Справа № 2-451/08
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 липня 2008 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі :
судді Озерянської Ж.М.
при секретарі Волинець Т.І.
з уч.адвоката ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у сел. Ювілейному цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу будинку дійсним та визнання права власності на будинок , а також за зустрічним позовом ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах і в інтересах свого малолітнього сина ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про усунення перешкод у користуванні житловим будинком шляхом зняття з реєстраційного обліку, виселення і вселення в будинок власників,
в с т а н о в и в :
Позивачка ОСОБА_2. звернулася до суду з позовом про визнання договору купівлі-продажу будинку дійсним,визнання права власності на будинок,зняття з реєстрації відповідачки, посилаючись на те, що 06 червня 2001 року між нею та відповідачкою ОСОБА_3. був укладений договір купівлі-продажу будинку АДРЕСА_1 Дніпропетровської області. Вартість будинку визначена в розмірі 4000 грн. Відповідачка дала згоду на те, щоб вона разом зі своєю сім'єю вселилися в будинок і передала їй всю технічну документацію на будинок. 28 березня 2003 року з погодження відповідачки позивачка була прописана у зазначеному вище будинку, а з 14 травня 2003 року вона,син та донька були прописані постійно.
Для розрахунку був визначений порядок - частинами. 6.06.2001 р. по розписці вона сплатила відповідачці 500 грн., 6.10.2001 р. сплатила по розписці 2500 грн. В січні 2002 року сплатила 1000 грн., але розписки немає.
Відповідачка ухиляється від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу будинку, вимагає виселитися з нього, що змусило позивачку звернутися до суду.
ОСОБА_3. у зустрічному позові просила про усунення перешкод у користуванні житловим будинком шляхом зняття з реєстраційного обліку, виселення відповідачів і вселення власника будинку , посилаючись на те, що КСП “Кіровський” 18.02.2000 року їй з неповнолітнім сином було видано свідоцтво про право власності на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 Дніпропетровського району Дніпропетровської області.
У 2001 році вона дозволила сім»ї ОСОБА_2 вселитися в вищевказаний будинок та зареєструватися в ньому, оскільки мала намір продати будинок сім»ї ОСОБА_2, які пообіцяли продати будинок у м. Павлограді і за виручені кошти придбати їй дві квартири. У якості завдатку вона взяла у ОСОБА_6 3000 грн. ОСОБА_3 посилається на те, що договір купівлі-продажу не мав місце ,письмового договору ОСОБА_2 до суду не надає,завдаток їй давав ОСОБА_6 а не ОСОБА_2. .Власником будинку є вона а також її малолітній син, інтереси якого продажею будинку були б порушені. Сім»я ОСОБА_2 не бажає добровільно знятися з реєстрації та виселитися з будинку, чинить їй перешкоди у користуванні власністю, вселенні у власний будинок, а тому вона звернулася з позовом до суду.
У судовому засіданні позивачка ОСОБА_2. позов підтримала і просила задовольнити. Вона ж відповідач та представник відповідачів за зустрічним позовом , зустрічний позов не визнала, просила відмовити у його задоволенні.
Відповідачка ОСОБА_3. у судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_2. не визнала, свої позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.
Треті особи СГІРФО Дніпропетровського РВ та Кіровська селищна рада надали судові листа про розгляд справи без їх представників.
Суд, вислухав пояснення сторін, показання свідків, дослідив матеріали справи і прийшов до наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та пояснень сторін, КСП “Кіровський” 18.02.2000 року ОСОБА_3. разом з неповнолітнім сином було видано свідоцтво про право власності на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 та області.
У 2001 році ОСОБА_3. дозволила сім»ї ОСОБА_2 вселитися в вищевказаний будинок та зареєструватися в ньому, оскільки мала намір продати будинок сім»ї ОСОБА_2. У якості завдатку ОСОБА_3 отримала від ОСОБА_6, тобто не від позивачки, а від її чоловіка 3000 грн.
Таким чином, договір купівлі-продажу спірного домоволодіння не мав місце, письмового договору ОСОБА_2. до суду не надала, грошові кошти ОСОБА_3. давав ОСОБА_6 а не ОСОБА_2., тому суд вважає, що позов пред”явлено не належним позивачем.
Власником будинку є ОСОБА_3., а також її малолітній син, інтереси якого продажем будинку були б порушені.
На підставі вказаного, в задоволенні позову ОСОБА_2. до ОСОБА_3. про визнання договору купівлі-продажу будинку дійсним необхідно відмовити, оскільки договір купівлі - продажу будинку АДРЕСА_1 Дніпропетровської області фактично не укладено.
Згідно ст. 220 ЦК України у разі не додержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним, тому у задоволенні позовної заяви позивачці ОСОБА_2. суд вважає за необхідне відмовити.
Зустрічна позовна заява ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах і в інтересах свого малолітнього сина ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про усунення перешкод в користуванні житловим будинком шляхом зняття з реєстраційного обліку, виселення і вселення, підлягає задоволенню оскільки спільний будинок АДРЕСА_1 був приватизований на двох осіб ОСОБА_3 та ОСОБА_4. Частка кожного в спільному майні є рівною та складає по ½ частині на кожного, що підтверджується технічним паспортом від 17.09.1999 року, свідоцтвом на право власності на житло від 18.02.2000 року.
Сім»я ОСОБА_2 не бажає добровільно знятися з реєстрації та виселитися зі своєю сім”єю з будинку, чинить ОСОБА_3. перешкоди у користуванні власністю, вселенні у власний будинок, фактично оспорюючи її право власності на даний будинок.
Відповідно до ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно до ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Суд вважає, що згідно ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, тому позовні вимоги позивачки ОСОБА_3. суд вважає такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.7, 10-12, 27, 31, 57, 60, 215, 223 ЦПК України, ст.ст. 203, 218, 220, 224, 391, 657 ЦК України, суд -
Вирішив:
Відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3 про визнання дійсним договору купівлі - продажу будинку,про визнання права власності на будинок,що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та про зняття ОСОБА_3 з реєстрації .
Усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_3 та її малолітнім сином ОСОБА_4 будинком по АДРЕСА_1 шляхом зняття з реєстрації з будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_5,ОСОБА_7 та виселити із вище зазначеного будинку ОСОБА_6, ОСОБА_2,ОСОБА_7,ОСОБА_5 .
Вселити ОСОБА_3 та її малолітнього сина ОСОБА_4 в будинок АДРЕСА_1.
Зобов'язати відділ громадянства , імміграції і реєстрації фізичних осіб Дніпропетровського РВ УМВС України в Дніпропетровській області зняти ОСОБА_2, ОСОБА_5,ОСОБА_7 з реєстраційного обліку за адресою: будинок АДРЕСА_1.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження .
Суддя: Озерянська Ж.М.