Справа № 22ц-5818/07 Головуючий у суді 1 інстанції: Савранский Т. А.
Категорія 21 Доповідач: Перцова В.А.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 вересня 2007 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:
Головуючого судді: ПерцовоїВ.А.
Суддів : Козлова С. П., Можелянської З.М.
При секретарі: Кочковій А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Дніпродзержинську про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я при виконанні трудових обов'язків, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Дніпродзержинську і просив стягнути з відповідача на його користь 75 000 грн. на відшкодування моральної шкоди заподіяної ушкодженням здоров'я при виконанні трудових обов'язків.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що під час роботи на ВАТ "Дніпровський меткомбінат" 8 квітня 2002 року він отримав виробничу травму, а саме: скальповану рану правого гомілковостопного, суставу п'яти, стопи з дефектом шкіри. Рішенням МСЕК від 5 грудня 2002 року йому була встановлено первинно 40%., стійкої втрати професійної працездатності.
Внаслідок виробничої він вимушений був тривалий час лікуватись, йому було проведено декілька операцій травми він переніс фізичний біль; втрата працездатності порушила його життєвий уклад, Тим самим йому була спричинена моральна шкода, яку повинен відшкодувати відповідач.
Рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 20 березня 2007 року позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача стягнуто 40 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди; в задоволенні решти позову відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач ставить питання про скасування рішення районного суду і постановления нового рішення про відмову в задоволенні позову з тих підстав, що воно не відповідає вимогам норм матеріального і процесуального права, постановлено без повного з'ясування обставин справи, які мають значення та наявності необхідних доказів. В разі часткового задоволення позову відповідач просить відстрочити виконання рішення. При розгляді справи суд першої інстанції встановив, що позивач працював на посаді електромонтера з ремонту та обслуговування доменного цеху на ВАТ "Дніпровський меткомбінат". 8 лютого 2002 року під час виконання трудових обов'язків він отримав виробничу травму, а саме: скальповану рану правого гомілковостопного суставу п'яти, стопи з дефектом шкіри. У зв'язку із даною травмою рішенням МСЕК від 5 грудня 2002 року йому було встановлено 40% втрати професійної працездатності.
Враховуючи, що в результаті отриманої травми позивач втратив працездатність, позивач , відчуває фізичний біль та душевні переживання, вимушений тривалий час лікуватись, застосовувати додаткові зусилля для організації свого життя, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про спричинення
йому моральної шкоди і що страхові виплати за цю шкоду йому повинен сплатити відповідач на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
Доводи в апеляційній скарзі про невідповідність рішення суду нормам матеріального права є безпідставними, оскільки обов'язок відповідача відшкодувати позивачу моральну шкоду був передбачений ст. ст. 21, 28 вищезазначеного закону, в редакції на час встановлення йому втрати працездатності.
Безпідставним є і посилання в скарзі на відсутність доказів спричинення такої шкоди, оскільки в матеріалах справи є документи підтверджуючі втрату позивачем працездатності, стан його здоров'я, проходження лікування. Те, що відповідач виплатив позивачу одноразову допомогу, сплачує інші страхові платежі, не звільняє його від обов'язку сплати страхової виплати за спричинену позивачеві моральну шкоду.
Не може бути прийнято до уваги і те, що на 2007 рік зупинена дія норм вищезазначеного Закону щодо відшкодування моральної шкоди, так як втрата працездатності позивачу встановлена до 2006 року.
Разом з тим, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції безпідставно зависив суму страхової виплати за моральну шкоду по отриманій позивачем виробничій травмі і вважає за необхідне частково задовольнити апеляційну скаргу, рішення суду в частині розміру стягнутої страхової виплати на відшкодування моральної шкоди змінити, зменшивши її з урахуванням розміру втрати працездатності позивачем, характеру та ступеню спричинених моральних страждань, з 40 000 грн. до 16 000 грн., в решті -рішення залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 307, 309 ЦПК України, апеляційний суд, -
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Дніпродзержинську задовольнити частково.
Рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 20 березня 2007 року змінити в частині розміру страхової виплати за моральну шкоду, яка підлягає стягненню, зменшивши її з 40 000 грн. до 16 000 (шістнадцяти тисяч) гривень.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення; може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з цього часу.