УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 22-ц/491/2962/12 Головуючий в суді першої
Справа № 413/5867/12 інстанції - Хардіна О.П.
Категорія 26 (1) Доповідач - Ляховська І.Є.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 жовтня 2012 року м. Кривий Ріг
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :
головуючого - судді Ляховської І.Є.,
суддів - Михайлів Л.В., Соколан Н.О.,
при секретарі - Куреденко О.П.,
за участю - представника відповідача Кукурузи Дар'ї Сергіївни,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 04 вересня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" про відшкодування моральної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
У травні 2012 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» (далі - ПАТ «Кривбасзалізрудком») та просив стягнути з відповідача 192000 грн. на відшкодування моральної шкоди, спричиненої втратою професійної працездатності.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 04 вересня 2012 року позов ОСОБА_5 задоволено частково, на його користь з ПАТ «Кривбасзалізорудком» стягнуто 15500 грн. у відшкодування моральної шкоди.
В апеляційній скарзі ПАТ «Кривбасзалізрудком» ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, на його думку, суд помилково залучив його до участі у справі в якості відповідача та не врахував, що шахта, на якій працював позивач була виключена зі складу структурних одиниць ВО "Кривбасруда", і ПАТ "Кривбасзалізрудком" не може відповідати за шкоду, завдану позивачу ДП "Кривбасшахтозакриття". Суд залишив поза увагою, що підставою для відшкодування моральної шкоди є висновок медичних органів, а такого висновку позивач не надав та не звернув увагу, що позивачем не надано доказів на підтвердження наявності протиправних дій з боку відповідача щодо порушення законодавства з охорони праці. Також, вважає, що визначений судом розмір моральної шкоди не відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості, і судом не враховано практику розгляду судами аналогічних справ. Крім того, судом залишено поза увагою, пропуск позивачем тримісячного строку для звернення до суду з даним позовом та те, що він є не єдиним роботодавцем у якого працював позивач у шкідливих умовах праці.
В своїх запереченнях представник позивача ОСОБА_6 просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_5 тривалий час працював у шкідливих умовах праці, на шахтах "Першотравнева-1", "Гвардійська" та "Першотравнева" ВО "Кривбасруда" підземним машиністом електровоза з 06.07.1981 року по 31.05.1983 року та з 22.08.1985 року по 21.06.1986 року, підземним гірником з 21.06.1986 року по 26.11.1986 року, підземним прохідником (підземним прохідником з веденням вибухових робіт) з 26.11.1986 року по 23.09.1993 рік, з 22.08.1995 року по 30.11.1995 року, з 05.12.1995 року по 04.06.1996 року та з 16.01.1997 року по 05.07.1997 року, підземним машиністом завантажувально-доставочної машини з 04.06.1996 року по 16.01.1997 року.
Рішенням ЛЕК Українського науково-дослідного інституту промислової медицини від 24 березня 2011 року ОСОБА_5 встановлені професійні захворювання: вібраційна хвороба першої-другої стадії від дії комбінованих вібрацій з синдромом полірадикулоневропатії з вираженим порушенням статико-динамічної функції хребта, больовим синдромом, периферичною ангіодистонією верхніх кінцівок з акроангіоспазмами, прогресуючим дистрофічним синдромом у вигляді двостороннього плечолопаткового періартрозу, з помірною регіонарною гіпотрофією м'язів (ПФС другого ст.), деформуючого артрозу і періартрозу ліктьових і колінних суглобів (ПФ першого ст.) та виражених трофічних розладів в ділянці кистей, сідеросилікоз першої ст., емфізема легень першої ст., легенева недостатність першого ст., у зв'язку з чим було складено акт розслідування хронічного професійного захворювання № 21 від 08 квітня 2011 року.
Згідно п.п. 17, 19 вищезазначеного акту причиною професійного захворювання позивача є робота протягом 17 років в умовах підвищених рівнів вібрації, протягом 25 років 6 місяців в умовах запиленості повітря робочої зони, винними в профзахворюванні позивача визнано адміністрація шахти "Першотравнева-1" об'єднання "Кривбасруда", шахти "Гвардійська" ВО "Кривбасруда", шахти "Першотравнева" ВО "Кривбасруда", шахти "Ювілейна" ВАТ "Суха Балка", шахти "Ювілейна" ПАТ "Євраз Суха Балка", за період з 2008 року по момент складання акту начальник дільниці № 20 шахти "Ювілейна" ОСОБА_8, які порушили вимоги ст. 13 Закону України "Про охорону праці", ст. 153 КзпП України,
Висновком МСЕК від 08 червня 2011 року ОСОБА_5 первинно встановлено 50 % втрати професійної працездатності, з яких 35 % по вібраційній хворобі і 15 % по сидеросилікозу, та визнано його інвалідом третьої групи.
При переогляді висновком МСЕК від 19 червня 2012 року позивачу підтверджено 50 % втрати професійної працездатності та третю групу інвалідності.
Згідно рекомендацій МСЕК позивачу протипоказана важка праця, вимушена поза, довга хода, переохолодження та робота в умовах виробничого пилу, а також необхідні медична реабілітація, санаторно-курортне та медикаментозне лікування, вироби медичного призначення.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо обов'язку відповідача по відшкодуванню заподіяної моральної шкоди з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Статтею 237-1 КЗпП України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.
Відповідно до п. 27 ст. 77 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» та п. 22 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» зупинено дію абз. 4 ст. 1, підп. «є» п. 1 ч. 1 ст. 21, ч. 3 ст. 28 та ч. 3 ст. 34 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», а з 01.01.2008 року відшкодування Відділенням Фонду моральної (немайнової) шкоди застрахованим особам і членам їх сімей незалежно від часу настання страхового випадку припинено.
Враховуючи те, що на час виникнення у ОСОБА_5 права на відшкодування моральної шкоди - 08 червня 2011 року - зазначені положення ст. ст. 21, 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», котрі передбачали відшкодування моральної шкоди не діяли, відповідно до ст. 237-1 КЗпП України обов'язок по відшкодуванню моральної шкоди судом першої інстанції обґрунтовано покладено на підприємство, з вини якого заподіяно моральну шкоду позивачу.
Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем не надано доказів на підтвердження наявності протиправних дій з його боку щодо порушення законодавства з охорони праці, безпідставні, оскільки ст. 13 Закону України «Про охорону праці» передбачає, що роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці, чого ним зроблено не було. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
Факт спричинення моральної шкоди ОСОБА_5 у зв'язку з його професійними захворюваннями встановлений в судовому засіданні та підтверджений наданими позивачем доказами.
Доводи ПАТ «Кривбасзалізрудком» щодо пропуску позивачем строку позовної давності безпідставні, оскільки відповідно до п.3 ч. 1 ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.
Доводи апеляційної скарги щодо неврахування судом практики розгляду судами аналогічних справ безпідставні, оскільки не стосуються даної справи.
Інші доводи відповідача спростовуються матеріалами справи та обґрунтованими висновками суду, викладеними у рішенні.
При визначенні розміру моральної шкоди, на думку колегії суддів, судом враховано роз'яснення п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. (з подальшими змінами) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», а саме: розмір моральної шкоди суд визначив в межах заявлених вимог, з урахуванням характеру, обсягу, тривалості та наслідків заподіяних позивачеві моральних страждань, стану здоров'я потерпілого, ступеню вини сторін у виникненні професійного захворювання та настанні нещасного випадку, істотних вимушених змін у його життєвих стосунках, конкретних обставин справи.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції в повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку та ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами, наявними в матеріалах справи.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального законодавства, у зв'язку з чим апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів ,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» відхилити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 04 вересня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Текст повної ухвали складено 05 листопада 2012 року.
Головуючий : І.Є.Ляховська
Судді: Л.В.Михайлів
Н.О.Соколан