Справа № 2-1433/12

РІШЕННЯ

іменем України

31.10.2012 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Сеніна В.Ю.

при секретарі Распутній Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», третя особа -ОСОБА_2 про припинення договору поруки, -

в с т а н о в и в:

у листопаді 2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ПАТ «ОТП Банк», третя особа -ОСОБА_2 про визнання договору поруки припиненим.

В обґрунтування своїх вимог позивачка зазначила, що 18.10.2007 між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № ML-001/120/2007, за умовами якого позивач зобов'язався надати йому кредит в сумі 185000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 4,99% річних з кінцевим строком повернення кредиту 18.10.2027.

В забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_2 за кредитним договором, між ОСОБА_1 і ЗАТ «ОТП Банк»18.10.2007 було укладено договір поруки № SR-001/120/2007.

Посилаючись на положення ст. 559 ЦК України, просить визнати зазначений вище договір поруки припиненим.

В судовому засіданні представник позивачки позов підтримала, просила його задовольнити, посилаючись на викладені у позові та додаткових поясненнях обставини.

Представник відповідача позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні, зазначаючи, що банком було пред'явлено вимогу до позивачки, як поручителя, протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання, а позовну заяву до суду про стягнення заборгованості -протягом одного року із дати отримання позивачкою вимоги про виконання зобов'язань за кредитним договором в повному обсязі. Також представник відповідача зробив заяву про застосування позовної давності.

Третя особа в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлений.

Заслухавши пояснення представників та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 18.10.2007 між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № ML-001/120/2007, за умовами якого позивач зобов'язався надати йому кредит в сумі 185000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 4,99% річних з кінцевим строком повернення кредиту 18.10.2027.

В забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_2 за кредитним договором, між ОСОБА_1 і ЗАТ «ОТП Банк»18.10.2007 було укладено договір поруки № SR-001/120/2007. Відповідно до умов зазначеного договору поруки, позивачка зобов'язалася відповідати перед відповідачем в повному обсязі за своєчасне та повне виконання третьою особою зобов'язання за кредитним договором.

Пунктом 1.9.1 кредитного договору передбачено, що «…незважаючи на інші положення цього договору, банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або у визначеній банком частині у випадку невиконання позичальником та/або поручителем, та/або майновим поручителем своїх боргових та/чи інших зобов'язань за цим договором (в тому числі, але не виключно, встановлених п. 2.3 та ст. 3 цього договору) чи іншими укладеними з банком договорами та/або умов документів забезпечення (надалі -«вимога»). При цьому зобов'язання позичальника щодо дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому настає з дати відправлення банком на адресу позичальника відповідної вимоги та повинно бути проведено позичальником протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати одержання позичальником відповідної вимоги…».

З матеріалів справи вбачається, що датою відправлення ОСОБА_2 вимоги про дострокове виконання грошових зобов'язань є 25.03.2009 (а.с.53).

Оскільки заборгованість ОСОБА_2 не погасив, ПАТ «ОТП Банк»21.06.2010 звернулося до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до нього, як позичальника, та ОСОБА_1, як поручителя (а.с.10-12).

Зазначене вище, щодо строків виконання зобов'язання, направлення вимоги та строку звернення до суду з позовом, підтвердив представник відповідача у своїх запереченнях (а.с.52).

Частиною 4 ст. 559 ЦК України визначено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

З договору поруки вбачається, що в ньому не встановлено строку, після якого порука припиняється, а умова договору про дію поруки до повного виконання забезпеченого нею зобов'язання за кредитним договором не може розглядатися, як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам ст. 252 ЦК України. Згідно з цією нормою права строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а термін -календарною датою або вказівкою на подію, яка неминуче настане. Цього в договорі поруки не встановлено.

Крім того, суд вважає необґрунтованими посилання банку на те, що ОСОБА_1 було належним чином повідомлено про наявність заборгованості та пред'явлено вимогу від 25.03.2009 про її погашення, оскільки з матеріалів справи вбачається, що така вимога хоча і була надіслана на адресу позивачки, але нею не отримана, про що свідчить поштове повідомлення, на якому відсутній її підпис про отримання вимоги (а.с.56), та довідка поштового відділення про причини повернення поштового відправлення із відміткою «за закінченням терміну зберігання»(оборот. сторінка а.с.56).

Як вбачається з матеріалів справи відповідач протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не звертався до позивачки з вимогою про повернення коштів за кредитним договором та відповідний позов до суду протягом року від дня укладання договору поруки не пред'явив.

За викладених вище обставин суд вважає, що порука позивачки за договором поруки від 18.10.2007 року припинилась.

Посилання представника відповідача на пропуск позивачкою позовної давності, оскільки, на його думку, перебіг позовної давності почався від дня укладання договору поруки 18.10.2007, суд вважає необґрунтованим з таких підстав.

Так, відповідно до вимог ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, в межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з ч.1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За викладених вище та встановлених судом обставин, з урахуванням положень ч. 4 ст. 559 ЦК України, суд вважає, що позивачкою строк звернення до суду не пропущено.

Судові витрати по справі підлягають розподілу відповідно до ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 252, 559 ЦК України, ст.ст. 57-60, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити.

Визнати договір поруки № SR-001/120/2007, укладений 18 жовтня 2007 року між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк»та ОСОБА_1, припиненим.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк»(м. Київ, вул. Жилянська, 43, код ЄДРПОУ 21685166) на користь ОСОБА_1 94 (дев'яносто чотири) гривні 10 коп. судового збору.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя