Справа № 22Ц-11403/2007Р.
Головуючий в 1-й інстанції Водоп'янов С.М.
Категорія - 40
Доповідач - Неклеса В.І.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2007 р. вересня 12 колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області
в складі:
головуючого судді: Неклеси В.І.
суддів: Барильської А.П., Соколан Н.О.
при секретарі: Бондаренко І.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі апеляційні скарги Міністерства промислової політики України, зацікавленої особи ОСОБА_1, представника зацікавленої особи ОСОБА_1 - ОСОБА_2на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 09 лютого 2006 року по справі за позовомОСОБА_3 до Міністерства промислової політики України про поновлення на роботі та визнання недійсними наказів, -
Особи, що беруть участь у розгляді справи:
представник відповідача Міністерства промислової політики України -
ОСОБА_2;
представник зацікавленої особи - ОСОБА_4;
позивач - ОСОБА_3
ВСТАНОВИЛА:
28 жовтня 2005 року ОСОБА_3. звернувся до суду з позовом до Міністерства промислової політики України, в якому просив поновити його на роботі на посаді Генерального директора ДП завод „Електроважмаш" з 14 вересня 2005 року, визнати наказ Міністерства промислової політики України № 133-Д від 14 вересня 2005 року недійсним, посилаючись на те, що звільнили його з порушенням закону, так як відповідач невірно дав оцінку фінансово - економічному стану ДП завод „Електроважмаш" за перше півріччя 2005 року.
Рішенням суду від 09 лютого 2006 оку поновлено ОСОБА_3. на посаді директора Державного підприємства завод „Електроважмаш" та допущено його до виконання обов'язків директора. Визнано недійсними накази Міністерства промислової політики України від 14 вересня 2005 року № 133-Д та від 07 жовтня 2005 року № 153-Д.Стягнуто з Міністерства промислової політики України державне мито в сумі 51грн. користь держави. Рішення суду допущено до негайного виконання.
01 березня 2007 року відповідач Міністерство промислової політики України подало заяву про апеляційне оскарження вказаного рішення суду.
Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 березня 2006 року заява відповідача про апеляційне оскарження була повернута заявнику без розгляду з тих підстав, що діючим законодавством не передбачено право відповідача оскаржувати заочне рішення суду в загальному порядку.
2
Відповідач подав касаційну скаргу на ухвалу апеляційного суду від 16 березня 2006 року.
Ухвалою Верховного Суду України від 18 квітня 2007 року касаційна скарга Міністерства промислової політики України задоволена. Ухвала апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 березня 2006 року скасована і справа направлена до того ж суду для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги Міністерства промислової політики України на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 09 лютого 2006 року.
Відповідач Міністерство промислової політики України, зацікавлена особа ОСОБА_1та його представник ОСОБА_2. подали до суду заяви про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 09 лютого 20o6 року.
Ухвалами апеляційного суду від 26 червня 2007 року поновлено процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 09 лютого 2006 року Міністерству промислової політики України, зацікавленій особі ОСОБА_1 та його представникуОСОБА_2
Ухвалою апеляційного суду від 07 серпня 2007 року прийнято до розгляду апеляційні скарги на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 09 лютого 2006 року Міністерства промислової політики України, зацікавленої особи ОСОБА_1 і його представника ОСОБА_2, та ухвалою апеляційного суду від 14 серпня 2007 року апеляційні скарги призначені до розгляду.
В апеляційній скарзі Міністерство промислової політики України просить скасувати рішення суду та направити справу на новий розгляд, оскільки судом порушені норми матеріального та процесуального права. Судом невірно викладена сутність умов контракту № 2-30/6-1 від 30.08.2004 року та помилково застосовані норми чинного законодавства, які встановлюють порядок визначення, нарахування та сплати платниками податків зобов'язань перед бюджетними та цільовими фондами. Судом при ухвалені рішення не взято до уваги, що розірвання трудових правовідносин між позивачем та відповідачем було здійснено на підставі пункту 26 (д) контракту. За період керівництва ОСОБА_3. збільшилася недоїмка ДП завод „Електроважмаш" по податку на землю, що підтверджує факт невиконання ОСОБА_3 своїх зобов'язань за контрактом. Розглядаючи позовні вимоги ОСОБА_3., суд припинив трудові правовідносини між відповідачем Міністерством промислової політики України та ОСОБА_1, чим порушив права та обов'язки останнього.
