Справа № 2-3652/2007рік
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 жовтня 2007 року Мелітопольський міськрайонний суд в складі: головуючого - судді Міщенко Т.М. при секретарі - Баснарьової Т.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення майнової шкоди,
встановив:
Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідачки борг в сумі 7585 грн., судові витрати в сумі 108,12 грн. та зазначає, що відповідачка ОСОБА_2 працювала у неї-приватного підприємця- реалізатором товару та перед звільненням допустила недостачу товару на суму 7585 грн. 11.02.2007 року ОСОБА_2 написала позивачці розписку з зобов'язанням повернути всю суму продовж 2 місяців, але не повернула гроші.
В судовому засіданні позивачка, уточнив свої позовні вимоги, просить стягнути з відповідачки за спричинену шкоду суму в розмірі 4875 грн.-розмір недостачі товару по оптовим цінам.
Відповідачка ОСОБА_2 позов не визнала та пояснила, що вона дійсно працювала реалізатором у приватного підприємця ОСОБА_1, офіційно не оформлялась, так як на це у неї були причини,однак недостачі товару у вказаній сумі у неї не було. Позивачка проводила переоблік товару без її участі, тому вона не згодна з сумою недостачі. Розписку вона дійсно писала в присутності 2 свідків, але під тиском, так как позивачка зі своїм чоловіком погрожували їй фізичною розправою.
Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов слід задовольнити.
Позивачка ОСОБА_1 - приватний підприємець. В період з червня 2006 року по січень 2007 року ОСОБА_2 працювала у неї реалізатором товару на ринку.
В січні 2007 року відповідачка без попередження не з'явилась на роботу, перейшла працювати в магазин у АДРЕСА_1, не передала позивачці товар, переданий їй підзвітність.
При підрахунку товару була виявлена недостача товару на суму 7585 грн. по роздрібним цінам. Про недостачу товару позивачка повідомила ОСОБА_2, яка визнала вказаний факт.
11.02.2007 року ОСОБА_2 написала ОСОБА_1 розписку. В якій зобов'язалась повернути продовж 2 місяців вказану суму.
Свідок ОСОБА_3 пояснила суду, що ОСОБА_2 в її присутністі писала розписку ОСОБА_1, що вона зобов'язується повернути борг за недостачу товару. Вона в неї спитала як могла утворитись така недостача, на що ОСОБА_2 відповіла, щоб вона не зщадавала їй питань. При цьому ніхто ОСОБА_2 не погрожував, обстановка була спокійною.
Свідок ОСОБА_4 пояснив, що він являється чоловіком позивачки. Жінка взяла ОСОБА_2 на роботу на прохання сина, але оформлятися офіційно вона не захотіла. В січні 2007 року відповідачка не вийшла на роботу, не попередивши ОСОБА_1 Після цього стало відомо, що вона працює в продовольчому магазині. ОСОБА_1 попередила її, що треба сдати товар і вони домовились на певний час. Однак відповідачка на з'явилась, а коли ОСОБА_1 перерахувала товар, то виявилась недостача на суму більш 7 тис. гривен. Після цього ОСОБА_2 написала розписку про повернення суми недостачі товару.
Свідок ОСОБА_5 пояснила суду, що 29.01.2007 року ОСОБА_1 попросила її тимчасово попрацювати реалізатором замість ОСОБА_2. На 30.01.2007 р. ОСОБА_1 домовилась з ОСОБА_2, щоб вона прийшла на 9 годин для передачі товару. Але та не з'явилась і в 10 годин вона, ОСОБА_1 та ОСОБА_6 стали перераховувати товар самі. Тоді виявилась недостача товару. Пізніше вона була присутня при розмові позивачки з ОСОБА_2, де остання була згідна з недостачею, називала ціни на біжутерію та пояса. Коли вона спитала ОСОБА_2 як в неї виникла така недостача товару, вона сказала, щоб та не питала в неї нічого, почервоніла та опустила голову. Вона казала, що часть гаманців вона передавала для продажу ОСОБА_3.
Свідок ОСОБА_7 пояснив, що відповідачка- його жінка. ОСОБА_1 сама перераховувала товар без ОСОБА_2. Через деякий час жінка сказала йому, що ОСОБА_1 примусила її написати розписку на 8000 грн. під тиском. Вважає, що позивачка обмовляє ОСОБА_2.
Свідок ОСОБА_8 пояснив, що він родич ОСОБА_2 Йому відомо, що вона прцювала у ОСОБА_1 реалізатором товару. До нього додому приїждив син ОСОБА_1 та просив вплинути на чоловіка ОСОБА_2ї, щоб вони повернули гроші за недостачу товару.
Свідок ОСОБА_9 пояснив, що відповідачка його падчериця. В лютому 2007 року вона подзвонила до них додому і сказала, що в неї виникли проблеми на роботі з приводу недостачі товару. Вони приїхали до ОСОБА_1 поговорити з цього питання. Та стала показувати їм розрахунки на якихось листках і він порекомендував їй звернутись до суду. Коли вони поїхали додому, їм подзвонив зять і сказав, що ОСОБА_1 з сином приїхали до ОСОБА_2 в магазин та хочуть насильно доставити її в міліцію. Вони повернулись та побачили біля магазину ОСОБА_1, її сина та в стороні в машині ще двох незнайомих парня. Він запропонував вирішити все мирно, але в процесі бесіди ОСОБА_1 погрожувала його жінці та відповідачці.
Свідок ОСОБА_6 пояснив, що йому відомо, що ОСОБА_2, працюючи реалізатором товару у позивачці, допустила його недостачу. Він був присутній при розмові ОСОБА_1 з ОСОБА_2 біля магазину з приводу недостачи. Ніяких погроз та образ в адресу відповідачки та її родичів не було.
З представленного в судовому засіданні диктофонного запису розмови між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 видно, що ОСОБА_2 визнає, що недостача товару з її вини мала місце, однак вона не згодна з сумою, заявив „ми хотели с вами по-хорошему, отдать вам 2800, не хотите так, нормально, пожалуйста, подавайте в суд, 7 тысяч я отдавать не буду. Я отдам деньги, через суд я отдам."
22.02.2007 року позивачка ОСОБА_1 звернулась з заявою до Мелітопольского MB УМВС про те, що реалізатор її товару ОСОБА_2 не повертає їй виручку за товар в сумі 7585 грн.
Зі справки-бесіди з ОСОБА_2 видно, що вона сообщила, що у неї дійсно була крадіжка перчаток з її необачності, але сума ця складала десь 1000-1500 грн.
Постановою від 27.04.2007 року в порушенні кримінальної справи було відмовлено у зв'язку з тим, що в указаній ситуації вбачається цивільно-правовий спір.
Аналізуючи представлені суду докази, показання свідків, обставини справи, суд вважає, що відповідачкою дійсно була допущена недостача товару, що вона визнавала та написала про це розписку позивачці, підтверджувала в ході розмови, яка була записана на диктофон. Та обставина, що на неї оказувався тиск з боку ОСОБА_1 при написанні розписки та інше, не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні. Не згодна вона була лише з сумою недостачі.
Зпочатку позивачкою була виведена сума недостачі товару по роздрібним цінам. Потім в судовому засіданні вона змінила позовні вимоги та попросила суд стягнути суму недостачі по оптовим цінам. Відповідачка згодна з вказаною позивачкою вартістю товару по оптовим цінам.
В ч. 1 ст. 1166 ЦК України закріплено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Суд вважає, що позивачці дійсно була спричинена майнова шкода, тому з відповідачки ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_1 слід стягнути майнову шкоду в розмірі 4875 грн.
Керуючись ст. ст. 3,10, 212 ЦПК України, ст. 1166 ЦПК України,
вирішив:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 за спричинену шкоду 4875 грн., судові витрати в сумі 51 грн., а всього 4926 гривен.
Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної заяви протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а потім апеляційної скарги на рішення суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в десятиденний строк без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в двадцятиденний строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.