Справа № 422/2920/12
Справа № 2/422/3470/2012
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 травня 2012 року м. Дніпропетровськ
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючої судді Шавули В.С.
при секретарі Кравцову С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дніпроважмаш»до ОСОБА_1, Відділ у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Ленінського РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням та зняття з реєстрації, -
В С Т А Н О В И В:
27 березня 2012 року позивач звернувся до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська із позовом до ОСОБА_1, Відділ у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Ленінського РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням та зняття з реєстрації (а.с. 3-4).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 22 жовтня 1996 року на підставі усної згоди ПАТ «Дніпроважмаш»було надано у тимчасове користування ОСОБА_2 місце у гуртожитку НОМЕР_1, розташованому за адресою: АДРЕСА_1, в зв'язку з чим відповідач був зареєстрований за вказаною адресою. Станом на 01 березня 2012 року відповідач в ПАТ «Дніпроважмаш» не працює, в гуртожитку за місцем реєстрації не мешкає з лютого 2011 року.
Позивач просив визнати ОСОБА_3 особою, що втратила право користування жилим приміщенням, яке розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Петровського, будинок 3 та зобов'язати Відділ у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Ленінського РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області, зняти ОСОБА_1 з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1
Позивач, в особі свого законного представника до суду не з'явився. Надав заяву, в якій просив справу розглядати без його присутності. Позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити, не заперечував проти ухвалення заочного рішення по справі.
Відповідач в судове засідання не з'явився. Про день, час та місце судового засідання повідомлявся у встановленому законом порядку. Причини неявки у судове засідання не повідомив, письмових заяв про розгляд справи за його відсутністю до суду не надходило.
Представник третьої особи - ВГІРФО Ленінського РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області у судове засідання не з'явився. Про день, час та місце судового засідання повідомлявся у встановленому законом порядку. Причини неявки у судове засідання не повідомили. Заяви про розгляд справи за їх відсутністю до суду не надходило.
Відповідно до ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ч.2 ст. 197 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
За ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених позовних ними вимог та на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст.59 ЦПК України, обставини справи, які законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу.
Судом з'ясовано, що підставою звернення позивача до суду є захист гарантованого ст.30 Конституції України права на недоторканість житла та інтересів, пов'язаних із реалізацією права власності на майно.
Суд, з'ясувавши обставини справи, перевіривши їх наданими доказами, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
За змістом ст.14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Поряд із засобами заохочення, виконання цивільних обов'язків забезпечується відповідальністю, яка встановлена договором або актом цивільного законодавства. Будь-яка особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.
В ході судового розгляду встановлено, що відповідно до Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації»Дніпропетровської обласної ради гуртожиток по пр. Петровського, 3 в м. Дніпропетровську, належить позивачу на праві колективної власності, згідно рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04 листопада 2002 року (а.с. 15).
Відповідно довідки від 22 жовтня 1996 року ОСОБА_1 працював на ВАТ «Дніпроважмаш», у зв'язку із чим був зареєстрований в гуртожитку НОМЕР_1, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 5,6).
ст. 127 Житлового кодексу України передбачено, що для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання можуть використовуватись гуртожитки.
Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
За змістом ч. 2 ст. 132 Житлового Кодексу України працівників підприємств, установ, організацій, які поселилися в гуртожитку в зв'язку з роботою, може бути виселено без надання іншого жилого приміщення в разі звільнення за власним бажанням без поважних причин, за порушення трудової дисципліни або вчинення злочину.
ч.1 ст. 71 Житлового Кодексу України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.
Факт не проживання відповідача за своїм місцем реєстрації підтверджується Актами управління житлового господарства ПАТ «Дніпроважмаш»(а.с. 7,8,9,10,11,12,13).
ст. 72 Житлового Кодексу України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
ч.1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі остаточного рішення суду про позбавлення права власності або права користування житловим приміщенням.
Відповідно до ст..3,6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», громадяни України, іноземці та особи без громадянства реєструють своє місце проживання. Реєстрація місця проживання -це внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесенням цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу. Згідно ч.1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі остаточного рішення суду про позбавлення права власності або права користування житловим приміщенням.
Враховуючи вищевикладене та аналізуючи здобуті по справі докази, суд приходить до висновку, що відповідачка, дійсно за зазначеною адресою не проживає, домовленостей із власником щодо порядку користування житловим не має, тому суд вважає вимоги позивача законними і обґрунтованими, такими, що підлягають задоволенню в частині визнання ОСОБА_3 такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
Керуючись Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ст.ст. 71, 72, 127, 128, 129, 132 Житлового Кодексу України, ст. 14, 15, 16, 321, 391, 405 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 2, 10, 11, 57-60, 88, 197, 209, 224-226 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Дніпроважмаш»до ОСОБА_1, Відділ у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Ленінського РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням та зняття з реєстрації -задовольнити частково.
Визнати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким, що втратив право користування жилим приміщенням, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, що є підставою для зняття ОСОБА_1 із реєстраційного обліку.
В іншій частині позовних вимог -відмовити.
Стягнути із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Дніпроважмаш»судовий збір у розмірі 107,30 грн. (Сто сім гривень 30 копійок).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо скаргу про апеляційне оскарження не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Суддя В.С. Шавула