львівський автобусний завод” “Автотранспортне підприємство” станом на 09.09.2002 року, наданої начальником відділу обліку та звітності відповідача, податковий борг позивача станом на 09.09.2002 року становив 17 885 грн 60 коп.
Законом України від 20.02.2003 року № 550-ІV було внесено зміни до підпункту 17.1.8 п.17.1 ст.17 Закону № 2181 –ІІІ, після чого цей підпункт передбачає, що у разі, коли платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, відчужив такі активи без попередньої згоди податкового органу, якщо отримання такої згоди є обов”язковим згідно з цим Законом, платник податків додатково сплачує штраф у розмірі суми такого відчуження, визначеної за звичайними цінами.
Закон України від 20.02.2003 року № 550-ІV набрав чинності з дня його опублікування(згідно розділу ІІ «Прикінцеві положення»), даний Закон опубліковано в газеті «Урядовий кур’єр»від 26.03.2003 року № 56. Як передбачено пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві положення»Закону України від 20.02.2003 року № 550-ІV, порядок нарахування штрафів, встановлених Законом України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” із змінами, внесеними цим Законом, застосовується з календарного кварталу, наступного за кварталом, в якому набирає чинності цей Закон.
Відповідно до ст.58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.
Виходячи із вищенаведеного, в податкового органу не було правових підстав застосовувати до позивача штраф у розмірі суми такого відчуження, оскільки дана норма не діяла станом на час відчуження. Податковий орган повинен був застосувати до позивача штраф в розмірі 17 885 грн 60 коп (ста відсотків суми податкового боргу).
З огляду на вищенаведене, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову, і скасовує податкове повідомлення-рішення ДПІ у Галицькому районі м.Львова від 23.01.2006 року № 0004732320/3/04-23-2/22347276 в частині застосування до ДП ВАТ “Львівський автобусний завод” “Автотранспортне підприємство” штрафу у сумі 2 245 292 грн 40 коп.
Щодо застосування до ДП ВАТ “Львівський автобусний завод” “Автотранспортне підприємство” частини штрафу у сумі 17 885 грн 60 коп, то в цій частині податкове повідомлення-рішення ДПІ у Галицькому районі м.Львова від 23.01.2006 року № 0004732320/3/04-23-2/22347276 прийняте у відповідності до вимог чинного законодавства, і в задоволенні позову в цій частині суд відмовляє.
Суд вважає безпідставним посилання позивача на ст.11 Закону України «Про систему оподаткування», оскільки штраф за відчуження без згоди податкового органу активів, що перебувають в податковій заставі (який передбачений п.п. 17.1.8 п.17.1 ст.17 Закону № 2181 –ІІІ), не включено в перелік видів податків і зборів(обов’язкових платежів), що міститься в Законі України „Про систему оподаткування”, а тому норма ст.11 зазначеного Закону не стосується порядку визначення розміру штрафу, передбаченого п.п. 17.1.8 п.17.1 ст.17 Закону № 2181 –ІІІ.
На підставі вищенаведеного, керуючись п. 2-1, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень та ст.ст. 69-71, 86, 158, 160, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 року № 2747-IV (із змінами та доповненнями), господарський суд –
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задоволити частково.
2. Скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Галицькому районі м.Львова від 23.01.2006 року № 0004732320/3/04-23-2/22347276 в частині застосування до ДП ВАТ “Львівський автобусний завод” “Автотранспортне підприємство” штрафу у сумі 2 245 292 грн 40 коп.
3. В задоволенні іншої частини позову відмовити.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, передбаченому ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Морозюк А.Я.