Справа №22ц-659/08                                                                                  Головуючий в 1 інстанції: Кошелюк Л.О.

Категорія: 45                                                                                               Доповідач: Завидовська - Марчук О.Г.                                                  

 

 

 

 

 

 

 

АПЕЛЯЦІЙНИЙ     СУД        ВОЛИНСЬКОЇ      ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М                   У К Р А Ї Н И

 

«6»  серпня   2008 року.                                                                                 м. Луцьк.

 

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого             -          судді  Завидовської - Марчук О.Г.,

            суддів                                     Данилюк В.А., Веремчук Л.М.

при секретарі             -          Тарасюк Ю.А.,

з участю:

            представника позивача Глухівської сільської Ради - Гурського В.Ф.,

            представника третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача - Старовижівської РДА - Янчук С.М.,

            представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2,

            представника відповідача СВК «Волинь» - Бащука В.В.

 

            розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом    Глухівської сільської Ради, 3-х осіб без самостійних вимог на стороні позивача: Старовижівської РДА і Управління земельних ресурсів до СВК «Волинь» і ОСОБА_1про визнання недійсним сертифікату на земельну частку (пай) за апеляційною  скаргою відповідача ОСОБА_1на рішення Старовижівського районного суду від 3 червня 2008 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1, покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила рішення  суду скасувати та направити справу на новий розгляд.

Оскаржуваним рішенням  Старовижівського районного суду від 3 червня 2008 року позов задоволено, ухвалено визнати сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ВЛ №0274218, виданий Старовижівською райдержадміністрацією 06.04.2001 року на ім»я ОСОБА_1недійсним.

            В даному судовому засіданні  представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримав із наведених у ній підстав і просив  скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, а справу направити на новий розгляд.

            Представник позивача Глухівської сільської Ради - Гурський В.Ф., представник третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача - Старовижівської РДА - Янчук С.М., представник відповідача СВК «Волинь» - Бащук В.В. апеляційну скаргу заперечили, просили рішення суду першої інстанції залишити без зміни.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

 

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач ОСОБА_1 була безпідставно включена в список осіб на отримання земельної частки (паю), що додавався до державного акту на право колективної власності на землю, виданого КСП «Волинь» Старовижівського району, в зв'язку з чим їй неправомірно було видано сертифікат на право на земельну частку (пай).

Такі висновки суду ґрунтуються на повно і всебічно з'ясованих обставинах справи, перевірених належними доказами, на які є покликання в рішенні суду.

Відповідно до п.2 Указу Президента України N 720/95 від 8.08.1995 року «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 з 1949 року по 1967 рік працювала у колгоспі  ім. Шевченка, а з 1953 року у колгоспі «Волинь»,  що того ж року був об'єднаний з колгоспом  ім. Шевченка. З 1968 року відповідач працювала на залізниці в Республіці Білорусь, звідки і пішла в 1977 році на державну пенсію, що підтверджується наявними у справі доказами, зокрема копією трудової книжки (а.с. 5), випискою з книги обліку трудового стажу (а.с. 16), довідкою, виданою СВК «Волинь» (а.с. 12), довідкою Пенсійного фонду від 30.07.2008 року.

Крім цього, з матеріалів справи вбачається, що після реорганізації колгоспу в 1994 року в ОСВГ (об'єднання селянських власників господарства) «Волинь», а в 1996 році в КСП «Волинь» відповідач заяви про прийняття її в члени господарства не подавала і в господарстві не працювала. 30.09.1996 року КСП «Волинь» отримав державний акт на право колективної власності на землю. Відповідачку було помилково включено в список осіб, які мають право на земельну частку (пай), а 6 квітня 2001 року на підставі розпорядження Старовижівської райдержадміністрації від 28.03.2000 року їй було видано сертифікат на земельну частку (пай) розміром 2,54 га.

Представник відповідачки ОСОБА_1 не заперечував тієї обставини, що його довірителька з 1967 року в господарстві не працювала і членом новостворених господарств не була.

При таких обставинах справи та відповідно до зазначеного Указу Президента України, суд дійшов обґрунтованого висновку, що ОСОБА_1 права на земельну частку  (пай) із земель КСП «Волинь» не має і підставно визнав недійсним сертифікат на право на земельну частку (пай), як такий, що не відповідає вимогам закону.

Колегія суддів не приймає доводів апелянта, що сільська рада є неналежним позивачем, оскільки як пояснив представник сільської ради та СВК «Волинь» на даний час не витребувані земельні частки (пай), як і пай ОСОБА_1 перебувають у віданні сільської ради і рішення про видачу державного акту на цей пай буде приймати рада.

За змістом ст.ст. 140-149 Земельного кодексу України, ст. 42 п.15 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування не позбавлені права на пред'явлення такого позову.

Доводи апелянта на те, що  вона не була виключена з членів колгоспу, а отже залишалась членом колишніх і новоствореного господарств спростовуються дослідженими судом доказами та поясненнями її представника в даному судовому засіданні, який пояснив, що після реорганізації колгоспу спочатку в ОСВГ, а згодом і в КСП, його довірителька не писала заяву про вступ в члени цих господарств і трудової участі в цих господарствах не брала.       

 

            Рішення суду першої інстанції постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

            Керуючись  ст. ст. 308,  315, 317, 319  ЦПК України, колегія суддів

 

            У Х В А Л И Л А :

            Апеляційну скаргу  відповідача ОСОБА_1відхилити.

            Рішення  Старовижівського районного суду від 3 червня 2008 року в даній справі залишити без змін.

            Ухвала набирає законної сили з моменту  її проголошення  і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом  двох місяців з дня набрання нею законної сили.

           

 

Головуючий :

 

            Судді: