Судове рішення #258202
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м

 

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області  91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32

 

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области  91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32

 

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

02.11.06                                                                                 Справа НОМЕР_33/438

За позовом Асоціації “Склосоюз” м. Лисичанськ

до приватного підприємця ОСОБА_1, м. Астара Ісламської республіки Іран

про стягнення 18990,36 доларів США.

 

Суддя

Яресько Б.В.

 

За участю:

 

 

Від позивача

Бут Д.В. дов. б/н від 16.09.2006 р.

 

Від відповідача

Не прибув

 

До початку слухання справи від учасників судового процесу вимоги про здійснення фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу не надійшло, в зв'язку з чим технічна фіксація  не здійснювалась.

 

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Позивачем заявлена вимога про стягнення коштів в сумі 18 990,36 доларів США.

Позивач позов підтримав.

Відповідач відзив на позов і витребуванні документи не надав, участь свого представника у засіданнях не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час і місце проведення засідань, в зв'язку з чим відповідно до ст. 75 ГПК України спір розглядається за наявними в справі матеріалами

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд,

ВСТАНОВИВ, що між сторонами по справі 10.02.2006 р. був укладений контракт НОМЕР_1 відповідно до якого відповідач зобов'язався продати позивачу скло листове, дзеркала, скло візерункове, рефлекторне, тощо.

Згідно п. 3 договору оплата здійснюється в доларах США на валютний рахунок відповідача.

20.02.2006 р. сторони додатком № 2 внесли доповнення до контракту, передбачивши, що спори за контрактом за позовом покупця -позивача по справі розглядаються господарським судом Луганської області за матеріальним та процесуальним правом країни позивача, у даному випадку України.

На підставі інвойсів НОМЕР_2 на суму 9630 доларів США, та НОМЕР_3 на суму 9360 доларів 36 центів США, позивач 22.02.2006 р. перерахував відповідачу 18990 доларів 36 центів США.

Згідно п. 1 додатку № 2 до контракту НОМЕР_1 товар зазначений в інвойсах НОМЕР_3, НОМЕР_2 відповідач зобов'язаний поставити протягом 30 календарних днів з дати платежу.

У встановлений строк товар поставлений відповідачем не був.

Згідно листа Лисичанського філіалу ВАТ “Реал Банк” НОМЕР_4 відповідач одержані від позивача кошти не повернув.

Позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовом в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь кошти в сумі 18 990 доларів 36 центів США.

Відповідач заперечень проти позову, або доказів виконання контракту, або повернення попередньої оплати суду не надав, хоча належним чином був повідомлений про час і місце слухання справи.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського  процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 Господарського  процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським  визнається  зобов'язання,  що  виникає  між суб'єктом  господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав,  передбачених  Господарським  кодексом,  в силу  якого  один  суб'єкт  (зобов'язана  сторона,  у  тому  числі боржник)  зобов'язаний  вчинити  певну дію господарського   чи управлінсько-господарського  характеру  на користь іншого суб'єкта (виконати  роботу,  передати   майно,   сплатити гроші, надати інформацію тощо),  або утриматися від певних дій,  а інший суб'єкт (управнена сторона,  у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання  та  інші учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських   договорів застосовуються відповідні положення  Цивільного  кодексу  України  з урахуванням особливостей, передбачених Господарським  кодексом України.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. 

Згідно ст. 610 Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених  змістом  зобов'язання  (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинно виконуватися у встановлений строк.

Згідно ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо  продавець,  який  одержав  суму  попередньої  оплати товару,  не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати  передання  оплаченого   товару   або   повернення   суми попередньої оплати.

За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими, та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача, а саме державне мито у сумі -189 доларів 90 центів США та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп.

Керуючись ст. 44,49, 75, 82-85 Господарського  процесуального кодексу України, суд

 

ВИРІШИВ:

 

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, рег. НОМЕР_5, на користь Асоціації “Склосоюз” Україна, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Свердлова, б. 360, кв. 22, ідентифікаційний код  32359134, кошти в сумі 18 990 доларів 36 центів США, державне мито у сумі -189 доларів  90 центів США та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп., наказ видати.

 

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

 

Суддя                                                                                 Б.В. Яресько

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація