ГОСПОДАРСЬКИЙ |
| ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ |
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.11.06 Справа № 13/39пд(17/85пд).
За позовом акціонерного банку “Український комунальний банк”, м. Луганськ
до 1. Відкритого акціонерного товариства “Донхімремонт”, м. Сєвєродонецьк
2. Товариства з обмеженою відповідальністю Сєвєродонецького підприємства “Хімпоставка”, м. Сєвєродонецьк
За участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача –Державна податкова інспекція м. Сєвєродонецька, м. Сєвєродонецьк
Третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Акціонерний комерційний інноваційний банк “Укрсиббанк”
про визнання договору недійсним
Суддя | Яресько Б.В. |
За участю: |
Від позивача | нач. юр. від., Селіверстова Ю.А., довіреність № 159 від 16.09.05 |
Від першого відповідача | Рипний В.М. паспорт ЕМ 372654 видний Сєвєродонецьким МВУ МВС України від 19.10.1999 р. |
Від другого відповідача | Сімейко А.М.-адвокат дов.№ 120/7-ДС від 20.07.05, |
Від третьої особи | Шаповалов С.Г., довіреність № 199/10-028 від 06.01.05 |
Від третьої особи | Австриєвська О.В., дов. № 2651від 05.07.2006 р. |
До початку слухання справи від учасників судового процесу вимоги про здійснення фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу не надійшло, в зв’язку з чим технічна фіксація не здійснювалась.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Заявлена вимога про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу від 23.04.2003 р. укладеного між відповідачами по справі, здійснення реституції за договором, та спонукання першого відповідача здійснити реєстрацію права власності на приміщення пункту технічного обслуговування, розташованого за адресою м. Сєвєродонецьк вул. Пивоварова 15.
Позивач позов підтримав.
Відповідачі проти задоволення позову заперечують з підстав зазначених у відзивах на позовну заяву.
Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд,
ВСТАНОВИВ, що 01.12.99 АБ “Укркомунбанк” уклав кредитний договір №370 з ТОВ “Фірма “Опекс” зі строком дії до 01.03.00.
Додатковою угодою №3 від 01.03.00 (том 1, а.с.57) строк договору кредиту продовжений до 01.06.00.
Додатковими угодами №4 від 01.06.00 та №5 від 30.06.00 (том 1, а.с.57 зворотний, 58) строк договору кредиту продовжений до 01.07.00, потім до 01.09.00.
24.12.99 АБ “Укркомунбанк” уклав договір застави з ВАТ “Донхімремонт”, за яким ВАТ “Донхімремонт” –заставодавець (майновий поручитель) в забезпечення виконання зобов’язань ТОВ “Фірма “Опекс” за договором кредиту №370 від 01.12.99 та додаткових угод до нього №1 від 02.12.99 та №2 від 23.12.99 виступає майновим поручителем і передає заставодержателю (АБ “Укркомунбанк”) у заставу належне йому на праві власності майно –приміщення пункту технічного обслуговування, яке знаходиться за адресою: м.Сєвєродонецьк, вул.Пивоварова,15 (вартісна оцінка –70000 грн.).
Пунктом 5 договору застави встановлено, що заставлене майно залишається у користуванні заставодавця, але він не має права його відчужувати.
Пунктом 14 договору застави встановлено, що договір набуває законної сили з моменту його нотаріального посвідчення та діє до повного задоволення заставодержателем своїх вимог за кредитним договором №370 від 01.12.99, додатковою угодою №1 від 02.12.99 та додатковою угодою №2 від 23.12.99.
23.04.03 ВАТ “Донхімремонт” укладає з ТОВ Сєвєродонецьке підприємство “Хімпоставка” договір купівлі-продажу, за яким ВАТ “Донхімремонт” продало 95/100 часток виробничої бази по вул.Пивоварова,15 у м.Сєвєродонецьку.
До складу проданого майна увійшла і будівля пункту технічного обслуговування.
12.12.00 АБ “Укркомунбанк” звернувся до нотаріальної контори із заявою про вчинення виконавчого напису з метою погашення кредитного боргу за договором №370 від 01.12.99, і приватним нотаріусом Сєвєродонецького міського нотаріального округу Малаховим С.О. вчинений виконавчий напис, яким звернуто стягнення на майно, у тому числі і на пункт технічного обслуговування, який належить ВАТ “Донхімремонт”.
14.12.00 відділом Державної виконавчої служби Сєвєродонецького МУЮ відкрите виконавче провадження на підставі виконавчого напису нотаріуса.
26.12.00 державним виконавцем накладено арешт на будівлю пункту технічного обслуговування, про що складений акт опису майна від 26.12.00, з яким ознайомлений керівник заставодавця.
02.12.2005 р. рішенням господарського суду Луганської області по справі № 16/30пд договір застави укладений 24.12.1999 р. між позивачем та першим відповідачем, предметом якого є приміщення пункту технічного обслуговування, був визнаний недійсним.
Зазначене рішення постановою Вищого господарського суду України від 31.07.2006 р. було залишено в силі.
Позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовом в якому просить суд визнати недійсним укладений між відповідачами договору купівлі-продажу майна від 23.04.03 в частині продажу приміщення пункту технічного обслуговування, в зв’язку з тим, що спірне майно знаходилось в заставі відповідно до договір застави укладений 24.12.1999 р. між позивачем та першим відповідачем.
Крім того позивач зазначає, що на виконання договору застави відносно спірного майна було вчинено виконавчий напис, відкрите виконавче провадження на підставі виконавчого напису нотаріуса, та 26.12.00 державним виконавцем накладено арешт на будівлю пункту технічного обслуговування, про що складений акт опису майна від 26.12.00, з яким ознайомлений керівник заставодавця.
Відповідачі проти задоволення позову заперечують посилаючись зокрема на те, що договір застави від 24.12.1999 р. визнаний судом недійсним.
Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про не обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Договір застави укладений 24.12.1999 р. між позивачем та першим відповідачем визнаний рішенням господарського суду Луганської області по справі № 16/30пд визнаний недійсним.
Згідно ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю.
Посилання позивача на наявність арешту майна, що було відчужено за спірним договором купівлі-продажу оцінується судом критично, з огляду на те, що зазначений арешт був накладений на виконання недійсного правочину.
За таких обставин в задоволенні позову слід відмовити.
Відповідно до ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. 44,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. В задоволенні позову відмовити повністю.
2. Судові витрати покласти на позивача.
У судовому засіданні 02.11.2006 р. за згодою сторін була оголошена тільки вступна та резолютивна частина рішення.
Дата підписання рішення 07.11.2006 року.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя Б.В. Яресько
Помічник судді Н.П.Хомченко