У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 листопада 2012 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Мелінишин Г.П.
суддів Бойчука І.В., Меленко О.Є.
секретаря Балагури М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Івано-Франківської міської ради до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - ОСОБА_2 про розірвання договору особистого сервітутного користування реальною часткою земельної ділянки та повернення земельної ділянки за апеляційною скаргою Івано-Франківської міської ради на рішення Івано-Франківського міського суду від 27 липня 2012 року, -
в с т а н о в и л а:
В жовтні 2011 року Івано-Франківська міська рада звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 про розірвання договору особистого сервітутного користування реальною часткою земельної ділянки та повернення земельної ділянки.
Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 10 квітня 2012 року до участі в справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача залучено ОСОБА_3
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 27 липня 2012 року у задоволенні позову відмовлено.
На дане рішення Івано-Франківська міська рада подала апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги тієї обставини, що спірний правочин суперечить моральним засадам суспільства, не відповідає волевиявленню контрагента (Івано-Франківської міської ради), в тому числі суперечить інтересам територіальної громади, яка уособлюється в особі співвласників будинку АДРЕСА_1. Також судом не враховано, що Івано-Франківська міська рада як власник земельної ділянки користуючись наданим їй правом, прийняла рішення про вилучення п.5 Додатку до рішення ХІ сесії Івано-Франківської міської ради №304 від 14.07.2011 року «Про укладення договорів особистого сервітутного користування реальною часткою земельної ділянки», згідно якого між сторонами виникли договірні відносини. Тим самим нею вчинено дію щодо розірвання укладеного договору. Крім того, здійснення відповідачем будівництва на земельній ділянці, яка є предметом договору сервітутного користування, та відповідно сам укладений договір з ОСОБА_1 порушує права та інтереси жильців будинку АДРЕСА_1, які з приводу цього неодноразово звертались зі скаргами до позивача та в інші інстанції.
Посилаючись на зазначені обставини просила рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
В засіданні апеляційного суду представник апелянта та третя особа доводи скарги підтримали з наведених у ній мотивів.
Представник ОСОБА_1 доводів скарги не визнав посилаючись на обґрунтованість висновків суду.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивач не довів належними та допустимими засобами доказування факту порушення договірних відносин та заподіяння істотної шкоди Івано-Франківській міській раді, як стороні договору особистого сервітутного користування реальною часткою земельної ділянки, що є підставою для розірвання договору.
Вислухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Як правильно встановлено судом першої інстанції 14.07.2011 року між Івано-Франківською міською радою в особі міського голови Анушкевичуса В.А. та ОСОБА_1 укладено договір сервітутного користування реальною часткою земельної ділянки, загальною площею 98,0 кв.м. терміном на 10 років для реконструкції квартири АДРЕСА_1. Вказаний договір укладено на підставі рішення сесії Івано-Франківської міської ради №304-11 від 14.07.2011 року «Про укладення договорів особистого сервітутного користування реальною часткою земельної ділянки» (п. 5 Додатку) та зареєстровано 08.08.2011 року в управлінні земельних ресурсів виконкому Івано-Франківської міської ради за № 21.
Відповідно до п. 11 договору передача реальної частки цієї ділянки в користування здійснюється актом приймання-передачі об'єкта користування згідно плану розміщення частки, підставою розроблення якого є рішення виконкому від 26.08.2009 року № 416 (п.13.11) «Про матеріали управління архітектури і містобудування виконавчого комітету міської ради».
15.09.2011 року Івано-Франківською міською радою прийнято рішення про вилучення п.5 Додатку до рішення Івано-Франківської міської ради №304-11 від 14.07.2011 року «Про укладення договорів особистого сервітутного користування реальною часткою земельної ділянки».
Пунктом 1 частини 1 статті 651 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору.
Підставою для розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін є істотне порушення другою стороною умов договору. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (ч. 2 ст. 651 ЦК України).
Як вбачається з п.п. 21, 22 договору сервітутного користування реальною часткою земельною ділянки дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, а також з інших підстав, визначених законом. Розірвання договору в односторонньому порядку на вимогу власника відбувається у випадку не сплати розміру плати протягом більше як півроку, використання частки земельної ділянки не за функціональним призначенням.
Рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради №416 від 26.08.2009 року ОСОБА_1 дозволено проведення проектно-пошукових робіт для реконструкції квартири АДРЕСА_1
З матеріалів справи вбачається, що будівництво відбувається з додержанням будівельних, санітарно-технічних та пожежних вимог. Будь-яких прав та інтересів жильців будинку АДРЕСА_1 не порушує.
Тому посилання апелянта, що здійснення ОСОБА_1 реконструкції квартири з добудовою додаткових житлових приміщень на земельній ділянці порушує права та інтереси жильців будинку АДРЕСА_1, що і є підставою для розірвання договору, не заслуговує на увагу.
Надуманими є також і доводи апелянта на право міської ради в односторонньому порядку розірвати договір, в зв'язку з чим 15.09.2011 року прийнято рішення про вилучення п.5 Додатку до рішення Івано-Франківської міської ради №304-11 від 14.07.2011 року «Про укладення договорів особистого сервітутного користування реальною часткою земельної ділянки». П. 22 договору передбачено таке право власника земельної ділянки на його вимогу, однак за інших обставин, а не тих, які існують в даному спорі.
Крім того, згідно роз'яснення Конституційного Суду України, даного в п.5 рішення від 16 квітня 2009 року №7-рп/2009 ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування та вичерпують свою дію фактом їхнього виконання. А тому відповідно вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.
Така позиція щодо дій органів місцевого самоврядування (збереження справедливого балансу між інтересами держави і правами громадянина) висловлена також і у рішенні Європейського Суду з прав людини від 24.07.2003р. (справа № 44277/98).
Враховуючи вищенаведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції вірно виходив з того, що відсутні підстави, визначені частиною 2 статті 651 ЦК України для розірвання договору та відсутні докази істотних порушень договору відповідачем.
Розглянувши справу в межах заявленого позову та в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з'ясовано всебічно та повно, дано їм вірну правову оцінку, а рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Виходячи із змісту ч. 2 ст. 303 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції досліджені у встановленому законом порядку, а апеляційні скарги не містить посилання на нові докази, що давало б підставу для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.
Доводи апеляційних скарг правильності висновків суду не спростовують, а тому підстав для їх задоволення не встановлено.
Керуючись ст.ст.307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу Івано-Франківської міської ради відхилити, а рішення Івано-Франківського міського суду від 27 липня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий : Г.П. Мелінишин
Судді: І.В. Бойчук
О.Є. Меленко
____________________________________________________________________________________________________________________
Справа №0907/7810/2011 Головуючий у 1 інстанції Островський Л.Є.
Провадження № 22ц/0990/1775/2012 Суддя-доповідач Мелінишин Г.П.
Категорія 10