РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

_____________________________________________________________________

Справа №: 22-ц/0190/7563/2012Головуючий суду першої інстанції:Тонкоголосюк О.В.

Доповідач суду апеляційної інстанції:Сінані О. М.

РІШЕННЯ

"01" листопада 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіСінані О.М.,

СуддівРошка М.В., - Хмарук Н.С.,

При секретаріГаліч Ю.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про повернення безпідставно одержаного майна, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_7 - ОСОБА_8 на рішення Київського районного суду м. Сімферополя від 25 вересня 2012 року,

в с т а н о в и л а:

в грудні 2012 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_7 про повернення безпідставно одержаного майна, мотивуючи свої вимоги тим, що 03.04.2008 року вона уклала договір іпотеки ВКК № 031946, відповідно до якого їй було виділено 99000 доларів США, що еквівалентно 499950 грн. для придбання житла. 16.11.2008 року між нею та відповідачем укладений договір завдатку з метою забезпечення укладення сторонами договору купівлі-продажу об'єкту нерухомості. Відповідно до умов договору вона прийняла на себе зобов'язання придбати у відповідача квартиру АДРЕСА_1 за 120000 доларів США та підписати договір купівлі-продажу. Також в усній формі вони домовились про придбання квартири АДРЕСА_2, яка належить відповідачеві та знаходиться у непридатному для проживання стані. В якості завдатку позивачкою передано відповідачеві 60000 доларів США, що еквівалентно 303000 грн. Окрім того ОСОБА_7 зобов'язався з'явиться до нотаріуса для укладення договору купівлі-продажу зазначеної квартири, де вона повинна була сплатити решту суми. У листопаді 2008 року вона з відповідачем досягли домовленості про продовження строку нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу. Позивачка в'їхала до квартири, яку мала намір придбати та почала ремонт - реконструкцію одночасно двох квартир 21 та 22. Проте відповідач тривалий час ухилявся від укладення договору купівлі-продажу квартири, а у 2011 року взагалі відмовився від його укладення, також відмовився повертати завдаток. Здійснюючи ремонт в квартирах, вона укладала відповідні договори підряду, підключила квартиру до електропостачання, отримала документи на реконструкцію квартири, надбудову мансардного поверху. Враховуючи, що кошти, витрачені на ремонт квартири є такими, що безпідставно придбані відповідачем, просила стягнути з ОСОБА_7 на її користь 70000 грн. на підставі ст. ст. 1212, 1213 ЦК України. Збільшивши позовні вимоги, просила стягнути з відповідача 639963 грн.

Рішенням Київського районного м. Сімферополя від 25 вересня 2012 року позов ОСОБА_6 задоволений, стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 639963 грн., вирішено питання про розподіл судових витрат.

В обґрунтування апеляційної скарги представник ОСОБА_7 - ОСОБА_8, посилаючись на порушення норм матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Зазначає, що цивільні права не можуть виникати внаслідок неправомірних дій потерпілого, а тому на правовідносини, що виникли між сторонами, не розповсюджується дія ст.ст. 1212, 1213 ЦК України. Судом не прийнятий до уваги факт відсутності правової підстави для розпорядження чужим майном, без якого зазначені норми не підлягають застосуванню, а висновок про те, що позовні вимоги є похідними від вимог про стягнення завдатку є помилковим, оскільки останній був переданий нею на виконання зобов'язання за угодою, тобто внаслідок правомірних дій. З зазначеної угоди не випливає, що у ОСОБА_6 виникло будь-яке право на розпорядження майном ОСОБА_7, в тому числі й на проведення робіт, відповідач не надавав згоди на заволодіння або розпорядження його майном. Посилання позивачки на те, що вона знаходилась у фактичних шлюбних відносинах з відповідачем виключає безпідставність придбання майна, оскільки ці правовідносини врегульовані нормами СК України. Не враховано, що відповідач заперечував виконання позивачкою будь-яких ремонтних робіт в квартирах 21, 22, безпідставно відмовлено судом в прийнятті платіжних документів, які підтверджують факт здійснення реконструкції в квартирах за рахунок відповідача. Вартість реконструкції визначена судом в більшому розмірі ніж зазначено в експертному дослідженні. Не прийняті до уваги й факти отримання відповідачем дозволів, оплата проекту та його узгодження з компетентними органами, здійснення реконструкції за його рахунок. Відповідно до ст. 190 ЦК України, вартість робіт не є майном, яке може бути витребувано на підставі ст. 1212 ЦК України. Право власності на квартиру 22 виникло у відповідача 03.03.2010 року, а тому немає підстав і для задоволення позову в цій частині. Окрім того судом прийняті недопустимі та неналежні докази.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, який підтримав апеляційну скаргу, пояснення позивачки та її представника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 16.11.2007 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 укладений договір про завдаток, відповідно до якого вони зобов'язалися підписати договір купівлі-продажу належної ОСОБА_9 квартири АДРЕСА_1 до 16.11.2008 року. Договірна вартість квартири склала еквівалент 120000 доларів США. Відповідно до даної угоди ОСОБА_6 передала відповідачу суму в розмірі 303000 грн., що на день підписання угоди складало 60000 доларів США, в рахунок платежів, що належать з неї за договором. Проте договір купівлі-продажу квартири укладений не був.