В апеляційній скарзі зацікавлена особа ОСОБА_1просить скасувати рішення суду та направити справу на новий розгляд, оскільки справу розглянуто у його відсутності та постановлено рішення, яким порушуються його права - визнано наказ Мінпромполітики України від 07 жовтня 2005 року № 153-Д, яким його було призначено директором ДП завод „Електроважмаш", недійсним.
В апеляційній скарзі представник зацікавленої особи ОСОБА_1 -ОСОБА_2. просить скасувати рішення суду та направити справу на новий розгляд з тих підстав, що суд вирішив питання про права та обов'язки директора ДП „Електроважмаш" ОСОБА_1, визнавши наказ про його призначення на посаду директора недійсним. Крім того, суд неповно встановив обставини по справі і дійшов невірного висновку про незаконність звільнення з роботи позивача Калашнікова О.А.
3
В запереченнях на апеляційну скаргу позивач просить апеляційні скарги відхилити, рішення суду залишити без змін.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог, доводів апеляційних скарг, заперечень на апеляційні скарги, колегія суддів вважає що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 30 серпня 2004 року Міністерство промислової політики України і ОСОБА_3. уклали Контракт №2-30/6-1 на строк з 30 серпня 2004 року по 29 серпня 2007 року про роботу ОСОБА_3. на посаді директора ДП завод „Електроважмаш".
Наказом Міністерства промислової політики України від 30 серпня 2004 року №166-Д ОСОБА_3. був призначений директором ДП завод „Електроважмаш" (а.с. 15 том 1).
Згідно п. 26 (Д) вказаного контракту, керівник може бути звільнений з посади, а контракт розірваний з ініціативи органу управління майном, у тому числі за пропозицією місцевого органу державної виконавчої влади до закінчення терміну його дії у разі невиконання підприємством зобов'язань перед бюджетом та Пенсійним фондом щодо сплати податків, зборів та обов'язкових платежів, а також невиконання підприємством зобов'язань щодо виплати заробітної плати працівникам чи недотримання графіка погашення заборгованості із заробітної плати.
Наказом Міністерства промислової політики України від 14 вересня 2005 року №133-Д звільнено ОСОБА_3. з посади директора Державного підприємства завод „Електроважмаш" м. Харків за невиконання умов п.26 (Д) Контракту №2-30/6-1 від 30 серпня 2004 року на підставі п.8
ст.36 КЗпП України і припинено дію укладеного з ним Контракту з 14 вересня 2005 року.
Цим наказом покладено виконання обов'язків директора ДП завод „Електроважмаш" на ОСОБА_1 з 15 вересня 2005 року.
Із вказаного наказу вбачається, що згідно аналізу роботи ДП завод „Електроважмаш" м. Харків за перше півріччя 2005 року, фінансово-економічний стан підприємства визнано незадовільним, - чистий збиток склав 8449 тисяч грн.., заборгованість платежів до Державного бюджету склала 1770 тисяч грн. та не забезпечуються грошові надходження до Державного бюджету України в розмірах передбачених фінпланом підприємства на 2005 рік.
При звільненні ОСОБА_3. в зазначеному наказі було враховано подання Харківської обласної державної адміністрації.
На підставі зазначених обставин та наданого позивачем аудиторського звіту про результати аналізу фінансово-господарської діяльності ДП завод „Електроважмаш" за друге півріччя 2004 року та перше півріччя 2005 року, який був складений ТОВ "Аудиторська фірма „Галаудит" 31 жовтня 2005 року, і Меморандуму по результатам аудиту фінансової та податкової звітності ДП завод „Електроважмаш" за друге півріччя 2003 року, першого півріччя 2004 року, складеного Аудиторською фірмою ТОВ „Міжнародна аудиторська група", районний суд прийшов до висновку, що висновок Міністерства промислової політики України про наявність на підприємстві збитків за перше півріччя 2005 року у розмірі 8449 тисяч грн. ґрунтується на даних підприємства, які не відповідають дійсності.
Виходячи з граничного розміру заборгованості по сплаті обов'язкових платежів до Державного бюджету України, встановленого контрольними показниками на 2005 рік та довідки ДП завод
4
„Електроважмаш" про сплату в 2005 році податків до бюджетів, суд прийшов до висновку, що відповідач не обґрунтовано визнав, що ОСОБА_3. не виконував п. 26 ,Д" Контракту і поновив ОСОБА_3. на роботі на посаді директора ДП завод „Електроважмаш".
Крім того районний суд прийшов до висновку про необхідність звільнення на підставі ч.6 ст.40 КЗпП України нового працівника, який був призначений на посаду директора ДП завод „Електроважмаш" після звільнення з цієї посади позивача ОСОБА_3. і постановив рішення про визнання недійсним наказу Міністерства промислової політики України від 07 жовтня 2005 року № 153_Д, яким був призначений на посаду новий працівник, внаслідок чого вийшов за межі позовних вимог, чим порушив вимоги ст.11 ЦПК України.
Виходячи з встановлених обставин, матеріалів справи, колегія суддів вважає, що наведені вище висновки районного суду не обґрунтовані і не відповідають матеріалам справи, а тому рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення відповідно до п.3 ч.1 ст.309 ЦПК України.
Районний суд визнав доказом копію Аудиторського звіту про аналіз фінансово-господарської діяльності ДП завод „Електроважмаш" за друге півріччя 2004 року та за перше півріччя 2005 року від 30 жовтня 2005 року, яка належним чином не завірена та не з'ясував підстави для проведення такого аудиторського звіту аудиторською фірмою „Галаудит".
Також районний суд визнав доказом копію аудиторського висновку по фінансовій звітності ДП завод „Електроважмаш" станом на 30 червня 2004 року, яка належним чином не була завірена, та не з'ясував підстави для проведення такої перевірки фінансової звітності.
В зазначених копіях аудиторських висновків не вказано замовника та угоди між ними про проведення аудиторської перевірки фінансово-господарської діяльності ДП завод „Електроважмаш", а тому колегія суддів не може визнати їх доказами відповідно до положень глави 5 ЦПК України.
Факт незадовільного фінансово-економічного стану ДП завод „Електроважмаш" за перше півріччя 2005 року, заборгованості платежів до Державного бюджету України підтверджується, наданими позивачем доказами.
Наведені в наказі підстави для звільнення ОСОБА_3. за невиконання п.26 (Д) Контракту від 30.08.2004 року підтверджуються наданими відповідачем Показниками виконання фінансового плану за другий квартал 2005 року, Звітом про фінансові результати за перше півріччя 2005 року, Балансом на 30 червня 2005 року, які були підписані позивачем ОСОБА_3., як директором ДП завод „Електроважмаш".
Згідно витягів із протоколів №5 від 12 травня 2005 року, №6 від 20 травня 2005 року засідання комісії з перевірки виконання умов та показників контрактів керівниками підприємств, що належать до сфери управління Міністерства промислової політики України, комісією зверталась увага позивача ОСОБА_3. на невиконання фінансових планів підприємством та покладалось на нього зобов'язання щодо розробки заходів погашення заборгованості до бюджету.
На засіданні вказаної комісії (витяг з протоколу №12 від 01 вересня 2005 року, після перевірки фінансово-господарської діяльності ДП завод „Електроважмаш", на якому було заслухано і позивача ОСОБА_3., Комісія, у зв'язку з незадовільним фінансово-економічним станом підприємства ДП завод „Електроважмаш" за перше півріччя 2005 року, прийняла рішення про розірвання контракту з керівниками підприємства, тобто ОСОБА_3., за невиконання умов контракту.
5
Виходячи з наведених обставин та матеріалів справи, наданих сторонами доказів, колегія суддів приходить до висновку, що підстав для задоволення позовних вимог в судовому засіданні не встановлено.
Позивач був обґрунтовано звільнений відповідно до п.26 (Д) Контракту № 2-30/6-1 від 30 серпня 2004 року та вимог трудового законодавства.
Крім того, позивач подав до суду позовну заяву про поновлення на роботі з порушенням місячного строку встановленого ч.1 ст.233 КЗпП України і не надав доказів про пропущення цього строку з поважних причин.
Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне частково задовольнити апеляційні скарги, скасувати рішення суду з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.303,307 п.3 ч.1 ст.309, ст.ст. 313,316 ЦПК України, колегія суддів ,-
ВИРІШИЛА:
Апеляційні скарги Міністерства промислової політики України, зацікавленої особи ОСОБА_1, представника зацікавленої особи ОСОБА_2задовольнити частково.
Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 09 лютого 2006 року скасувати та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Відмовити в задоволенні позовуОСОБА_3 до Міністерства промислової політики України про поновлення на роботі та визнання наказів недійсними.
Рішення суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.