Справа №2-819/2007
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Макіївка 3 липня 2007 р.
Кіровський районний суд міста Макіївки Донецької області в складі
головуючої судді Запорожець Т.А.
при секретарі Волошиній В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в місті Макіївці цивільну справу за позовом Макіївського міського комунального підприємства «Макіївтепломережа» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3
про стягнення заборгованості за відпущену теплову енергію, -
ВСТАНОВИВ:
23 квітня 2007 р. Макіївське міське комунальне підприємство „Макіївтепломережа" (далі КП «Макіївтепломережа») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по оплаті за відпущену теплову енергію, мотивуючи тим, що відповідачі, які мешкають у квартирі багатоквартирного будинку, в який позивачем подається теплова енергія для обігріву квартир, не вносять кошти за надані послуги.
В судовому засіданні представник КП «Макіївтепломережа» - юрисконсульт Ануфрієв Г.П. підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі, в обгрунтування яких пояснив, що відповідачі, які є наймачами АДРЕСА_1, з 1 квітня 1996 року не сплачують надані комунальним підприємством послуги з теплопостачання, у зв'язку з чим станом на 1 березня 2007 р. виникла заборгованість у розмірі 1433,10 грн. Нарахування оплати за опалення позивачем виконувалось відповідно з Правилами надання населенню послуг по водо-теплопостачанню та водовідводу за тарифами, що були встановлені рішенням міського виконкому за відповідний період та відповідно температурного графіку якісного регулювання на котельній, який затверджений адміністрацією КП „Макіївтепломережа". В спірний період в випадках пониження температурного режиму, визнаного об'єктивними причинами, позивачем робився перерахунок нарахувань в сторону зменшення оплати. До теперішнього часу заборгованість не сплачена, тому просить стягнути в судовому порядку з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 невиплачену заборгованість в сумі 1433,10 грн.
У судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 від свого імені та від імені ОСОБА_1, ОСОБА_3 повністю визнав позовні вимоги та пояснив суду, що не вносили платежі за надану теплову енергію у зв'язку з тяжким матеріальним становищем. Не заперечує проти стягнення заборгованості за надану теплову енергію з урахуванням трирічного строку для захисту права за позовом та за витрати пов'язані з витратами на інформаційно-технічне забезпечення.
Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог (ст. 11 ЦПК України), суд встановив наступне.
Наймач житлового приміщення ОСОБА_1 та ч.1ени її сім'ї- онуки ОСОБА_2, ОСОБА_3 зареєстровані і за договором житлового найму проживають в АДРЕСА_1, опалювальною площею - 49,6 м кв., пільг з оплати комунальних послуг не має, що підтверджується копією особистого рахунку № НОМЕР_1.
Відповідно до вимог статей 67 і 68 Житлового кодексу України наймач зобов'язаний вчасно (щомісяця) вносити плату за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплову енергію та інші послуги) за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Діючими на час виникнення спірних правовідносин Правилами надання населенню послуг водо- тепло- постачання і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 1997р. № 1497, та діючими в теперішній час Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005р. № 630, встановлено, що суб'єкт господарювання - КП «Тепломережа» надає послуги з централізованого опалення мешканцям окремого житлового приміщення, а споживачі зобов'язані вчасно, у встановлений термін сплачувати отримані послуги з
централізованого опалення, плату за надані послуги здійснювати щомісяця по нормам і тарифам відповідно розміру опалювальній площі.
Як убачається з інформації КП «Макіївтепломережа», підприємство забезпечувало відповідачів тепловою енергією, однак оплата представлених комунальних послуг наймачем квартири не провадиться з 1 квітня 1996 p., внаслідок чого сума заборгованості на 1 березня 2007 року склала 1433,10 грн., яка дотепер не сплачена.
Відповідно до інформації представника позивача у зв'язку зі зниженням нормативної температури повітря в житлових приміщеннях квартири відповідача, КП "Макіївтепломережа" провадилися перерахунки послуг з теплопостачання, що відображено в довідках про розмір заборгованості.
Суд вважає, що представлений КП «Макіївтепломережа» розрахунок суми заборгованості по оплаті представлених послуг з опалення житлового приміщення і який відповідає встановленим діючими нормативними актами тарифам на теплову енергію, що відпускається теплопостачальними підприємствами.
Відповідно до вимог статей 71, 75 Цивільного кодексу Української РСР встановлений загальний трирічний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність). Позовна давність застосовується судом незалежно від заяви сторін. Як встановлено судом заборгованість у відповідачів утворилася з 1 квітня 1996 року, звернення позивача до суду мало місце 23 квітня 2007 p., тобто частково за межами строку позовної давності. Позивачем не представлено доказів поважності причин пропуску позовної давності. При таких обставинах суд вважає за необхідне виключити заборгованість, що утворилася, за період з 1 квітня 1996 р. по 1 квітня 2004 р. у розмірі 670,19 грн. із загальної суми.
Проаналізувавши обставини справи, оцінивши надані в силу вимог ст. 60 ЦПК України докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 належним чином і в встановлений строк в односторонньому порядку не виконують покладені на них законодавчим актом зобов'язання, у зв'язку із чим з 1 квітня 2004 р. по 1 березня 2007 р. утворилася заборгованість у сумі 762,91 грн., при таких обставинах позов КП «Макіївтепломережа» підлягає частковому задоволенню.
Позивач, на користь якого ухвалено рішення, поніс судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 30 грн., що документально підтверджується. Відповідно до ст. 88 ЦПК України суд стягує з відповідачів судові витрати у розмірі 30 грн. на користь позивача.
Відповідно з вимогами ст. 88 ЦПК України у зв'язку із звільненням позивача від сплати судових витрат, судовий збір належить стягнути з відповідачів на користь держави у розмірі 51 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 11, 60, 82, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, ст. ст. 67,68 ЖК України, ст. ст. 71, 75 ЦК УРСР (1963р.) ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов Макіївського міського комунального підприємства «Макіївтепломережа» задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Макіївського міського комунального підприємства «Макіївтепломережа» (розрахунковий рахунок 26009402000 в ЗАТ Донгорбанк м. Макіївки відділення № 1 МФО 334970 код ОКПО 31534547) заборгованість за відпущену теплову енергію за період з 1 квітня 2004 р. по 1 березня 2007 р. у сумі 762,91 грн. та витрати на інформаційне - технічне забезпечення в сумі ЗО грн., всього в сумі 792,91 грн.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у сумі 51 грн.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду подається Апеляційному суду Донецької області через Кіровський районний суд міста Макіївки протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду Донецької області через Кіровський районний суд м. Макіївки протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або протягом десяти днів з дня проголошення рішення без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.