Рішенням Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 16.11.2011 року, яке набрало законної сили, з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 стягнуто 479010 грн., що еквівалентно 60000 доларів США.

Рішенням виконкому Сімферопольської міської ради № 879 від 09.04.2008 року затверджений акт міжвідомчої комісії від 19.03.2008 року про визнання квартири АДРЕСА_1 в м. Сімферополі непридатною для проживання.

У 2009 році ОСОБА_7 отриманий технічний висновок про можливість надбудови мансардного поверху над квартирою АДРЕСА_1, замовлений проект такої реконструкції № 10/09-2009-П. Проект узгоджений з органами архітектури, пожежного нагляду, СЕС.

Рішенням постійної комісії з питань містобудування, раціонального природокористування, екології і земельних відносин Сімферопольської міської ради № 97 від 03.12.2009 року ОСОБА_7 узгоджено реконструкцію квартири АДРЕСА_1 за умови отримання узгодження балансоутримувача будинку.

21.12.2009 року КП «ЖЕО Київського району м. Сімферополя» як балансоутримувач будинку надало ОСОБА_7 згоду на проведення реконструкції квартири АДРЕСА_1 відповідно до проекту №10/09-2009-П.

03.10.2010 року ОСОБА_10 подарувала своєму сину ОСОБА_7 квартиру АДРЕСА_2.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_6, суд першої інстанції виходив з того, що на правовідносини, які виникли між сторонами, розповсюджується дія ст. ст. 1212, 1213 ЦК України, відповідно до яких: особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події; набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Також місцевий суд виходив з того, що відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 17 від 20.06.2012 року, вартість реконструкції визначена в розмірі 639963 грн. Оскільки факт безпідставного отримання відповідачем майна у вигляді 60000 доларів США в рахунок майбутнього договору купівлі-продажу квартири 21 по вул. Декабристів в м. Сімферополі встановлений рішенням Київського районного суду м. Сімферополя від 16.11.2011 року, яке набрало законної сили, вимоги про відшкодування поліпшень нерухомого майна є похідними від первісних позовних вимог.

З такими висновками місцевого суду не погоджується колегія суддів та вважає, що вони зроблені у зв'язку з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими та у зв'язку з порушенням норм і процесуального права матеріального права.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам рішення місцевого суду не відповідає.

Так, згідно з ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Як правильно встановлено судом, на час сплати ОСОБА_6 60000 доларів в рахунок майбутнього придбання квартири АДРЕСА_1, власником квартири 22 за вказаною адресою була ОСОБА_10, яка будь-яких угод, в тому числі й попередніх з позивачкою не укладала, коштів від неї не отримувала. Таким чином у позивачки не було жодних підстав робити ремонт у зазначеній квартирі.

Позов до ОСОБА_10 позивачкою не пред'являвся.

Відповідно до ст. 395 ЦК України, речовими правами на чуже майно є: право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільсько-господарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій). Законом можуть бути встановлені інші речові права на чуже майно.

Згідно з ст. 398 ЦК України, право володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передане власником, а також на інших підставах, встановлених законом.

Право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншими способами (ст. 401 ЦК України).

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження надання з боку власників квартир АДРЕСА_1 в м. Сімферополі права володіння, користування або розпорядження ОСОБА_6 квартирами, не свідчить про це й факт передачі позивакою відповідачу 60000 грн. у рахунок укладення в майбутньому договору купівлі-продажу квартири 21. Не надано ОСОБА_6 доказів на підтвердження передання їй відповідачем ключів від квартири 21.

Окрім того, у порушення вимог ст. 61 ч. 3 ЦПК України, місцевий суд залишив без уваги факти, встановлені рішенням Апеляційного суду АР Крим від 21.09.2011 року, а саме те, що у 2009 році ОСОБА_7 отриманий технічний висновок про можливість надбудови мансардного поверху над квартирою АДРЕСА_1, замовлений проект такої реконструкції № 10/09-2009-П. Проект узгоджений з органами архітектури, пожежного нагляду, СЕС. Рішенням постійної комісії з питань містобудування, раціонального природокористування, екології і земельних відносин Сімферопольської міської ради № 97 від 03.12.2009 року ОСОБА_7 узгоджено реконструкцію квартири АДРЕСА_1 за умови отримання узгодження балансоутримувача будинку. 21.12.2009 року КП «ЖЕО Київського району м. Сімферополя» як балансоутримувач будинку надало ОСОБА_7 згоду на проведення реконструкції квартири АДРЕСА_1 відповідно до проекту №10/09-2009-П.

Постановою № 10/3 від 21.04.2008 року адміністративної комісії при виконавчому комітеті Київської районної ради м. Сімферополя та постановою № 2272 від 12.11.2009 року першого заступника начальника інспекції ДАБК в АР Крим (т. 1 а.с. 235, 238) ОСОБА_7 притягнутий до адміністративної відповідальності за здійснення реконструкції квартири АДРЕСА_1 без дозвільних документів.

Договір про виконання робіт з виготовлення та монтажу пластикових вікон, укладений між ПП ОСОБА_11 та ОСОБА_6 (т. 1 а. с. 5) не містить відомостей про дату його укладення, до договору не наданий акт здачі-прийому виконаних робіт, не зазначено кількість та розмір вікон.

До договору на будівельно-ремонті роботи з ремонту квартири АДРЕСА_1 в м. Сімферополі, укладеного між ПП ОСОБА_12 та ОСОБА_6 (т. 1 а.с. 39) не додано форму КБ-2, яка відповідно до п. 1.2 договору повинна містити об'єм та вартість виконаних робіт, а з актів 1-9 (а.с. 42 - 57) не вбачається, який об'єм та вартість робіт виконана в квартирі 21, який об'єм та вартість робіт виконані в квартирі 22. У порушення вимог ст. 181 ч. ГК України зазначений договір не скріплений печаткою суб'єкта підприємницької діяльності.

Предметом договору № 5 від 15.04.2009 року, укладеного між ОСОБА_13 та ОСОБА_6 (а.с. 58), є встановлення зовнішнього профілю, водостічних жолобів та труб, з попередньої вартості дахових матеріалів та накладних (т. 1 а.с. 62-65) не вбачається, за якою адресою розраховано попередню вартість робіт та ким оплачені дахові матеріали .

У той же час слід зазначити, що матеріали справи містять договір підряду № 565 від 25.10.2009 року, укладений між БВП «Строитель» та ОСОБА_7, відповідно до якого підрядчик прийняв на себе зобов'язання з виконання ремонтно-будівельних робіт в м. Сімферополі по АДРЕСА_1 на суму 214034 грн. 40 коп. (а.с. 139-140), відповідно до довідки про вартість виконаних підрядних робіт та акту прийому виконаних робіт (т. 1 а.с. 141-143), роботи виконані в повному обсязі.

Факт розробки проекту реконструкції квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_7 підтверджується відповідним договором від 12.10.2009 року з РП «Кримська КАРМ «Укрпроектреставрація» (т. 1 а.с. 144-145), актом здачі-прийому робіт, рахунками та квитанціями про оплату (т. 1. а.с. 146-151).

З висновків судового будівельно-технічного дослідження № 90/1 від 29.12.2011 року та судової будівельно-технічної експертизи № 17 від 20.06.2012 року вбачається, що до вартості реконструкції квартир АДРЕСА_1 в м. Сімферополі увійшла й вартість виконаних робіт.

Відповідно до ст. 179 ЦК України, річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права і обов'язки.

Майном, як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

Таким чином, вартість праці, вкладеної в реконструкцію квартир 21 та 22 не є річчю або майном в розумінні зазначених норм права, а тому не може бути повернута в порядку, передбаченому ст. 1212 ЦК України.

Під час проведення експертного дослідження експертом не надано оцінку договору підряду № 565 від 25.10.2009 року, укладеному між БВП «Строитель» та ОСОБА_7

Окрім того, матеріали справи не містять відомостей про суму, витрачену позивачкою на ремонт квартири 21 та окремо суму, витрачену на ремонт квартири 22. Незважаючи на виконання судом вимог ст. 10 ЦПК України, сторонами відповідні клопотання не заявлені.

Таким чином колегія суддів вважає, що місцевим судом ухвалено рішення за недоведеними обставинами, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими та внаслідок порушення норм матеріального і процесуального права, що відповідно до ст. 309 ч. 1 п.п. 2, 4 ЦПК України, є підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.

За таких підстав рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову ОСОБА_6 у задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 304, 309 ч. 1 п.п. 2, 4, 316 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим,

в и р і ш и л а:

апеляційну скаргу представника ОСОБА_7 - ОСОБА_8 задовольнити.

Рішення Київського районного суду м. Сімферополя від 25 вересня 2012 року скасувати та ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про повернення безпідставно одержаного майна відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: