Справа № 1312/2-2523/11 Головуючий у 1 інстанції: Стрепко Н. Л.
Провадження № 22-ц/1390/1912/12 Доповідач в 2-й інстанції: Штефаніца Ю. Г.
Категорія-2
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 жовтня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого: Штефаніци Ю.Г.
суддів: Павлишина О.Ф., Мікуш Ю.Р.
за участі секретаря: Дідуся О.Р.,
представника об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Герб»(далі ОСББ«Герб») ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 03 листопада 2011 року у справі за позовом ОСББ «Герб»до ОСОБА_3, за участі третіх осіб Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради, підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Львівського обласного управління юстиції, обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «БТІ та ЕО»про виселення, -
в с т а н о в и л а:
Рішенням Личаківського районного суду м. Львова задоволено позов об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Герб»до ОСОБА_3, за участю третіх осіб Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради, підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Львівського обласного управління юстиції, обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «БТІ та ЕО»про усунення перешкод в користуванні приміщенням та виселення. Судом постановлено усунути перешкоди в користуванні ОСББ «Герб»допоміжним приміщенням площею 16,7 кв.м. на АДРЕСА_1 під індивідуальним номером 7-1, шляхом виселення з вказаного приміщення відповідача ОСОБА_3. Судом стягнуті з відповідача судові витрати на користь ОСББ «Герб»
Дане рішення суду оскаржив ОСОБА_3, який просить таке скасувати та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСББ «Герб»з підстав порушення норм матеріального права
Апелянт зазначає, що судом при прийнятті рішення залишено без уваги та обставина, що в 1999 році ним було придбано у власність спірне нежитлове приміщення площею 16,7 кв.м на АДРЕСА_1, яке було зняте з балансу ЖЕКу та передано йому по акту. На момент укладення договору купівлі-продажу дане приміщення апелянт орендував у Львівської міської ради і договір оренди був припинений через те, що Орендар і Орендодавець стали однією і тією ж особою. Згодом вказаний договір купівлі-продажу був визнаний недійсним, зобов'язано управління комунального майна передати ОСББ «Герб»у власність в тому числі і його приміщення, зазначаючи при цьому, що це приміщення повинно мати статус допоміжного, а нежитлового приміщення. На думку ОСОБА_3, оскільки ОСББ «Герб»не зареєструвало за собою вказане приміщення в БТІ, то воно не набуло права власності на це майно, а тому їх право не порушено бо ОСББ не було власником цих нежитлових приміщень. Вважає, що, з моменту визнання недійсним договору купівлі-продажу спірного приміщення продовжує діяти договір оренди цього приміщення, який укладено до створення ОСББ «Герб»і який надало йому право користуватись цим нежитловим приміщенням. При визнанні договору недійсним, відповідно до вимог ст.216 ЦПК України застосовується реституція. На сьогоднішній день він не отримав від Львівської міської ради коштів за придбане ним майно, майно не було повернуто Львівською міськрадою позивачу. Крім цього, зазначає, що обраний позивачем спосіб захисту шляхом виселення його з нежитлового приміщення суперечить вимог ст.16 ЦК України, а тому на підлягав задоволенню, що є підставою для скасування судового рішення (а.с.138).
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСББ «Герб» ОСОБА_2 в заперечення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду з урахуванням доводів апеляційної скарги та позовних вимог, колегія суддів не вбачає достатніх підстав для задоволення апеляційної скарги.
Суд першої інстанції, в супереч доводам апелянта, з достатньою повнотою та всебічністю дослідив надані сторонами докази, вірно встановив фактичні обставини справи, спірні правовідносини та правильно застосував матеріальне і процесуальне право при вирішенні даного позову.
Судом беззаперечно встановлено, що відповідно до рішення Личаківського районного суду м.Львова від 27 грудня 2004 року у справі за позовом ОСББ «Герб»до Управління комунального майна Львівської міської ради та ОСОБА_3, укладений між Управлінням приватизації майна Департаменту економічної політики та ресурсів Львівської міської ради та ОСОБА_3 договір купівлі-продажу за №14 від 22 січня 1999 року, за яким останній придбав у власність нежитлове приміщенням площею 16,7 кв.м. на АДРЕСА_1, під індивідуальним номером 7-1, визнано недійсним та зобов'язано Управління комунального майна Львівської міської ради передати ОСББ «Герб»у власність, поряд з іншими об'єктами нерухомого майна і вказане спірне приміщення. Це рішення набрало законної сили, що сторонами не оспорюється. (а.с.13-15).
Дане рішення суду було звернуто до виконання в 2005 році з наданням відповідачу, Управлінню комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради, як правонаступнику Управління комунального майна Львівської міської ради, строк для добровільного виконання цього рішення до 19.09.2005 року.
Однак, дане рішення не виконано, а державним виконавцем 31.12.2008 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв'язку із закінчення строку для такого виду стягнення, оскільки ОСОБА_3 не передав вказане приміщення, яке продовжує залишатись у його фактичному володінні, Управлінню комунального майна.
В супереч твердженням апелянта, рішенням Личаківського районного суду м.Львова від 27 грудня 2004 року вже було встановлено, що приміщенням площею 16,7 кв.м. в будинку на АДРЕСА_1, під індивідуальним номером 7-1 є допоміжним, а тому є об'єктом права власності членів ОСББ «Герб»(а.с.14).
Право власності на це приміщення саме об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Герб»встановлено і рішенням Господарського суду Львівської області від 12 березня 2002 року, (а.с.9) що відповідно до положень ст.61 ЦПК України не потребує доказування.
Показаннями свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, членів ОСББ «Герб», актами від 25 жовтня 2010 року та 1 січня 2011 року встановлено, що ОСОБА_3 продовжує займати спірне нежитлове приміщення та відмовляється його звільнити.
Відповідно до положень ст.ст.319, 321 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежити у його здійсненні.
Таким чино, судом встановлено, що ОСОБА_3 протиправно перешкоджає ОСББ «Герб»володіти, користуватись та розпоряджатись належним йому майном, приміщенням площею 16,7 кв.м. в будинку на АДРЕСА_1, під літ.7-1.
Згідно ст.391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном
Беручи до уваги викладене, виходячи із конкретних обставин справи та основних принципи цивільного судочинства щодо способів захисту цивільних права та інтересів осіб, колегія суддів приходить до висновку про те, що обраний позивачем та застосований судом спосіб захисту є обґрунтованим та таким, що не суперечить нормам цивільного права.
Покликання апелянта на те, що він не отримав від Львівської міської ради коштів за придбане ним спірне приміщення, яке підлягає поверненню, не заслуговує на увагу при вирішенні даного спору та не впливає на правильність прийнятого судом рішення.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив дійсні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків оскаржуваного судового рішення, а тому підстав для скасування рішення суду колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. 303, п.1 ч.1 ст.307, ст.308, п.1 ч.1 ст. 314, ст.ст. 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Личаківського районного суду м. Львова від 03 листопада 2011 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий : Штефаніца Ю.Г.
Судді: Мікуш Ю.Р.
ОСОБА_7Ф