Справа № 22Ц-11762/2007Р.

Головуючий в 1-й інстанції Вікторович Н.Ю.

Категорія - 32 (IV)

                                                                                  Доповідач - Неклеса В.І.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2007 Р-  вересня  12  колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області

в складі:     

головуючого судді:   Неклеси В.І.

суддів:                                                Барильської А.П., Соколан Н.О.

при секретарі:                                   Бондаренко І.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 13 березня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням

Особи, що беруть участь у розгляді справи:

відповідач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3

ВСТАНОВИЛА:

04.05.2006 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням за адресоюАДРЕСА_1на підставі ст. 71 ЖК України, так як відповідач без поважних причин не проживає в спірній квартирі.

Рішенням суду від 13 березня 2007 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені. ВизнаноОСОБА_1 таким, що втратив право користування квартироюАДРЕСА_1 Зобов'язано комунальне житлове підприємство № 28 м. Кривого Рогу зняти з реєстраціїОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 Стягнуто з відповідача на користь позивачки судові витрати у сумі 16 грн.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1просить скасувати рішення суду та постановити нове рішення, яким відмовити позивачці в позові, посилаючись на те, що рішення суду не відповідає фактичним обставинам справи. Суд не врахував, що він пішов зі спірної квартири в серпні 2005 року не з власної волі, що підтвердили в судових засіданнях позивачка та свідки. Також суд не дав оцінки тому факту, що спірна квартира була придбана ним та ОСОБА_2 під час перебування у шлюбі, а тому вона є спільною сумісною власністю, через що застосування судом ст. 71 ЖК України є помилковим.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи позивачка перебувала у шлюбі з відповідачем з 23 листопада 1997 року по 24 квітня 2003 року. 20 жовтня 1998 року, ОСОБА_2 придбала квартируАДРЕСА_1, що підтверджується угодою купівлі-продажу нерухомості від 20.10.1998 року та реєстром права власності позивачки на спірну квартиру по КП „Криворізьке БТІ" від 20.10.1998 року.

Згідно акту від 24.04.2006 року відповідач не проживає в спірній квартирі з серпня 2005 року. На підставі цього акту, пояснень свідків суд дійшов висновку, що відповідач втратив право користування квартирою.

Такий висновок суду не відповідає встановленим обставинам та матеріалам справи, а тому колегія суддів вважає за необхідне скасувати рішення Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу та постановити нове рішення відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.309 ЦПК України.

Згідно ст.22 КпШС України (1969 року) та ст. 112 ЦК України (в редакції 1963 року), майно, набуте подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю.

Факт купівлі спірної квартири в період шлюбу не оспорюється позивачкою.

З наведеної норми закону випливає, що відповідач є співвласником спірної квартири. Його право власності на частину квартири АДРЕСА_1 позивачка не оспорює. Висновок суду про те, що, ОСОБА_1. без поважних причин не жив у спірній квартирі понад 6 місяців не відповідає матеріалам справи та встановленим обставинам. Також є помилковим висновок суду про те, що між позивачем та відповідачем були правовідносини, які виникають із договору найму жилого приміщення, оскільки ОСОБА_1. є співвласником спірної квартири, що підтверджується документами на квартиру.

Відповідно до положень ч.2 ст.317.318 ЦК України, на зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасувати рішення районного суду та постановити нове рішення, яким відмовити позивачці в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст.303, 307, п.3 ч.1 ст.309, 313,316 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 13 березня 2007 року скасувати та постановити нове рішення.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право на користування квартирою АДРЕСА_1 відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.