У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Дело № 11/0190/1936/2012 Доповідач : Тіщенко О.І.
18.10.2012 Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Автономної Республіки Крим у складі:
ГоловуючогоТрясуна Ю.Р.,
СуддівТіщенко О.І., Радіонова І.І.,
За участю прокурораСулейманової Д.Н.,
потерпілої захисника засуджених ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі кримінальну справу за апеляцією потерпілої ОСОБА_5 на вирок Алуштинського міського суду АР Крим від 07 серпня 2012 року, яким
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель АДРЕСА_1, АР Крим, відповідно до ст. 89 КК України не судимий,
засуджений за ч. 2 ст.185 КК України до 4 років обмеження волі.
Відповідно до ст.ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з випробувальним строком два роки, з покладанням обов'язків: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець та житель АР Крим, АДРЕСА_2, АР Крим, не судимий
засуджений за ч. 2 ст.185 КК України до покарання у вигляді 2 (двох) років 6 місяців обмеження волі.
Відповідно до ст.ст.75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з випробувальним строком один рік, з покладанням обов'язків: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь потерпілої ОСОБА_5 10 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.
Стягнуто з ОСОБА_8на користь потерпілої ОСОБА_5 5000 грн. грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.
Стягнуто з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на користь потерпілої ОСОБА_5 66 000 грн. солідарно у рахунок відшкодування матеріального збитку.
Стягнуто з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на користь потерпілої ОСОБА_5 витрати пов'язані з проведенням комплексної судово-товарознавчої експертизи по 1478 грн. 55 коп. з кожного.
Вирішене питання з речовими доказами.
В С Т А Н О В И Л А:
Згідно вироку, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, 11.01.2011 р. приблизно о 19 год. 00 хв., спільно і за попередньою змовою між собою реалізуючи свій злочинний намір спрямований на таємне викрадення чужого майна за корисливим мотивом знаходячись на території поля розташованого у лісі в трьох кілометрах на північ від б. №20 по вул. Мирній в с. Розовом м. Алушта, таємно викрали 3 коней, які належали ОСОБА_5, загальною вартістю 38 000 грн.
Вони ж, повторно, 15.03.2011 р., приблизно о 19 год. 30 хв., продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на таємне викрадення чужого майна, знаходячись на вказаній території, знову викрали 5 коней, які належали ОСОБА_5, загальною вартістю 43 000 грн.
Згодом викрадених коней здали на забій м'яснику ОСОБА_9 Виручені від зазначеної угоди кошти поділили між собою.
В апеляції потерпіла ОСОБА_5 просить вирок у частині призначеного покарання, та у частині стягнення моральної шкоди змінити, призначити засудженим покарання у вигляді позбавлення волі, та збільшити суму моральної шкоди до 80 000 грн. з кожного пропорційно.
Свої доводи мотивує тим, що застосоване покарання до підсудних не може бути достатнім для їх виправлення та попередження нових злочинів. Вказує, що судом першої інстанції не враховано ступень тяжкості вчиненого злочину особи засуджених, обставини, що обтяжують покарання та незначне відшкодування матеріального збитку.
Також на думку апелянта сума моральної шкоди значно занижена у зв'язку з тим, що їй були заподіяні душевні страждання, якими був порушений звичний життєвий уклад.
Заслухавши доповідача, провівши судові дебати, в яких захисник ОСОБА_6А заперечував проти задоволення апеляційної скарги відносно засудженого ОСОБА_7, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 заперечували проти задоволення апеляції потерпілої, прокурор підтримав апеляційну скаргу, останнє слово засуджених , які просили залишити апеляцію без задоволення, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція підлягає задоволенню частково.
Вина засуджених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчинені злочину при зазначених у вироку обставинах повністю підтверджується сукупністю доказів, яким суд дав належну оцінку, що не оспорюється в апеляції.
Дії ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.
Відповідно до ст. 65 КК України і роз'яснень пленуму Верховного Суду України «Про практику при значення судами кримінального покарання» суди, призначаючи покарання у кожному конкретному випадку повинні врахувати ступінь тяжкості вчиненного злочину, дані про особу винного і обставини справи , які пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, що вчинила злочин, повинне бути призначене покарання необхідне та достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.
Разом з тим, на думку колегії суддів, суд першої інстанції не повною мірою дотримався зазначених вимог закону і доводи потерпілої про невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особи засуджених внаслідок м'якості є обґрунтованими.
Звільняючи ОСОБА_7 та ОСОБА_8 від відбування покарання з випробуванням, суд мотивував своє рішення даними про особи засуджених та визнав у якості обставин, які пом'якшують покарання - повне визнання провини, щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів кримінальної справи ОСОБА_7 та ОСОБА_8 06 серпня 2012 року потерпілій ОСОБА_5 в рахунок відшкодування матеріального збитку було передано 15 000 грн., невідшкодований матеріальний збиток складає 66 000 грн. Після проголошення вироку 07 серпня 2012 року виплати по відшкодуванню матеріального збитку з боку засуджених припинились.
На думку колегії суддів, сукупність викладеного свідчить про відсутність каяття з боку засуджених та вказує на те, що призначення ОСОБА_7 та ОСОБА_8 покарання з випробуванням не буде сприяти досягненню цілей покарання, передбачених ст. 50 КК України, виправленню винних, а так само попередженню вчинення нових злочинів, як самими засудженими, так і іншими особами.
Таким чином, призначення ОСОБА_7 та ОСОБА_8 застосуванням ст. 75 КК України не відповідає ступеню тяжкості вчиненого, даним про особи засуджених та є надмірно м'яким.
За таких обставин, колегія суддів вважає необхідним вирок суду скасувати за м'якістю призначеного покарання, кримінальну справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
При новому судовому розгляді справи суду першої інстанції у разі визнання ОСОБА_7 та ОСОБА_8 винними у скоєнні злочину в такому ж обсязі та за таких же обставин, необхідно врахувати вказівки апеляційного суду, також урахувати інші доводи апеляції та прийняти законне рішення, призначивши покарання у відповідності до вимог ст. 65 КК України , з урахуванням вищевикладеного.
Керуючись ст. ст. 362, 365-366 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію потерпілої ОСОБА_5 задовольнити частково.
Вирок Алуштинського міського суду АР Крим від 07 серпня 2012року відносно ОСОБА_7 та ОСОБА_8 скасувати, кримінальну справу направити на новий судовий розгляд до того ж суду в іншому складі.
Судді:
Ю.Р. Трясун О.І. Тіщенко І. І. Радіонов