ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Головуючий по 1-ій інст. Йосипчук О.С. Справа № 22а-1570/08
Господарський суд Закарпатської обл. (№ 5/234-А) Рядок статзвіту № 47
Доповідач: Шавель Р.М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 червня 2008 року м.Львів
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого - судді Шавеля Р.М.,
суддів Олендера І.Я. та Заверухи О.Б.,
при секретарі – Романишин Р.О.,
з участю осіб, які взяли участь у справі:
пред-ка позивача - Ціпле І.Ю., довіреність № 1689 від 05.12.2007р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Контрольно-ревізійного управління в Закарпатській обл. на постанову господарського суду Закарпатської обл. від 14.09.2007р. у справі за позовом Закарпатського обласного комунального підприємства /ЗОКП/ «Закарпаттятеплокомуненерго» до Контрольно-ревізійного управління /КРУ/ в Закарпатській обл. про скасування вимоги (рішення) про забезпечення відшкодування безпідставно використаних бюджетних коштів, -
в с т а н о в и л а:o:p>/o:p>
03.08.2007р. позивач ЗОКП «Закарпаттятеплокомуненерго» звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить скасувати вимогу (рішення) КРУ в Закарпатській обл. № 07-05/3579 від 18.07.2007р., згідно з якою позивача зобов’язано забезпечити відшкодування безпідставно використаних бюджетних коштів в сумі 383403 грн. 61 коп. (а.с.4-9).
Постановою господарського суду Закарпатської обл. від 14.09.2007р. заявлений позов задоволено; скасовано вимогу (рішення) КРУ в Закарпатській обл. № 07-05/3579 від 18.07.2007р. про забезпечення відшкодування безпідставно використаних бюджетних коштів в сумі 383403 грн. 61 коп. (а.с.122-125).
Не погодившись із винесеним судовим рішенням, постанову господарського суду оскаржив відповідач КРУ в Закарпатській обл., який покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та припинити провадження у справі.
Апелянт вказує, що заборгованість позивача у виді пені у розмірі 383400 грн. повинна була фіксуватися на розрахункову дату як в акті про наявність заборгованості, так і в бухгалтерському обліку; самою ж ревізією зафіксовано не порушення бухгалтерського обліку, а порушення вимог п.1.8. ст.1 Закону України від 23.06.2005р. «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».
Також на момент проведення перевірки позивача не існували позабалансові рахунки, оскільки працівниками відповідача були обревізовані всі представлені для ревізії документи, будь-яких документів щодо підтвердження позабалансових рахунків наадно не було. Окрім цього, інші факти і документи свідчать про підтвердження вказаного висновку.
Враховуючи наведене, сума заборгованості по договору про організацію взаєморозрахунків № 766/705 від 09.10.2006р. є завищеною на 383 400 грн. (а.с.127-131).
Заслухавши суддю-доповідача, заперечення представника позивача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, оскаржувана вимога (рішення) КРУ в Закарпатській обл. № 07-05/3579 від 18.07.2007р. прийнята на підставі висновків ревізії використання виділеної з державного бюджету місцевим бюджетам у 2006 році субвенції на погашення заборгованості минулих років з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення, що надавались населенню, яка виникла в зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, послуг з водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувались органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, результати якої викладено у Акті від 15.06.2007р. №05-52 (а.с.11-23).
Згідно з даним актом ревізії позивач відобразив заборгованість по пені в сумі 383403 грн. 61 коп. лише у жовтні 2006 року, тобто на момент проведення взаєморозрахунків, при цьому вказана заборгованість по пені не підтверджується даними бухгалтерського обліку на розрахункову дату.
Окрім того, у вказаному Акті зазначено, що в акті про наявність заборгованості за договором № 06/03-984-ТЕ-12 від 24.01.2003р. контрагент позивача - ДК «Газ України» відобразив заборгованість станом на 01.01.2005р., а в акті про наявність заборгованості по договору № 06/03-3656-ТЕ-12 від 31.12.2003р. не відобразив заборгованість по пені станом на 01.01.2005р. в сумі 383403 грн. 61 коп. Таким чином, заборгованість по пені станом на 01.01.2005р. не стверджується документом, що підтверджує наявність в учасників розрахунків кредиторської та/або дебіторської заборгованості.
Посилаючись на вищенаведені обставини, відповідач зафіксував порушення у веденні обліку розрахунків позивача з ДК «Газ України» по відображенню в даних бухгалтерського обліку пені в сумі 383403 грн. 61 коп. по договору № 06/03-3656-ТЕ-12 від 31.12.2003р. Оскільки пеня по даних розрахунках була відображена в облікових даних позивача лише у жовтні 2006 року, а не на встановлену розрахункову дату, вона не підлягала сплаті.
Задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції вірно виходив з того, що нарахування пені по розрахунках позивача за спожитий природній газ проводилось згідно умов договорів на постачання природного газу № 1-06/02-1169-ТЕ-12 від 25.06.2002р., № 06/03-984-ТЕ-12 від 24.01.2003р. та № 06/03-3658-ТЕ-12 від 31.12.2003р. (а.с.33, 34, 75-93, 95-98).
Пунктом 7.2 вказаних договорів встановлено, що у разі неоплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ у строки, зазначені у п.6.1 даного договору, покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу. Пеня нараховується з наступного дня після закінчення строку остаточного розрахунку за місяць.
У відповідності до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» та Порядку перерахування у 2006 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам для погашення заборгованості минулих років з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги водопостачання і водовідведення, затверджених для населення, затв. постановою КМ України № 705 від 22.05.2006р., погашення заборгованості з різниці в тарифах провадиться за рахунок надходжень від погашення податкової заборгованості підприємств, які надавали такі послуги, або їх кредиторів, що утворилася на 01.07.2005р., і ця заборгованість включає суму основного боргу та суми пені, штрафних та фінансових санкціях, які не сплачені, але які підлягають сплаті відповідно до договорів та інших підстав. Компенсації підлягають суми пені, штрафних та фінансових санкцій відповідно до укладених договорів згідно з підпунктом 1.4 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».
Із врахуванням наведеного господарським судом правильно зроблено висновок про те, що нарахування пені позивачем проводилось у відповідності до вимог Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 «Зобов’язання» та Інструкції по використанню Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, згідно яких непередбачені зобов’язання обліковуються на позабалансових рахунках підприємств за обліковою оцінкою (а.с.99-111).
Підставою для проведення розрахунків є договір про організацію взаєморозрахунків, який укладається між надавачами послуг та іншими підприємствами - учасниками розрахунків на підставі документа, що підтверджує наявність в учасників розрахунків кредиторської та/або дебіторської заборгованості, форму якого затверджує Державне казначейство за погодженням з ДПА, Мінпаливенерго, Мінбудом і Мінфіном, що регламентується Порядком перерахування у 2006 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам для погашення заборгованості минулих років з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання і водовідведення, затверджених для населення, затв. постановою КМ України № 705 від 22.05.2006р. Цим же Порядком передбачено, що для участі у проведенні розрахунків надавачі послуг або їх кредитори надсилають фінансовим управлінням районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій чи структурним підрозділам з питань фінансів виконавчих органів міських (міст обласного значення) договір про організацію взаєморозрахунків, підписаний учасниками розрахунків та інші документи.
Документом щодо наявності заборгованості може бути будь-який документ, який підтверджує її наявність, а не лише акт звірки розрахунків.
Наявними у справі матеріалами підтверджено облікування позивачем нарахованих відповідно до договорів штрафних санкцій на позабалансових рахунках до їх визнання в установленому порядку.
У відповідності до п.7.4. Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» позивачем частину отриманої субвенції спрямовано на погашення заборгованості за газ перед ДК «Газ України»; законом встановлено розрахункову дату 01.01.2005р.
Порядком перерахування у 2006 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам для погашення заборгованості минулих років з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання і водовідведення, затверджених для населення, затв. постановою КМ України № 705 від 22.05.2006р., встановлено, що для участі у проведенні розрахунків надавачі послуг або їх кредитори складають договір про організацію взаєморозрахунків, підписаний учасниками розрахунків.
Оскільки позивач надав суду докази позабалансового обліку заборгованості по штрафних санкціях та копії платіжних доручень, які свідчать про перерахунок отриманих сум в погашення заборгованості перед ДК «Газ України»; відповідно до п.5 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність» господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах в тому звітному періоді, в якому вони були здійснені, тому, нарахування пені згідно укладених договорів, повинно проводитись з наступного дня після закінчення строку остаточного розрахунку за місяць.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу Контрольно-ревізійного управління в Закарпатській обл. на постанову господарського суду Закарпатської обл. від 14.09.2007р. залишити без задоволення, а згадану постанову господарського суду – без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий: Шавель Р.М.
Судді: Олендер І.Я.
Заверуха О.Б.