Справа № 1510/5456/12
Провадження № 2/1510/3174/12
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
23 жовтня 2012 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді: Бальжик О.І.
при секретарі: Арєшкіній І.І.
за участю представників позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2
відповідачки: ОСОБА_3
представника відповідачки:ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ізмаїл цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом про зменшення розміру аліментів, обґрунтовуючи тим, що загальний розмір аліментів, який стягується з нього відповідно до рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 21.06.2012 року на користь відповідачки, становить 911 гривень щомісячно, що ставить його у скрутне матеріальне становище. Зазначає, що на даний час він перебуває на обліку у Ізмаїльському МРЦЗ як безробітний, так як у зв'язку із урологічним захворюванням та захворюванням хребта працювати на попередній роботі моряка не має змоги. Також, згідно рекомендацій лікарів його обмежено у фізичному навантаженні та призначено амбулаторне лікування, а це пов'язано з додатковими витратами. Отже, просить суд зменшити розмір аліментів на утримання сина ОСОБА_7 з 911 гривень щомісячно до 30 % відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Позивач, будучи своєчасно та належним чином сповіщеним про день, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив.
У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі та наполягали на їх задоволенні, пояснивши, що позивач на даний час проходить курс голковколювання з приводу наявних захворювань у приватної особи в іншому населеному пункті, однак доказів на підтвердження цього факту надати не мають можливості.
Відповідачка та її представник вважали позовні вимоги не обґрунтованими і не основаними на законі. В обґрунтування своїх заперечень пояснили, що позовна заява про зменшення розміру аліментів майже повністю відтворює зміст заперечень позивача проти позову про стягнення аліментів у цивільній справі за №1510/1306/12. Ніяких змін ані в матеріальному, ані в стані здоров'я позивача протягом місяця з дня набрання зазначеним рішенням чинності не відбулося. Припускають, що позивач на даний час перебуває у рейсі, у зв'язку з чим не має можливості приймати участь у справі особисто.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, а також дослідивши матеріали позову та цивільної справи за №1510/1306/12, суд дійшов наступного висновку.
У судовому засіданні встановлено, що рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 21.06.2012 року з ОСОБА_6 стягуються аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_5 у розмірі 911 гривень щомісячно, починаючи з 28.02.2012 року до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5-7).
Згідно довідки Ізмаїльського МРЦЗ за вих. №1502/216 від 24.05.2012 року ОСОБА_3 перебуває на обліку як безробітна з 23.05.2012 року (а.с.8)
За змістом довідки Ізмаїльського МРЦЗ за вих. №870/04/01 від 11.09.2012 року ОСОБА_6 перебував на обліку як безробітний з 08.06.2012 року по 05.07.2012 року та був знятий з обліку у зв'язку з невідвідуванням центру зайнятості більше 30 календарних днів без поважних причин (а.с.24).
Як вбачається із довідки відділу державної виконавчої служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області за вих. №В-15/990 від 03.09.2012 року заборгованість по аліментам ОСОБА_6 з 28.02.2012 року по 03.09.2012 року становить 5 618 гривень 92 копійки (а.с.28).
Згідно ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до положень ст.ст.10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на яки вона посилається як на підставу свої вимог або заперечень.
Доводи представників позивача про те, що відповідач на даний час не працює та перебуває на лікуванні, суд до уваги не приймає, оскільки жодних доказів на підтвердження цього факту надано не було. Окрім того, даний факт спростовується довідкою Ізмаїльського МРЦЗ за вих. №870/04/01 від 11.09.2012 року.
Також судом не приймаються до уваги посилання представників позивача та викладенні в позовній заяві посилання позивача на те, що він не згоден з рішенням суду про стягнення з нього аліментів в певному розмірі, оскільки це є самостійною підставою для апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, чим позивач не скористався, а не є підставою для позову про зменшення розміру аліментів.
Довідку лікаря-уролога Дунайської басейнової лікарні на водному транспорті м. Ізмаїл від 22.03.2012 року та комп'ютерну томографію відділу хребта за №401 від 23.03.2012 року суд також до уваги не приймає, оскільки вивченням матеріалів цивільної справи за №1510/1306/12, встановлено, що вони надавалися відповідачем в обґрунтування заперечень проти позову про стягнення аліментів.
Доводи позивача, викладені у позовні заяві про те, що зароблені ним кошти за минулі роки були зняті з рахунку відповідачкою та витрачені на її особисті потреби, що підтверджуються довідкою Філії Акціонерного банку «Південний»в м. Ізмаїлі за вих. №03-61/427бт від 26.12.2011 року, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, оскільки як вбачається з останньої відповідачка за період з 01.04.2009 року по 14.12.2011 року зняла гроші в загальній сумі 54 620 доларів США за дорученням позивача у період спільного шлюбу (а.с.50-52). Доказів на підтвердження витрачання грошей відповідачкою на власні потреби позивачем надано не було.
Отже, позивачем та його представниками не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того факту, що з часу ухвалення Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області рішення про стягнення аліментів у відповідача погіршився матеріальний чи сімейний стан або стан його здоров'я. Крім того, інших осіб, на яких би стягувалися аліменти з позивача, немає.
Приймаючи до уваги, що позов не доведено, суд, на підставі ст.192 СК України, керуючись правом кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини та відповідним обов'язком батьків нести основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини, в межах своїх здібностей і фінансових можливостей, закріплених статтею 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, діючої на Україні з 27.09.1991 року, та ст.180 СК України, дійшов до висновку про те, що позов ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.10, 11, 61, 88, 197, 209, 212-215, 218, 222 ЦПК України, -
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позову ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів, -відмовити.
Копію рішення надіслати для відома позивачу.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення, особи, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя: